31 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/942/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Любодар” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство “Любодар” (далі - ПП “Любодар”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Волинській області) від 14 січня 2021 року №2070 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника; зобов'язання виключити ПП “Любодар” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням позивача включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, встановлених додатком 1 до Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165). Прийняття цього рішення має наслідком зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) усіх податкових накладних, які підприємство складає за господарськими операціями при виконанні договорів.
Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки воно не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку. Відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення (відсутня відповідна позначка у рядку “у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів” та у рядку “з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. №…”.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ПП “Любодар” про забезпечення позову (а.с.29-30).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.35-43). В обґрунтування такої позиції відповідач вказав, що підставою для включення IIII “Любодар” до переліку ризикових платників податку слугувала податкова інформація, отримана у процесі виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. За даними ЄРПН ІІІІ “Любодар” подало на реєстрацію податкові накладні на поставку молочних продуктів у грудні 2020 року для Товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрна компанія “Лан”” (далі - ТзОВ “Аграрна компанія “Лан”) на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) 751,2 тис.грн. Проте ТзОВ “Аграрна компанія “Лан” здійснює виписку податкових накладних на реалізацію олії, макухи, а подальша реалізація молочних продуктів відсутня.
Відповідач зауважив, що від ПП “Любодар” документи на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області щодо виключення з переліку ризикових платників податку не надходили.
Відповідач вважає, що внесення платника податку до переліку ризикових платників податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень зі збирання та формування податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку, а лише є додатковим елементом контролю держави у сфері податків. Реальність здійснення господарських операцій товариства з його контрагентами та їх ризиковість підлягає з'ясуванню під час оскарження дій та рішень контролюючого органу у разі відмови в реєстрації податкових накладних.
З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову з тих самих мотивів та підстав, що були викладені у позовній заяві (а.с.54-57). Також зазначив, що посилання відповідача на висновки Верховного Суду безпідставне, оскільки у наведених відповідачем справах надавалася оцінка правовідносинам на підставі нормативного акта, який уже втратив чинність.
У додаткових поясненнях від 23 березня 2021 року (а.с.64) позивач наголосив, що контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій без проведення документальної перевірки та звернув увагу, що лише 15 лютого 2021 року (через місяць після прийняття спірного рішення) ГУ ДПС у Волинській області звернулося до підприємства із запитом про надання інформації та документального підтвердження взаємовідносин із ТзОВ “Аграрна компанія “Лан”; первинні документи відповідачу були надані (їх копії позивач надав суду).
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.61-62).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач зареєстрований як юридична особа 26 травня 2004 року та основним видом його господарської діяльності є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-13).
Здійснюючи такий вид діяльності на підставі договору поставки товару від 04 грудня 2020 року №0412-2020, укладеного між ПП “Любодар” як продавцем та ТзОВ “Аграрна компанія “Лан” як покупцем (а.с.135-136), у грудні 2020 року позивач реалізував останньому молочну продукцію, за яку покупець здійснював оплату в безготівкову порядку, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на окремі партії товару, виписками по рахунку позивача в Акціонерному товаристві “Перший український міжнародний банк” (а.с.137-176).
Як слідує зі змісту позову та відзиву на позов, податкові накладні за цими господарськими операціями ПП “Любодар” в електронному вигляді надіслало для реєстрації в ЄРПН.
Рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14 січня 2021 року №2070 ПП “Любодар” включено до переліку ризикових платників податку у зв'язку із відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.8). Як зазначено у рішенні, за даними ЄРПН станом на 14 січня 2021 року ПП “Любодар” подало на реєстрацію податкові накладні на поставку молочних продуктів для ТзОВ “Аграрна компанія “Лан” за операціями грудня 2020 року на загальну суму ПДВ 751,2 тис.грн, подальша реалізація яких відсутня. ТзОВ ТзОВ “Аграрна компанія “Лан” здійснює виписку податкових накладних на реалізацію олії, макухи.
Прийняття цього рішення зумовило зупинення реєстрації в ЄРПН ряду податкових накладних позивача (а.с.9-10, 58-60).
Не погоджуючись із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14 січня 2021 року про включенння ПП “Любодар” до переліку ризикових платників податку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів. З набранням чинності Постановою №1165, втратив чинність Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).
Положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Абзац шостий пункт 6 Порядку №1165 також вимагає зазначати у рішенні підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Форма рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) містить рядок “податкова інформація”, що заповнюється в разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Тобто в разі, якщо податкові органи мають інформацію, що визначає ризиковість операції, щодо якої складено податкову накладну чи розрахунок коригування податкової накладної, у рішенні має бути вказана така податкова інформація.
З наведеного слідує, що з моменту прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, платника податків вважають включеним до реєстру ризикових.
Постанова №1165 передбачає можливість виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/ або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/ або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/ або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених норм вказує на можливість виключення платника податку з переліку ризикових за ініціативою контролюючого органу у разі виявлення обставин та/ або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від платника податку.
Крім того, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У додатку 4 до Порядку №1165 також зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14 січня 2021 року №2070 про відповідність/невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.
Порядок №1165, який є чинним на час прийняття спірного рішення (14 січня 2021 року), прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 та їх суд застосовує до спірних правовідносин у цій справі на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Верховний Суд у цих постановах зазначив, що висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19, від 05 серпня 2020 року у справі №520/5692/19, від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19, у яких зазначалося про неможливість оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника не підлягають застосуванню, оскільки такі висновки зроблені під час дії Порядку №117, який станом на час прийняття спірного рішення втратив чинність.
У постановах від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд також вказав, що при вирішенні спорів такої категорії з огляду на правове регулювання, характер цих відносин суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За змістом пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.
Як видно з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14 січня 2021 року №7, спірне рішення №2070 було прийняте Комісією шляхом голосування та після доведення службового листа Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 14 січня 2021 року №205/03-20-18-01-05 щодо виявлення ймовірно ризикових операцій за результатами моніторингу податкових накладних, поданих на реєстрацію до ЄРПН (а.с.50-51).
Поряд з тим за змістом пункту 5 Порядку №1165 процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, що наведені у пункті 3 цього Порядку. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено. При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Отже, розгляд комісією регіонального рівня питання відповідності/ невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму дозволяє стверджувати, що контролюючий орган діє не в порядку, передбаченому законом, що є порушенням приписів частини другої статті 19 Конституції України.
У цій справі відповідач не надав доказів дотримання ним зазначеного алгоритму та не вказав, подання яких податкових накладних (їх дата, номер та інші реквізити для ідентифікації), які не відповідають ознакам безумовної реєстрації, передували перевірці позивача на відповідність критеріям ризиковості платника податку та не надав доказів зупинення цих податкових накладних.
Комісія регіонального рівня прийняття спірного рішення обґрунтувала наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу (підпункт 62.1 статті 62 ПК України).
Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.
Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Разом з тим, відповідач не надав суду жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії і який слугував підставою для прийняття спірного рішення (в протоколі засідання комісії ГУ ДПС у Волинській області є лише посилання на службовий лист Управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 14 січня 2021 року №205/03-20-18-01-05). Суду такий лист також не був наданий. У той же час ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження інформації, яка вказує на умови і обставини (факти), визначені додатком 1 до Порядку №1165, дає підстави для висновку про необґрунтованість рішення та недоведеність висновків, покладених в його основу.
Крім того, як уже зазначалося судом, форма рішення про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку затверджена Порядком №1165. Проте при прийнятті рішення від 14 січня 2021 року №2070 Комісією ГУ ДПС у Волинській області не заповнено обов'язкові рядки про причини розгляду питання про віднесення платника податків до ризикових: “у зв'язку з виявленням обставин та/ або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності” або “з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від .. р. № - ”, на що слушно зауважив позивач.
Отже, на підставі досліджених доказів суд дійшов переконання, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містить обґрунтованих підстав та причин, підтверджених доказами, для прийняття рішення про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В межах спірної ситуації суд наголошує, що приймаючи рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податку, контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Тому і суд у межах розгляду цієї справи не аналізує первинні документи щодо придбання позивачем молочної продукції у своїх контрагентів та їх подальшу реалізацію ТзОВ “Агропромислова компанія “Лан” (а.с.66-176). Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Волинській області лише у запиті до позивача від 15 лютого 2021 року №508/12/03-20-18-02-10 витребувало документи щодо взаємовідносин із ТзОВ “Аграрна компанія “Лан” (а.с.177-178).
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, що не є релевантним до обставин цієї справи (постанови від 10 липня 2020 року у справі №520/5168/19, від 17 липня 2020 року у справі №280/1098/19, від 11 листопада 2020 року у справі №140/2484/19, від 03 грудня 2020 року у справі №160/3900/19, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18, від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19, від 27 серпня 2019 року у справі №540/2077/18, від 05 грудня 2019 року у справі №140/3154/19, від 20 листопада 2019 року у справі №480/4006/18), суд вважає недоцільним, оскільки оцінка правовідносин судом касаційної інстанції надавалася з огляду на дію норм Порядку №117, а не Порядку №1165, чинного на час прийняття відповідачем спірного рішення. На відміну від Порядку №1165, норми Порядку №117 не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20.
У розглядуваному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача щодо дотримання процедури прийняття спірного рішення та не навів обґрунтованих мотивів законності його прийняття.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, які ґрунтуються на належних, допустимих та достатніх доказах.
Спірне рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 КАС України щодо дотримання процедури його прийняття, обґрунтованості та вмотивованості.
Відповідачем не надано жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б містила ознаки недодержання вимог чинного законодавства України; висновки про ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, є передчасними.
Невиконання відповідачем обов'язку доказування правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання його протиправним та скасування.
За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За змістом пункту 6 Порядку №1165 підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є надходження до комісії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 14 січня 2021 року №2070 про відповідність ПП “Любодар” пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість та зобов'язання ГУ ДПС у Волинській області виключити ПП “Любодар” з переліку ризикових платників податку.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26 січня 2021 року №20 (а.с.7), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.26).
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Приватного підприємства “Любодар” (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 13А, ідентифікаційний код юридичної особи 39226192) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 січня 2021 року №2070 про відповідність Приватного підприємства “Любодар” критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Приватне підприємство “Любодар” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Стягнути на користь Приватного підприємства “Любодар” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк