справа № 462/2000/21
31 березня 2021 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги,
Представник ТзОВ «Грінера Україна» - Михалусь Б. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі за надані послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів у сумі 2 191,96 грн., з яких: 1 334,87 грн. - сума основного боргу, 703,22 грн. - сума нарахованої пені, 102,72 грн. - інфляційні втрати, 51,15 грн. - 3% річних.
У відповідності до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються та перелік доказів, якими заявник обгрунтовує обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
В разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (ч. 3 ст. 165 ЦПК України).
Із наданої до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що частина заявлених вимог не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Так, представник заявника у заяві, окрім передбачених вимогами п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України суми основної боргу, інфляційних витрат та 3 % річних, зокрема: 13 334,87 грн. основного боргу, 102,72 - інфляційних втрат, 51.15 грн. - 3% річних, також заявляє вимогу про стягнення 703,22 грн. нарахованої пені.
За наведеного, оскільки вказані вимоги між собою взаємопов'язані, тому, за нормами ЦПК України, окремий їх розгляд неможливий.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.160, 163- 166, 258-261 ЦПК України, суд -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Суддя: Б.М. Гедз