Справа № 444/673/21
Провадження № 3/444/390/2021
25 березня 2021 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., з участю особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи в залі суду в м.Жовкві, які надійшли від відділу поліції № 5 Львівського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надіслано протокол серії ДПР 18 № 186294 від 05.03.2021 року, який складено інспектором ВП № 5 Львівського РУП ГУНП у Львівській області старшим сержантом поліції Ковальовським В.В. відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 05.03.2021 року о 01 год. 30 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів- Рава-Руська, 142 км + 500м керував автомобілем марки Мерседес Бенц Віто, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, тобто поліцейський, який склав протокол, вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 ч в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував, алкоголь не вживав. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише на місці зупинки транспортного засобу, а пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі йому поліцейський не пропонував. Відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу у зв'язку із агресивною по відношенню до нього поведінкою працівників поліції. Він наполягав на доставлення його у медичний заклад для визначення стану алкогольного сп'яніння. Працівники поліції везли його в медичний заклад по дорозі вони зупинили ще одну машину і взяли водія даного автомобіля теж на медичне освідчення. Коли приїхали в медичний заклад працівники поліції повели іншого водія в лікарню, а його залишили в машині потім повезли в райвідділ для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Чому його не повели в лікарню не знає. Просить закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою повного з'ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 186294 від 05.03.2021 року та додані до нього матеріали, зокрема, в повному обсязі оглянуто відеозаписи, які знаходяться в матеріалах справи.
Так під час детального огляду відеозаписів встановлюється тільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою технічного засобу.
Також слід звернути увагу, що з представленого відеозапису не встановлено факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а навпаки на пропозицію працівника поліції проїхати у медичний заклад ОСОБА_1 надає згоду.
З даного приводу слід зазначити, що частиною третьою ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 6, п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 6, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не було роз'яснено всіх його прав, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 як відображено на відеозаписі, дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння однак лише на місці за допомогою технічного засобу.
Відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 з представленого відеозапису не вбачається.
Суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав і на пропозицію працівників полії поїхав у медичний заклад. Чому його не доставили до лікаря-нарколога не знає.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що є достатньо доказів для прийняття правильного, законного рішення.
Під час розгляду справи не встановлено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 05.03.2021 року о 01 год. 30 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів- Рава-Руська, 142 км + 500м керував автомобілем марки Мерседес Бенц Віто, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, порушення координації рухів.
Крім того з представленого відеозапису не вбачається факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Тобто в ході розгляду справи, детального дослідження доказів, зокрема, відеозаписів події, яка покладена в основу складеного протоколу, та які долучені УПП у Львівській області ДПП до матеріалів справи, врахуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 не вбачається факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 наданими матеріалами не спростовуються, а навпаки підтверджуються.
А тому суд не вбачає в діянні ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приходжу до висновку, що справа про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, оскільки його вина не доведена жодними належними доказами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Суддя: Мікула В. Є.