73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"23" серпня 2007 р. Справа № 10/188-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсними реєстраційних документів з моменту реєстрації та припинення підприємницької діяльності
за участю представників сторін:
від позивача: Тосік Н.І. - головний державний інспектор;
від відповідача: не прибув;
Позивач просить визнати недійсними реєстраційні документи відповідача з моменту реєстрації та припинити підприємницьку діяльність.
В судовому засіданні 26.07.2007 р. відповідачка позовні вимоги визнала та пояснила, що зареєструвалася підприємцем за пропозицією ОСОБА_2, якому віддала печатку, але ніякої підприємницької діяльності не здійснювала, документів, які б стосувалися господарської діяльності не підписувала, фінансових операцій з господарської діяльності не проводила.
Розглядом матеріалів справи
ПП ОСОБА_1 (далі - ПП) зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Херсонської міської Ради 23.05.2005р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_1. Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2. Юридична адреса ПП - АДРЕСА_1.
Факт реєстрації ПП на своє ім'я громадянка ОСОБА_1 в поясненнях, взятих у неї ст. о/у ГВ ПМ ДПІ у м. Херсоні пояснює тим, що в серпні 2005 року ОСОБА_2 запропонував їй зареєструватися приватним підприємцем. Оформлення документів на підприємницьку діяльність здійснювалися ОСОБА_1 особисто у супроводженні ОСОБА_2. Отримавши печатку, відразу віддала її Прохорову. Після оформлення реєстраційних документів ОСОБА_1 ніякої підприємницької діяльності не здійснювала, ніяких документів, які б стосувалися господарської діяльності, не підписувала, ніяких фінансових операцій стосовно господарської діяльності не проводила.
Вищенаведені факти свідчать про те, що починаючи з моменту реєстрації (23.05.2005р.) господарська діяльність від імені ПП ОСОБА_1 здійснювалася без волевиявлення та участі громадянки ОСОБА_1. Діяльність підприємця велася особою, яка використовувала документи ПП без надання дозволу ОСОБА_1
За юридичною адресою ПП ОСОБА_1 не знаходиться, про що свідчить акт НОМЕР_3.
Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин,
Нормами Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено ряд вимог, необхідних для легітимної реєстрації фізичної особи - підприємця та загальні правила здійснення нею господарської діяльності. При цьому, важливою умовою для здійснення господарської діяльності є правомірність проведення державної реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно ст. 55 Господарського кодексу України (далі ГК), суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність. реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п.2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Дана стаття має індивідуальну дію та вказує на відповідність особи, яка реалізує дане право, засадам підприємницької діяльності, серед яких, зокрема, безпосереднє здійснення господарської діяльності саме особою, яка в законному порядку реалізовує своє право. Реалізація права на зайняття підприємницькою діяльністю ставиться у рамки відповідності такої діяльності закону.
Таким чином, для проведення суб'єктом господарювання господарської діяльності в межах, встановлених законодавством, вона повинна проводитись особою, яка згідно реєстраційних документів має на це право, але як вбачається з матеріалів справи, Депугатова Н.С. не займалася підприємницькою діяльністю з часу реєстрації.
З огляду на вищевказане вбачається, що діяльність, яка здійснювалася від імені ОСОБА_1 не має під собою правового підґрунтя, адже ця діяльність здійснювалася всупереч вимогам чинного законодавства, отже господарська діяльність, яка здійснювалася від імені ОСОБА_1 є такою, що не відповідає вимогам законодавства, а тому, вся первинна документація, угоди, домовленості тощо є такими, що вчинені за межами закону, тобто, є недійсними в розумінні основних засад підприємницької діяльності, та не можуть породжувати правомірних правових наслідків.
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03р. № 755-IV (далі ЗУ № 755-IV) передбачено, що місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
Стаття 45 ЗУ № 755 передбачає, що зміни до відомостей про фізичну особу -підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.
Дана стаття встановлює обов'язкову реєстрацію, у встановленому законом порядку, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця.
Як вбачається з матеріалів справи, за місцем реєстрації ПП не знаходиться, відомості про зміну місця проживання відсутні.
Зважаючи на вищевикладені порушення, слід дійти висновку, що реєстраційні документи ПП є недійсними з часу їх реєстрації, тобто, з 23 травня 2005р., що підтверджується фактичними обставинами справи та вимогами діючого законодавства.
У відповідності до п.17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03р. № 755-IV (далі ЗУ № 755-1V) підставами для винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом. Таким чином, з системного аналізу основних засад здійснення підприємницької діяльності, вбачається, що господарська діяльність, яка здійснювалася від імені ОСОБА_1, заборонена законом, а тому це є підставою для постановления судового рішення про припинення підприємницької діяльності з моменту видачі реєстраційних документів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України,
постановив:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати недійсними реєстраційні документи приватного підприємця ОСОБА_1 з моменту реєстрації (23.05.2005 р.).
3.Скасувати державну реєстрацію приватного підприємця ОСОБА_1 з 23.05.2005 р.
4.Копію постанови надіслати сторонам та відділу державної реєстрації Херсонському міськвиконкому.
5.Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Александрова
Постанова підписана 14.09.2007 р.