справа № 462/5945/19
31 березня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронцем в магазині «Близенько», згідно до ст.89 КК раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України ,
ОСОБА_4 , 11 вересня 2018 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки "VOLKSWAGEN Passat " реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у технічно-справному стані та рухаючись ним у місті Львові по вулиці Левандівській в напрямку вулиці Широка, поблизу будинку № 15, при наближенні та проїзді наявного на цій ділянці дороги нерегульованого пішохідного переходу, порушив вимоги Розділу 1 п.п.1.5, 1.10 (в частині термінів «дати дорогу», «небезпека для руху»); Розділу 2 п.2.3 б), д); Розділу 12 п.12.3; 12.4; 12.9 (підпункт "б"), Розділу 18 п.18.1 Правил дорожнього руху України, які виразились у тому, що він, керуючи транспортним засобом, маючи об'єктивну та технічну можливість дотримуватися Правил дорожнього руху України, був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на який вийшов пішохід, не зменшив швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, такими своїми діями створив небезпеку для руху пішоходу, що призвело до ДТП - наїзду керованого ним автомобіля на пішохода ОСОБА_5 , який переходив дорогу по вищевказаному пішохідному переході зліва на право, відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху, потерпілий ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта № 295/18 від 06.11.2018 року судово-медичної експертизи отримав тілесні ушкодження: закритий перелом головки правої малогомілкової кістки, ушкодження зв'язок правого колінного суглобу, струс головного мозку, забої, садна обличчя, садна правого ліктьовою суглобу, які відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю, підтвердив викладені обвинуваченням обставини скоєння ним злочину, зазначив, що він дійсно керував автомобілем марки"VOLKSWAGEN Passat" та рухаючись у місті Львові по вулиці Левандівській, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який був у нетверезому стані. Він відвідував потерпілого у лікарні, купляв йому ліки, сплатив потерпілому в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн. У скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ст.286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодженн,.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, його характеризуючи данні, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, сприяв відшкодуванню матеріальної шкоди та відшкодував моральну шкоду потерпілому, що підтверджується наданими розписками потерпілого, що суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено .
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті у виді штрафу.
В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з залученням експертів для проведення експертиз, вартість яких, згідно з доданими документами складає 858,00грн. та 1430,00грн. Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення інженерно-транспортної експертизи №1/1496 від 22.01.2019р. Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у розмірі 1430,00грн. та за проведення інженерно-транспортної експертизи №1/1497 від 22.01.2019р. Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у розмірі 858,00грн., а всього 2288,00грн.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому не обиралась.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1