Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"30" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/339/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,
розглядаючи заяву Керівника Житомирської окружної прокуратури №51-84-261вих-21 від 29.03.2021 про забезпечення позову у справі №906/339/21
за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації
до 1) Житомирської міської ради
2) Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна"
3) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях
про визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна,
Керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації звернувся з позовом, згідно якого просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №1987 від 02.09.2020 "Про припинення відкритому акціонерному товариству "Житомирський завод хімічного волокна" права постійного користування земельною ділянкою";
- витребувати із володіння Житомирської міської ради на користь держави в особі Житомирської обласної адміністрації земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:07:005:0025;
- стягнути з відповідачів судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2020 році Житомирською міською радою, з грубим порушенням законодавства, зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку державної власності площею понад 43га, на якій перебувають об'єкти нерухомості державної власності, в тому числі споруди цивільного захисту загальною площею понад 3702 кв.м. В подальшому, як вказано прокурором, рішенням сесії міської ради самовільно, з грубим порушенням вимог Земельного кодексу, припинено право постійного користування даною земельною ділянкою підприємству державної форми власності, об'єкти нерухомості якого перебувають на спірних землях, незважаючи на заперечення проти цього даного підприємства та Фонду державного майна України. Вказані обставини, на думку прокурора, є підставою для визнання незаконним та скасування відповідного рішення міської ради, а також витребування даних земель законному власнику - державі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.03.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з не дотриманням прокурором вимоги п.2 ч.1 ст.164, Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом із позовними матеріалами 29.03.2021 прокурором подано заяву про забезпечення позову №51-84-261вих-21 від 29.03.2021, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:07:005:0025.
В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначив, що зважаючи, що на даний час розпорядження спірною земельною ділянкою здійснює Житомирська міська рада, прийняття останньою рішень про відчуження спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, її поділу, надання дозволів на забудову, унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду, у разі задоволення позову прокурора. Зауважив, що необхідно буде вживати додаткові заходи для усунення порушення прав власності територіальної громади на спірні землі та, відповідно, повторно звертатися до суду, що значно ускладнить її судовий розгляд. З огляду на викладене, на думку прокурора, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку забезпечить реальний захист інтересів держави у разі задоволення позову прокурора і буде ефективним механізмом захисту прав учасників.
Дослідивши заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про забезпечення позову та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З вищевикладеного вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як зазначено вище, прокурор, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову посилається на той факт, що відповідач може відчужити будь-яким способом спірну земельну ділянку на користь інших осіб, чи прийняти рішення про її поділ, що зумовить необхідність повторного звернення до суду, що значно ускладнить її судовий розгляд.
В частині обґрунтування заяви про забезпечення позову, прокурором наведено лише власні висновки щодо доцільності та співмірності вжиття заходів забезпечення позову, при цьому не подано жодних доказів, що відповідач - Житомирська міська рада на час подання заяви про забезпечення позову вже вчиняє чи має намір вчинити будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.
Прокурор не обґрунтував, що саме у спосіб, викладений у заяві, може бути забезпечене виконання судового рішення. Також не доведено реальне утруднення виконання судового рішення зі сторони відповідачів.
До того ж, суд звертає увагу прокурора, що неправомірність дій відповідача - Житомирської міської ради в частині прийняття рішення про припинення ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" права постійного користування земельною ділянкою є предметом позовних вимог та потребує доведення в установленому законом порядку, тому суд не розглядає твердження прокурора, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову з метою уникнення обставин, які можуть утруднити виконання рішення суду.
Викладені в поданій заяві обставини є лише припущенням з боку прокурора, що не є підставою для забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України.
Відповідно до вимог чинного законодавства, при поданні до суду заяви про забезпечення позову, заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів. Однак доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, прокурором не надано.
Враховуючи вищенаведене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої прокурором заяви про забезпечення позову на даній стадії судового процесу, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких він звернувся.
При цьому, суд звертає увагу прокурора на те, що згідно з ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви Керівника Житомирської окружної прокуратури №51-84-261вих-21 від 29.03.2021 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 30.03.2021
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - Житомирській окружній прокуратурі (рек.., або наручно);
2,3 - позивачам (Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області та Житомирській обласній державній адміністрації);
4,5,6 - відповідачам 1,2,3 (Житомирській міській раді, ВАТ "Житомирській завод хімічного волокна; Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях).