Кіровоградської області
"03" вересня 2007 р.
Справа № 3/232
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 03.09.07 о 17:50 адміністративну справу № 3/232
за позовом: Державного підприємства "Кіровоградське державне підприємство по виробництву і маркетингу "Арніка";
до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді;
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0002021730/0 від 19.10.06, № 0002021730/1 від 17.01.07, № 0002021730/2 від 15.03.07 № 0002021730/3 від 06.06.07,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмичової О.О.;
представників
позивача - Шаповалова Д.В., довіреність № 18/2-юр від 14.06.07;
позивача - Самаріна А.С., довіреність № 18/1-юр від 14.06.07;
відповідача - державного податкового інспектора юридичного відділу Патлатого П.М., довіреність № 126 від 04.04.07.
Державне підприємство "Кіровоградське державне підприємство по виробництву і маркетингу "Арніка" (далі по тексту КДПВМ "Арніка") звернулося до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою, у якій просить визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0002021730/0 від 19.10.06, № 0002021730/1 від 17.01.07, № 0002021730/2 від 15.03.07 № 0002021730/3 від 06.06.07 державної податкової інспекції в м. Кіровограді (далі по тексту - ДПІ у м. Кіровограді, за якими визначено суми податкового зобов'язання Кіровоградського державного підприємства по виробництву і маркетингу "Артеміда" (далі по тексту - КДПВМ "Артеміда") за платежем "податок з доходів фізичних осіб та штрафна санкція" - 23 788 грн. 51 коп. основного платежу, 47 577 грн. 02 коп. - штрафних (фінансових) санкцій, всього - 71365 грн. 53 коп. (далі по тексту - податкові повідомлення-рішення).
Відповідач проти вимог заявника заперечує, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування" термін "роялті" визначає як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування будь-якими авторськими правами на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі. формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду; згідно вимог пп. 9.4.1 п. 9.4 ст. 9 названого Закону оподаткування роялті здійснюється за правилами, встановленими п. 9.3 цієї статті для оподаткування дивідендів; підпунктом 9.3.2 п. 9.3 ст. 9 визначено, що податковим агентом при виплаті роялті є будь-який резидент, що виплачує роялті, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нарахування роялті; роялті, які нараховані платнику. що є фізичною особою, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначено підп. 7.1 ст. 7 названого Закону.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін господарський суд встановив наступне.
Уповноваженими ДПІ у м. Кіровограді особами була проведена виїзна планова перевірка КДПВМ "Артеміда" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 по 30.06.06, результати якої оформлені актом від 11.10.06 № 109/23-00/13743719 (далі по тексту - акт перевірки).
Як вбачається із підп. 3.1.15.4 названого акту, в ході перевірки розрахунків Ф. 1-ДФ за третій квартал 2005 р. виявлено виплату за срібну кульку відповідно до ліцензійної угоди по договору № 1861 із датою реєстрації 16.08.07 коштів фізичній особі - Чорному Б.П. за ознакою доходу 42 у сумі 159 200 грн., з якої не утримано податок з доходів фізичних осіб, чим суб'єктом підприємницької діяльності порушено п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п., п. 9.3, 9.4 ст. 9, п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про податок з фізичних осіб - не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 23 788 грн. 51 коп.
За податковими повідомленнями-рішеннями, про визнання нечинними яких просить позивач, сума податкового зобов'язання позивача визначена відповідачем з посиланням на акт перевірки, підп. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", порушення п. 1.15 ст. 1, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 9.3, 9.4 ст. 9, п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Господарський суд вважає, що КДПВМ "Арніка" правомірно та обґрунтовано звернулася із позовом.
Чорний Б. П. - ліцензіар - володар деклараційного патенту № 6973А "Алкогольний напій та пляшка для його збереження", який стосується виготовлення алкогольних напоїв, та КДПВМ "Артеміда" - ліцензіат, що бажає придбати на умовах цього договору виключну ліцензію на використання винаходу, на який отримано патент № 60973А, з метою виготовлення, застосування, введення, пропонування до продажу, продажу та здійснення будь-якої підприємницької та господарської діяльності щодо продукту, виготовленого на основі винаходу за таким патентом, уклали договір "про надання виключної ліцензії на використання винаходу "Алкогольний напій та пляшка для його збереження" за патентом № 60973 А".
Деклараційний патент на винахід 60973А видано Державним департаментом інтелектуальної власності відповідно до закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"
Відповідно до редакції р. 7 названого договору за надання виключної ліцензії, передбаченої цим договором, Ліцензіат сплачує Ліцензіару винагороду шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 20 копійок за кожну придбану на підприємстві ДНВПВМКМ "Рубін" кульку згідно договору на виготовлення та поставку продукції № 02/04 від 20.04.04 та у відповідності до п. 5.3 даного договору на рахунок Ліцензіара; поточні відрахування здійснюються Ліцензіатом згідно строків договору на виготовлення та поставку продукції № 02/04 від 20.04.04; авторська винагорода за патентом Ліцензіар розподіляє самостійно у процентному відношенні із суми сплаченої Ліцензіатом за даним договором на підставі договору про передачу права на одержання деклараційного патенту на винахід від 02.10.03, який є невід'ємною частиною даного договору.
Як зазначено на стор. 30 акту перевірки, названий ліцензійний договір зареєстрований у Державному департаменті інтелектуальної власності за поданням Ліцензіара за № 1861 від 16.08.04; до ліцензійного договору укладена додаткова угода від 06.07.05, якою внесені зміни щодо оплати за використання винаходу відповідно до договору доручення від 06.07.05 між КДПВМ "Артеміда" та ТОВ "Енергоатом". Таким фактам оцінки у акті перевірки не надано.
Ліцензійний договір надає право розпорядження (використання) майновими правами інтелектуальної власності, як то випливає з п. 1 ч. 1 ст.1107, ч. 1 ст.1109 Цивільного кодексу України.
Виплачені по названих у акті перевірки платіжних дорученнях суми за третій квартал 2005 р. на загальну суму 159 200 грн. ДПІ у м. Кіровограді вважає роялті, а КДПВМ "Артеміда" - податковим агентом.
Визначення роялті містить п.п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно з визначенням, що містить Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент (патент на винахід) - охоронний документ, який засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель); винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Таким чином деклараційний патент на винахід не авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 названого Закону, власник патенту має право дати у будь-який спосіб дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору.
За умовами договору з Чорним Б.П. КДПВМ "Артеміда" придбала виключну ліцензію на використання винаходу, на який отримано патент № 60973 А, тобто не придбавало патент.
Виходячи із викладеного, суми які перераховувалися Ліцензіатом (чи за його дорученням іншою особою) Ліцензіару на виконання умов п. 7.1 названого вище договору, укладеному Чорним Б.П. із КДПВМ "Артеміда", не є роялті.
Зобов'язання позивача нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку - Чорного Б.П., вести податковий облік та подавати податкову звітність по такому податку відповідачем не доведене, як і те, що перший є податковим агентом у розумінні ч. 1 ст. 15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Не містять заперечення ДПІ у м. Кіровограді на позов також і спростування доводів КДПВМ "Арніка" про безпідставність застосування при обчисленні об'єкта оподаткування п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Не надано відповідачем також і обґрунтування правомірності визначення як податкового зобов'язання позивача 47 577 грн. 02 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Нормою п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі, коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб нараховувалася не КДПВМ "Артеміда", а визначалася і розраховувалася як податкове зобов'язання КДПВМ "Артеміда" як платника податків. Підстави для зобов'язання позивача сплатити суму штрафу, визначену у податковому повідомленні-рішенні господарському суду не доведені.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у м. Кіровограді ніяким чином не спростувала доводів заявника позову, викладених в обґрунтування його вимог, а лише фактично переписала у письмових запереченнях на позов дані акту перевірки.
При викладених обставинах господарський суд вважає, що обґрунтовані доводи КДПВМ "Арніка" не спростовані ДПІ у м. Кіровограді, доведеність правомірності податкових-повідомлень рішень відсутня, тому задовольняє позов у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати КДПВМ "Арніка" у вигляді сплати до державного бюджету 3 грн. 40 коп. державного мита присуджуються йому з Державного бюджету.
Керуючись ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ч. ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати податкові повідомлення - рішення № 0002021730/0 від 19.10.06, № 0002021730/1 від 17.01.07, № 0002021730/2 від 15.03.07 № 0002021730/3 від 06.06.07 державної податкової інспекції у м. Кіровограді.
3. Присудити з Державного бюджету України на державного підприємства "Кіровоградське державне підприємство по виробництву і маркетингу "Арніка" 3 грн. 40 коп. судового збору.
4. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили..
5. Після одержання заяви позивача про видачу виконавчого листа направити виконавчий лист про стягнення судового збору до державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.
6. копії постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя