Справа № 559/2048/20
Провадження № 2/559/322/2021
01 квітня 2021 року місто Дубно Рівненська область
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Ралець Р.В.
секретаря судового засіданні Федорук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ КБ "ПриватБанк" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідача) на його користь 119064 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 07.11.2006, згідно якої отримав кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, підтверджується підписом у заяві. В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8700,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Позивач вважає, що свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі і надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 1054 ст. ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за кредитним договором, станом на 02.07.2020 за нею рахується заборгованість в сумі 119064 грн. 60 коп., яку представник позивача просить стягнути на користь Банку, а також сплачений судовий збір.
Справа розглядається у спрощеному провадженні без виклику сторін, про що повідомлені належним чином усі учасники. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.39).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Представником позивача адвокатом Рідченко М.В. до суду подано письмові пояснення, згідно яких вважає позовні вимоги повністю необґрунтованими та безпідставними. Крім того, просить застосувати до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» строки позовної давності та у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що між сторонами 07.11.2006 року укладено кредитний договір б/н, за яким банк зобов'язувався надати грошовий кредит у сумі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків на умовах та в строки визначених в умовах та правилах надання банківських послуг, ОСОБА_1 погашати заборгованість за кредитом, зі сплатою відсотків, комісій, передбачених договором (а.с.12)
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої ОСОБА_1 кредитний ліміт останній було збільшено до 8700 грн.
Свої зобов'язання за договором відповідач не виконувала належним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок цього станом на 02.07.2020 року утворилась заборгованість, що згідно розрахунку позивача, становить 119064,60 грн., а саме:
- заборгованість за тілом кредиту 10 423,55 грн.;
- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом 30642,28 грн.;
- нарахована пеня 104 998,77 грн.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Статтею1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з цим, представник відповідача просить застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а статтею 266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, погашення заборгованості за Кредитним договором, укладеним сторонами 07.11.2006 року ,передбачено щомісячними платежами.
З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що останню проплату за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 було здійснено 30 квітня 2017 року року в сумі 588 гривень в рахунок погашення заборгованості.
З даним позовом АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду 01 жовтня 2020 року, тобто поза межами строків позовної давності, що, з урахуванням заяви адвоката відповідача про її застосування, відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку суду позивачем не надано.
Таким чином, позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, а тому вважається, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача процентів та пені.
Зазначене узгоджується з Правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15 січня 2021 року № 61-208ск20 у справі № 494/366/19.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив: "Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду".
Тобто, згідно практики Суду суб'єктивне матеріальне право безпосередньо пов'язане з позовною давністю; боржник має право після пропущення кредитором строку позовної давності бути звільненим від свого обов'язку перед кредитором (звільненим від переслідування та притягнення до суду).
Враховуючи, що закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволені позову та відповідач звернувся до суду із такою заявою, то суд дійшов висновку, що в задоволені позову АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Оскільки у задоволенні позовних вимог суд повністю відмовляє, вимоги позивача про стягнення судових витрат на його користь задоволенню також не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 20,256,257, 258, 261,266,267,526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
У задоволені позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ вул. Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Судові витрати залишити за позивачем Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк".
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Ралець