"24" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/163/21
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Ворона В.В. за довіреністю;
Від відповідача: Аверіна В.В. за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фавор” до товариства з обмеженою відповідальністю „Аквафрост” про стягнення 211 890,89 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фавор” (далі по тексту - ТОВ „Фавор”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Аквафрост” (далі по тексту - ТОВ „Аквафрост”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 211 890,89 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 166 966,56 грн., пені у розмірі 17 119,50 грн., 3% річних у розмірі 3 928,61 грн., збитків від інфляції у розмірі 7 179,56 грн., штрафу у розмірі 16 696,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №596 від 30.01.2020р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
ТОВ „Аквафрост” повністю заперечувало проти задоволення заявлених позивачем позовних вимог, посилаючись на поставку позивачем товару, який не відповідає вимогам технічного замовлення, у зв'язку з чим не може бути використаний у виробництві. Крім того, відповідачем було наголошено про ненадання позивачем паспорту якості товару, обов'язок надання якого передбачений умовами укладеного між сторонами договору. Посилаючись на застосування позивачем одного і того ж виду відповідальності (стягнення пені та штрафу) ТОВ „Аквафрост” було наголошено про відсутність підстав для задоволення заявлених ТОВ „Фавор” позовних вимог у названій частині.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
30.01.2020р. між ТОВ „Аквафрост” (Покупець) та ТОВ „Фавор” (Постачальник) було укладено договір поставки №596, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити за жерстяну тару, на умовах, визначених цим договором. Поставки товару будуть здійснюватися окремими партіями на підставі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору поставки №596 від 30.01.2020р. поставки товару здійснюються згідно специфікацій, які підписуються сторонами договору після отримання письмових заявок від Покупця. Заявки подаються за допомогою факсимільного або електронного засобів зв'язку. Датою узгодження сторонами заявки на поставку партії товару вважається дата підписання сторонами специфікації. У специфікації сторони узгоджують асортимент, кількість, ціну, строк оплати, виготовлення та постачання кожної окремої партії товару.
Положеннями п. 3.9 договору поставки №596 від 30.01.2020р. передбачено, що технічні характеристики товару погоджуються сторонами у технічних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 3.10 договору поставки №596 від 30.01.2020р. підтвердженням факту отримання товару Покупцем є видаткова накладна або товарно-транспортна накладна Постачальника.
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору поставки №596 від 30.01.2020р. оплата за товар здійснюється Покупцем у строки, вказані у специфікаціях на кожну окрему партію товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця на розрахунковий рахунок Постачальника.
Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору поставки №596 від 30.01.2020р. якість товару повинна відповідати вимогам ТУ У 28.7-30759962-001-2003, ТУ У 28.7-30759962- 002:2005, ТУ У 28.7-30759962-003-2011, ТУ У 28.7-30759962-004:2011. Постачальник зобов'язаний надати на кожну партію товару паспорт якості. Приймання товару по кількості та явних недоліках здійснюється в момент отримання його від Постачальника у присутності представників Покупця та Постачальника з обов'язковим підписанням акту прийому-передачі. Відсутність акту приймання-передачі підтверджує факт прийняття Покупцем товару, який повністю відповідає за кількістю, а також свідчить про відсутність явних недоліків товару.
Відповідно до п. 6.3 договору поставки №596 від 30.01.2020р. акт про неявні недоліки товару складається Покупцем протягом 5-ти календарних днів з моменту виявлення, але не пізніше 4-х місяців з дня поставки партії товару на склад Покупця з вказівкою на дату постачання та кількості товару. У випадку виявлення невідповідності якості товару Покупець зобов'язаний викликати представника Постачальника для складання двостороннього акту. Уповноважений представник Постачальника повинен прибути в строк 10 (десять) календарних днів з дня отримання повідомлення. Повідомлення надсилаються за допомогою факсимільного засобу зв'язку. Рішення про компенсацію браку, який виник з вини Постачальника та вказаного в акті Покупця, приймається після приймання браку представником Постачальника та підписання двостороннього акту.
Згідно з положеннями п. п. 8.3, 8.7 договору поставки №596 від 30.01.2020р. за несвоєчасну оплату вартості товару згідно строків, зазначених у специфікаціях, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати від неоплаченої вартості товару. У разі прострочення оплати товару більш ніж на 5 (п'ять) робочих днів, Покупець зобов'язаний протягом трьох банківських днів з моменту направлення відповідної вимоги Постачальником виплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% (десяти) від вартості не оплаченного товару.
31.01.2020р. між сторонами по справі було погоджено та підписано специфікацію №1 до договору поставки №596 від 30.01.2020р., відповідно до якої сторонами було погоджено поставки жерстяної банки у кількість 49 500 штук, загальна вартість яких складає 143 748,00 грн.
Відповідно до п. 2 специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. Покупець здійснює оплату за товар наступним чином: 100 % оплата - на протязі 45-ти днів з моменту відвантаження. Сторони домовились, що ціна на продукцію вказана в специфікації розрахована виходячи із курсу української гривні до дол. США в розмірі 24,30 гри. за один дол. США (https://minfm.com.ua/cuiTency/mb/archive/usd/). У випадку зміни більш ніж на два відсотки (хоч в сторону збільшення, хоч в сторону зменшення курсу національної валюти), курсу купівлі української гривні до дол. США на момент закінчення торгів на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день оплати, 100 % несплаченої частини вартості такого товару підлягає зміні та визначається як фіксована величина і визначається за формулою: S2 = (К * S1) /24,30, де S2 - сума оплати, визначена в залежності від зміни курсу гривні до дол. США; К - курс купівлі дол. США на момент закінчення торгів на МВР на день вчинення платежу Покупцем; S1 - 100 % несплаченого залишку вартості товару на день вчинення платежу Покупцем.
Згідно з п. 7 специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. банка буде виготовлена згідно технічної специфікації №1 від 31.01.2020р.
Слід зазначити, що технічні характеристики товару, який мав бути поставлений ТОВ „Фавор” за умовами договору поставки №596 від 30.01.2020р. були визначені сторонами у технічній специфікації №1 від 31.01.2020р.
На виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки товару ТОВ „Фавор” було 24.02.2020р. передано, а ТОВ „Аквафрост” прийнято товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №083560 та актом приймання-передачі від 24.02.2020р., з яких вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу товар, загальна вартість якого складає 143 748,00 грн.
28.02.2020р. представниками ТОВ „Аквафрост” було складено акт виявлених прихованих недоліків товару, з якого вбачається, що під час технічних випробувань було виявлено ??проблему із закочуванням кришки.
10.04.2020р. ТОВ „Аквафрост” звернулось до позивача із листом №10/04/2020/1, відповідно до якого ТОВ „Фавор” було повідомлено, що за результатами тестування промислової партії жерстяних банок, поставлених за накладною №463 від 24.02.2020р., відповідачем під час технічних випробувань було виявлено ???проблему у закочуванні кришок на жерстяних банках. Посилаючись на викладені обставини, відповідачем було повідомлено про прийняте рішення повернути всю партію товару. При цьому, ТОВ „Аквафрост” було повідомлено, що товариство використовує у виробництві банки європейських та державних постачальників, у зв'язку з чим, у відповідача відсутня можливість налаштувати обладнання лише під одного виробника. Відповідачем також було повідомлено, що під час переговорів було вирішено зібрати робочу групу для обговорення проблеми та необхідності участі представника ТОВ „Фавор” для консультацій з метою усунення проблеми. ТОВ „Аквафрост” також було повідомлено, що товар буде зберігатись на складі відповідача до моменту прибуття спеціалістів позивача для проведення досліджень або прийняття рішення про повернення всієї партії товару.
Листом від 14.04.2020р. ТОВ „Фавор” було повідомлено відповідача про можливість направлення спеціаліста після зняття карантинних обмежень на території України.
Листом від 22.05.2020р. ТОВ „Фавор” було повідомлено ТОВ „Аквафрост” про можливість направлення представника позивача (Бабенко С.В.) для надання допомоги в налаштуванні обладнання відповідача.
04.06.2020р. за участю представників ТОВ „Аквафрост” та представника ТОВ „Фавор” було складено акт приймання товару за якістю, з якого вбачається, що скляні банки не можуть бути використані ТОВ „Аквафрост” під час фасування товару. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представники сторін 13.11.2020р. намагались налаштувати обладнання відповідача для роботи з банками, про що було складено відповідний акт (без дати).
24.10.2020р. ТОВ „Фавор” звернулось до ТОВ „Аквафрост” із листом, відповідно до якого позивачем було повідомлено про необхідність оплати вартості переданого на умовах договору №596 від 30.01.2020р. товару.
Листом №26/11/2020/1 від 26.11.2020р. ТОВ „Аквафрост” було повідомлено ТОВ „Фавор” про необхідність прийняти товар, у зв'язку з неможливістю його використання відповідачем.
07.12.2020р. ТОВ „Фавор” звернулось до ТОВ „Аквафрост” із претензією №236 про сплату вартості поставленого на умовах договору №596 від 30.01.2020р. товару, загальна ціна якого складає 167 084,87 грн., (розрахована позивачем із урахуванням п. 2 специфікації №1 від 31.01.2020р.), а також сплату пені та штрафу.
Листом №18/12-2020/1 від 18.12.2020р. ТОВ „Аквафрост” у відповідь на претензію №236 від 07.12.2020р. було повідомлено про відсутність підстав для оплати вартості товару, а також про наявність у позивача обов'язку прийняти товар, який не може бути використаний ТОВ „Аквафрост” у господарській діяльності.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Аквафрост” про стягнення заборгованості, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за договором поставки №596 від 30.01.2020р. зобов'язань не було оплачено вартості поставленого позивачем товару, що і стало підставою для звернення ТОВ „Фавор” до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних та зустрічних позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Фавор” на виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо поставки товару 24.02.2020р. було поставлено ТОВ „Аквафрост” товар, загальна вартість якого складає 143 748,00 грн. Таким чином, ТОВ „Аквафрост” з урахуванням положень п. 2 специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. мав оплатити отриманий товар у строк до 09.04.2020р.
Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору поставки №596 від 30.01.2020р. ТОВ „Аквафрост” не було оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору товару, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість за вказаним договором.
Приймаючи до уваги заперечення ТОВ „Аквафрост”, наведені в процесі вирішення судом даного спору щодо відсутності у останнього обов'язку здійснити оплату товару у зв'язку з поставкою позивачем товару неналежної якості, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
В силу вимог ч. 1 ст. 687, ч. 1 ст. 688 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Умовами п. 6.3 договору поставки №596 від 30.01.2020р. передбачено, що акт про приховані недоліки товару складається Покупцем протягом 5-ти календарних днів з моменту виявлення, але не пізніше 4-х місяців з дня поставки партії товару на склад Покупця з вказівкою на дату постачання та кількості товару. У випадку виявлення невідповідності якості товару Покупець зобов'язаний викликати представника Постачальника для складання двостороннього акту. Уповноважений представник Постачальника повинен прибути в строк 10 (десять) календарних днів з дня отримання повідомлення. Повідомлення надсилаються за допомогою факсимільного засобу зв'язку. Рішення про компенсацію браку, який виник з вини Постачальника та вказаного в акті Покупця, приймається після приймання браку представником Постачальника та підписання двостороннього акту.
28.02.2020р. представниками ТОВ „Аквафрост” було складено акт виявлених прихованих недоліків товару, з якого вбачається, що під час технічних випробувань було виявлено ??проблему із закочуванням кришки.
При цьому, 10.04.2020р. ТОВ „Аквафрост” звернулось до позивача із листом №10/04/2020/1, згідно якого відповідачем було повідомлено, що за результатами тестування промислової партії жерстяних банок, поставлених за накладною №463 від 24.02.2020р., відповідачем під час технічних випробувань було виявлено ??проблему у закочуванні кришок у зв'язку з чим, відповідачем було запропоновано позивачу направити повноваженого представника ТОВ „Фавор” з метою усунення існуючої проблеми.
Відповідно до п. п. 8, 9 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 торгові організації мають право незалежно від перевірки якості товарів, проведеної під час приймання товару, складати акти про виявлені недоліки товару. При цьому, акт про виявлення прихованих недоліків повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Згідно з п. 6.1 договору поставки №596 від 30.01.2020р. Постачальник зобов'язаний надати на кожну партію товару паспорт якості.
Положеннями п. 14 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 передбачено, що приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла і в акті вказується, які документи відсутні.
Сліз зазначити, що у складеному ТОВ „Аквафрост” акті про приховані недоліки товару від 28.02.2020р. відсутні будь-які відомості про поставку ТОВ „Фавор” товару за відсутності паспорту якості, необхідність зазначення інформації про відсутність якого передбачена п. 14 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7. З викладених обставин, а також із урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження звернення відповідача із проханнями про надання паспорту якості товару, господарський суд доходить висновку про безпідставність доводів ТОВ „Аквафрост” про поставку позивачем товару за відсутності супровідних документів.
Згідно з п. 16 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншого однорідної продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.
Умовами п. 18 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 встановлено, що повідомлення про виклик представника відправника повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується, - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення ТОВ „Аквафрост” на адресу ТОВ „Фавор” повідомлення про виклик представника останнього із дотриманням встановлених п. 18 Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за якістю від 23.04.1966р. П-7 строків, тобто протягом 24 годин після виявлення прихованих недоліків. Так, про наявність недоліків поставленої продукції відповідачем було повідомлено позивача листом від 10.04.2020р.
Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку про недотримання ТОВ „Аквафрост” порядку приймання товару за якістю, що свідчить про наявність у відповідача обов'язку оплатити отриманий товар. Крім того, судом враховано, що зі змісту акту приймання товару за якістю від 04.06.2020р., складеного за участю представника позивача, комісією було встановлено неможливість використання скляних банок під час фасування товару. Проте, згідно умов специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. ТОВ „Фавор” було поставлено жерстяні банки. Таким чином, наявний в матеріалах справи акт від 04.06.2020р. не може бути належним та достатнім доказом на підтвердження факту поставки позивачем товару, який містить приховані недоліки.
Згідно з п. 7 специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. банка буде виготовлена згідно технічної специфікації №1 від 31.01.2020р.
Враховуючи умови договору поставки №596 від 30.01.2020р., а також враховуючи затвердження сторонами технічної специфікації, якою визначено вимоги до якості товару, господарський суд доходить висновку про недоведеність відповідачем факту поставки товару неналежної якості взагалі, оскільки по тексту листа від 10.04.2020р. ТОВ „Аквафрост” не було повідомлено позивача про невідповідність поставленого товару вимогам технічної специфікації.
Відповідно до п. 2 специфікації №1 від 31.01.2020р. до договору поставки №596 від 30.01.2020р. Покупець здійснює оплату за товар наступним чином: 100 % оплата - на протязі 45-ти днів з моменту відвантаження. Сторони домовились, що ціна на продукцію вказана в специфікації розрахована виходячи із курсу української гривні до дол. США в розмірі 24,30 гри. за один дол. США (https://minfm.com.ua/cuiTency/mb/archive/usd/). У випадку зміни більш ніж на два відсотки (хоч в сторону збільшення, хоч в сторону зменшення курсу національної валюти), курсу купівлі української гривні до дол. США на момент закінчення торгів на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день оплати, 100 % несплаченої частини вартості такого товару підлягає зміні та визначається як фіксована величина і визначається за формулою: S2 = (К * S1) /24,30, де S2 - сума оплати, визначена в залежності від зміни курсу гривні до дол. США; К - курс купівлі дол. США на момент закінчення торгів на МВР на день вчинення платежу Покупцем; S1 - 100 % несплаченого залишку вартості товару на день вчинення платежу Покупцем.
Слід зазначити, що заявлена ТОВ „Фавор” до стягнення сума основного боргу у розмірі 166 966,56 грн. була перерахована позивачем із урахуванням вимог п. 2 специфікації №1 від 31.01.2020р. станом на 21.01.2021р. - дату підписання позовної заяви. Проте, враховуючи умови договору, яким передбачено обов'язок відповідача сплати вартість товару протягом 45-ти днів з моменту відвантаження товару, а також необхідність розрахунку ціни продукції станом на день оплати, господарський суд доходить висновку, що ціна товару може бути перерахована виходячи із курсу української гривні до дол. США протягом наданого відповідачу строку для оплати товару. З викладених обставин, господарський суд доходить висновку про доцільність та розумність здійснення перерахунку суми основного боргу станом на 09.04.2020р. - останній день оплати, передбачений договором. При цьому, перерахування суми боргу станом на 09.04.2020р. дає можливість перевірити факт обґрунтованості нарахування позивачем пені, штрафу, 3% річних та збитків від інфляції, які були розраховані позивачем починаючи з 10.04.2020р.
Перерахувавши розмір основного боргу ТОВ „Аквафрост” перед ТОВ „Фавор”, станом на 09.04.2020р. господарський суд дійшов висновку, що ціна товару на вказану дату складала 160 882,41 грн. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ „Фавор” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Аквафрост” суми основного боргу у розмірі 160 882,41 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленого позивачем товару на виконання умов договору поставки, позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачеві 3% річних у розмірі 3 928,61 грн., збитки від інфляції у розмірі 7 179,56 грн., які були розраховані позивачем на суму боргу у розмірі 166 966,56 грн. протягом періоду з 10.04.2020р. по 21.01.2021р.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, а також збитків від інфляції, враховуючи наведені по тексту рішення вище висновки суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ „Фавор” позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 160 882,41 грн., господарський суд зазначає, що правильним розміром трьох відсотків річних є сума у розмірі 3785,45 грн., збитків від інфляції - 9040,59 грн. Враховуючи відсутність у суду повноважень на вихід поза межі позовних вимог, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення на користь позивача збитків від інфляції у розмірі 7 179,56 грн. відповідно до розрахунку позивача. Позовні вимоги ТОВ „Фавор в частині вимог про стягнення трьох відсотків річних необхідно задовольнити часткового шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Аквафрост” трьох відсотків річних у розмірі 3785,45 грн.
З посиланням на умови п. п. 8.3, 8.7 договору поставки №596 від 30.01.2020р. та приписи чинного законодавства ТОВ „Фавор” було нараховано ТОВ „Аквафрост” пеню у розмірі 17 119,50 грн., нараховану на суму основного боргу протягом періоду з 10.04.2021р. по 18.01.2021р., та штраф у розмірі 16 696,66 грн. за порушення строків оплати вартості поставленого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу господарський суд, враховуючи вищенаведені висновки про наявність підстав для стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 160 882,41 грн., дійшов висновку, що правильним розміром пені є сума 16 334,40 грн., штрафу - 16088,24 грн. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ „Фавор” до ТОВ „Аквафрост” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача пені у загальному розмірі 16 334,40 грн. та штрафу у загальному розмірі 16088,24 грн.
Господарським судом відхиляються доводи ТОВ „Аквафрост” про притягнення його до подвійної відповідальності у вигляді сплати штрафу та пені за одне й те саме правопорушення, оскільки одночасне стягнення з учасника господарських відносин штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Верховного Суду від 28.08.2019р. по справі № 910/11944/18.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Фавор” до товариства з обмеженою відповідальністю „Аквафрост” шляхом присудження до стягнення на користь позивача основного боргу у розмірі 160 882,41 грн., пені у розмірі 16 334,40 грн., трьох відсотків річних у розмірі 3785,45 грн., збитків від інфляції 7179,56 грн., штрафу у розмірі 16 088,24 грн. В решті позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аквафрост” /68000, Одеська обл., місто Чорноморськ, село Бурлача Балка, вул. Центральна, будинок 1-Е; ідентифікаційний код 33798852/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фавор” /40020, місто Суми, проспект Курський, будинок 18; ідентифікаційний код 30759962/ суму основного боргу у розмірі 160 882,41 грн. /сто шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят дві грн. 41 коп./, пеню у розмірі 16 334,40 грн. /шістнадцять тисяч триста тридцять чотири грн. 40 коп./, три відсотки річних у розмірі 3785,45 грн. /три тисячі сімсот вісімдесят п'ять грн. 45 коп./, збитки від інфляції 7179,56 грн. /сім тисяч сто сімдесят дев'ять грн. 56 коп./, штраф у розмірі 16 088,24 грн. /шістнадцять тисяч вісімдесят вісім грн. 24 коп./, судовий збір у розмірі 3064,06 грн. /три тисячі шістдесят чотири грн. 06 коп./.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 29 березня 2021 р.
Суддя С.П. Желєзна