Справа № 444/764/21
Провадження № 3/444/446/2021
26 березня 2021 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., розглянувши матеріали адміністративної справи в залі суду в м.Жовкві, які надійшли від УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт НОМЕР_1 від 29.11.2019 р., НОМЕР_2 , -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 03.03.2021 року о 04 год. 20 хв. в м. Дубляни по вул. В.Великого, 1, керувала транспортним засобом марки "ВАЗ-2101" д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася у присутності двох свідків, в медичний заклад їхати також відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, дату та час проведення такого була повідомлена належним чином, про що свідчить трекінг відстеження вручення поштового відправлення, згідно якого ОСОБА_1 поштове відправлення отримала особисто. Від ОСОБА_1 клопотань не надходило, а тому причини її неявки слід визнати неповажними.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України", будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. А тому приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі правопорушника ОСОБА_1 .
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №193059 від 03.03.2021 року;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 03.03.2021 року;
- CD-диском з відеореєстратора з нагрудної камери поліцейського події, яка мала місце 03.03.2021 року за участі ОСОБА_1 ;
Так, ч.1 ст.130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України є правильною.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують правопорушення не встановлено.
Санкція ч.1 ст.130 КпАП України, передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме те, що він не працює, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, що буде достатнім для її виправлення та запобігатиме вчиненню нею інших адміністративних правопорушень в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у виді штрафу, так як ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір” з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб, а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ грн. 00 коп. - в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , (ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт НОМЕР_1 від 29.11.2019 р., НОМЕР_2 ) - 454 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн. 00 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала , якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя: Мікула В. Є.