м. Вінниця
30 березня 2021 р. Справа № 120/7286/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що 19.07.2019 його виключено з лав Збройних Сил України у запас. В подальшому, на виконання наказів військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.07.2019 за №175 та від 17.03.2020 за №129, ОСОБА_1 було нараховано грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби в розмірі 34162,96 грн. та грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік в сумі 32435,20 грн. Проте, відповідачем виплачено грошову компенсацію за речове майно при звільненні фактично лише в сумі 33650,72 грн. та грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік фактично лише в сумі 32160,20 грн. З листа Луганського ОВК від 09.11.2020 за №ВФЗ-14 позивачу стало відомо, що зменшення розміру нарахованих сум грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні та грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відбулось внаслідок утримання відповідачем податків і зборів (в тому числі 1,5 % військового збору). Вказані обставини стали причиною звернення до суду з даним позовом у якому, позивач просить суд, визнати протиправними дії та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь суми утриманого військового збору в загальній сумі 787,24 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.01.2021 від Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач послався на те, що згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 за № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, в законодавстві чітко визначені види грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно до ст. 163 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування військового збору є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, розрахунки). З огляду на це, об'єктом оподаткування військового збору є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб.
Тобто, з доходів, які не підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, не стягується військовий збір.
Відповідач вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання дій Луганського обласного військового комісаріату по утриманню військового збору протиправними, оскільки: 1) згідно податкового законодавства України звільняються від сплати військового збору військовослужбовці, які безпосередньо виконують завдання в зоні проведення операції Об'єднаних сил (на момент виплати на картковий рахунок позивача належних йому сум він не виконував завдання в зоні проведення операції Об'єднаних сил); 2) підставою набуття права на грошові виплати є судові рішення, тобто, підстава, яка не входить до вичерпного переліку, що вказується в статті 165 Податкового Кодексу України.
На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
15.01.2021 позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Як свідчать матеріали справи, позивач в період з 04.07.2016 по 19.07.2019 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді заступника начальника відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату Луганської області оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 19.07.2019 № 175 виключено позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільненого відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із закінченням строку контракту
Однак, в день виключення позивача зі списків особового складу розрахунок проведено не у повному обсязі, а саме не виплачено грошову компенсацію за не отримане речове майно при звільненні.
Відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.03.2020 № 129 «Про виплату майору запасу ОСОБА_2 (ІНН - НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за минулі роки на підставі рішень суду» наказано виплатити майору запасу ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з грошового забезпечення майору запасу ОСОБА_2 на день звільнення з військової служби 19.07.2019, за 56 календарних днів із наступного розрахунку: (за 2016 рік - за 14 календарних днів; за 2017 рік - за 14 календарних днів; за 2018 рік - за 14 календарних днів; за 2019 рік - за 14 календарних днів) у розмірі 32435,20 грн. (арк. 13).
Також, відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 19.07.2019 за №175 наказано виплатити майору ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, при звільненні з військової служби, в розмірі 34162,96 грн. (а.с. 14-16).
Наявними в матеріалах справи довідками (виписками) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (а.с. 17-18) підтверджується, що Луганський обласний військовий комісаріат виплатив позивачу:
- 29.10.2019 компенсацію вартості за неотримане речове майно, при звільненні з військової служби, в розмірі 33650,52 грн.;
- 01.04.2020 та 06.04.2020 грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій в загальній сумі 32160,20 грн. Дана виплата була проведена на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року прийнятого у справі 120/3216/19-а.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо вимог, які стосуються утримання військового збору із суми грошової компенсації за недоотримане речове майно, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацом другим статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий статті 9-1 Закону № 2011-XII).
«Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).
Згідно пункту 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку № 178).
Пунктом 3 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10.12.2008 за № 1153/2008 поширено дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.
Відповідно до абзацу другого пункту 242 «Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- в редакції, яка діяла до 25.12.2019: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):…;
- в редакції Закону № 344-IX від 05.12.2019, яка діє з 25.12.2019: сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно):…;
Згідно пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір:
- платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;
- об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу;
- ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту;
- 1.7 звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що право на одержання спірної виплати виникає у військовослужбовця у зв'язку із звільненням, та грошова компенсація за неотримане речове забезпечення мала бути виплачена при здійсненні остаточного розрахунку із військовослужбовцем.
Суми компенсації неотриманого речового забезпечення не входять до складу грошового забезпечення, відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, є одноразовим компенсаційним платежем.
Відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 ПК України, у редакції до 25.12.2019, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку такі доходи як сума компенсацій, які отримує платник з бюджетів, при цьому перелік таких сум не є вичерпним.
Таким чином, позивач 19.07.2019 отримав право на виплату суми грошової компенсації за неотримане речове майно, в розмірі 34162,96 грн.
Станом на 19.07.2019 грошова компенсація за неотримане речове майно, виходячи із закупівельної вартості такого майна в розмірі 34162,96 грн., Луганським обласним військовим комісаріатом позивачу не була виплачена.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів Луганський обласний військовий комісаріат лише 29.10.2019 виплатив позивачу грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна в сумі 33650,72 грн. При цьому, під час виплати було утримано військовий збір - 512,24 грн.
Тобто, відповідачем нараховано та утримано військовий збір в розмірі 512,24 грн. з загального розміру грошової компенсації за неотримане речове майно, а саме з суми 34162,96 грн. (34162,96 грн. - 33650,72 грн. = 512,24 грн.).
При цьому, як зазначено судом вище, суми компенсації неотриманого речового забезпечення не входять до складу грошового забезпечення, та не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що визнає також відповідач у відзиві.
З системного аналізу справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача протиправно утриманої суми військового збору з виплаченої позивачу суми грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 512,24 грн.
Щодо вимог, які стосуються утримання військового збору із суми грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, суд зазначає таке.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Згідно п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.4 ст. 164 ПК України. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК України, що передбачені п.п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164 ПК України.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПК України).
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
Враховуючи зазначене вище, оскільки об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи у вигляді грошового забезпечення, отримані військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (крім військовослужбовців строкової служби, у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу у вигляді грошового забезпечення), такі доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Водночас, тимчасово, починаючи з 10.09.2015 (дата введення в дію Закону № 548-VIII) на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції за умови підтвердження статусу зазначених осіб.
Згідно з витягом із послужного списку ОСОБА_1 , зокрема, у період з 2016 року по 2019 рік проходив службу в зоні проведення операції Об'єднаних сил, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Луганського ОВК від 19.07.2019 за №ВОЗІК/1815.
Тому суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення доходу позивача від оподаткування військовим збором у розмірі 1,5% при виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, при звільненні з військової служби.
При цьому з військовослужбовцем в день виключення його зі списків особового складу військової частини має бути проведений розрахунок в повному обсязі, в тому числі і виплата належних йому компенсацій.
19.07.2019 позивач отримав право на виплату суми грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, однак відповідна компенсаційна виплата відповідачем на час виключення із списків особового скалу позивачу не була виплачена.
Відповідно до довідок (виписок) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Луганський обласний військовий комісаріат частково 01.04.2020 та частково 06.04.2020 фактично виплатив позивачу грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року прийнятого у справі 120/3216/19-а в загальній сумі 32160,20 грн. Разом з тим, відповідно до витягу з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 17.03.2020 № 129 «Про виплату майору запасу ОСОБА_2 (ІНН - НОМЕР_1 ) грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за минулі роки на підставі рішень суду» належна до виплати позивачу сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій становила 32435,20 грн.
З наведеного вбачається, що з призначених до виплати позивачу сум грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій утримано військовий збір (1,5%). Після утримання усіх обов'язкових податків та зборів до бюджету, громадянинові виплачено (зараховано) на особисту банківську картку 32160,20 грн. (а.с. 18).
Тобто, відповідачем нараховано та утримано військовий збір в розмірі 275,00 грн. з загального розміру грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, а саме з суми 32435,20 грн. (32435,20 грн. - 32160,20 грн. = 275,00 грн.)
З системного аналізу справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача протиправно утриманої суми військового збору з виплаченої позивачу суми грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій - в розмірі 275,00 грн.
Відтак, загальний розмір компенсації суми військового збору, який слід стягнути на користь позивача, складає 787,24 грн. (512,24 грн. + 275,00 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від їх сплати в установленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації суми військового збору в сумі 787,24 грн., утриманих з суми грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та з суми грошової компенсації за неотримане речове майно.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) на користь ОСОБА_1 компенсацію суми військового збору в сумі 787,24 грн. (сімсот вісімдесят сім гривень 24 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Луганський обласний військовий комісаріат (вул. Богдана Ліщини, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402, код ЄДРПОУ 07668758)
Повний текст рішення суду складено 30.03.2021
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна