Справа №263/15339/20
Провадження №2/263/887/2021
22 березня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді Соловйов О.Л., при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності. Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 20 січня 2012 року приватним нотаріусом Маріупольського міського округу Саховою М.А. на її ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . ј частка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 червня 1997 року, тобто вона є власником ѕ частки вищевказаної квартири. На теперішній час виникла необхідність провести відчуження належної їй частки, для чого необхідно оформити новий технічний паспорт на квартиру. Згідно до технічного паспорту від 29 листопада 2020 року площа квартири була розрахована вже з урахуванням тамбуру, та стала складати 57,6 кв.м (52,6 кв.м +5,0 кв.м тамбур), що не відповідає зазначеному в свідоцтві про право власності на майно (зазначена площа без урахування тамбуру 52,63 кв.м). У зв'язку з тим, що мається невідповідність площі квартири, зазначеній у правовставлюючому документі - свідоцтві про право на власності з технічною документацією, просить визнати за нею право власності на ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на ј частки квартири АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 червня 1997 року є власником ј частки вищевказаної квартири. Однак у зв'язку з невідповідністю площі квартири, зазначеній у правовставлюючому документі - свідоцтві про право на власності з технічною документацією, та необхідністю провести відчуження належній йому частки,змушений звернутися з вищевказаним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року первісний та зустрічний позов об'єднано в одне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник - адвокат Алексєєнко В.О., в підготовче судове засідання не з'явились, подали до суду письмові заяви про можливість слухання справи за їх відсутністю. Позовні вимоги за позовом підтримали у повному обсязі, щодо задоволення зустрічного позову не заперечували.
Відповідач за первісним та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, не заперечив щодо їх задоволення, просив суд зустрічний позов задовольнити у повному обсязі та слухати справу за його відсутністю.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.06.1997 року власниками квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (по ј частки кожному).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 липня 1998 року визнано за ОСОБА_3 право власності на ј частки квартири АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 ,.
20 січня 2020 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Саховою М.А. на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 09.06.1997 року загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 52,6 кв.м.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , від 29 листопада 2020 року виданого на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що загальна площа квартири АДРЕСА_1 , складає 57,6 кв. (52.6 кв.м.+ 5,0 кв.м тамбур).
Згідно довідок від 29 листопада 2020 року, виданих ФОП ОСОБА_5 «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що відповідно до нормативних актів, які діють на теперішній час, загальна площа квартири має рахуватись з урахуванням тамбуру, тобто загальна площа квартири складає 57,6 кв.м., житлова - 42,9 кв.м.
Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Змістом ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
В ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності (права власності) інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 законними та можливим їх задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ѕ частки та за ОСОБА_2 Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 6 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м., оскільки визнання відповідачами пред'явленого первісного та зустрічного позовів не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13,76, 81,86, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 382,386 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 6 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на ј частки квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 6 кв.м, житловою площею 42,9 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Л.Соловйов