Справа № 462/5024/20
26 березня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі :
головуючого - судді Ліуша А.І.,
з участю секретаря Аврамишиної Д.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що з 21 липня 2007 року вони перебувають у шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу у подружжя є діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок поведінки відповідача та його подружніх зрад. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважає неможливим. Просить щлюб розірвати, змінити її прізвище на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив мотиви позовної заяви, пояснив, що подружні зради є надуманими позивачем, а також вважає, що сімейне життя між ними не склалось внаслідок поведінки позивача. Також, ствердив, що між ними припинені подружні відносини з 15 вересня 2019 року, вони проживають окремо. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
У зв'язку із здійсненням розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) шлюбі з 21 липня 2007 року.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом беззаперечно встановлено, що сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечать інтересам як позивача, так і відповідача.
Крім того, задовольняючи позов суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, розлад носить стійкий і тривалий характер, збереження сім'ї неможливе, дальніше перебування у шлюбі недоцільне і веде до загострення взаємовідносин, шлюб існує формально, а тому його слід розірвати та відновити дошлюбне прізвище позивача.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позову знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 /рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 /рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 / зареєстрований Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 21 липня 2007 року.
Присвоїти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Залізничного районного суду міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя /підпис/ А.І.Ліуш
Копія вірна.
Суддя: А.І.Ліуш