Справа № 263/3755/21
Провадження № 2-о/263/238/2021
30 березня 2021 року м.Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шевченко О.А., при секретарі Ковальовій О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті,-
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті матері ОСОБА_2 .
На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Зугрес Донецької області померла його матір ОСОБА_2 . Після поховання заявник звернувся до Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням зареєструвати смерть ОСОБА_2 та видати відповідне свідоцтво про смерть. Однак, у зв'язку з невідповідністю форми вказаних документів, визначеній законодавством України, заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті на підставі пред'явлених документів. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для реєстрації смерті ОСОБА_2 заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Зугрес Донецької області від хронічної серцево-судинної недостатності, атеросклеротичного кардіосклерозу з гіпертонією.
Ухвалою від 29 березня 2021 року заяву залишено без розгляду, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду.
Заявник надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Від заінтересованої особи Центрального районного у м. Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника та вирішення питання за заявленими вимогами на розсуд суду.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 Міського РАЦС м.Новоазовська.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Зугрес Донецької області, що підтверджується довідкою про причину смерті №9 від 15.01.2021 року Центральної міської лікарні м.Харцизька №2.
Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відмовлено заявнику у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 на підставі пред'явлених документів, оскільки форма таких не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження та смерті», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 25 жовтня 2006 року № 1150/13024.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.
За змістом ч. ч. 1, 2 статті 317 цього Кодексу заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
За змістом розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р м. Донецьк входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання деякими відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Донецької області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Згідно з ч. 2 ст. 219 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Як роз'яснено у п. п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
На даний час довідка про причину смерті, видана органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України, не визнається на території України та не може бути підставою для реєстрації смерті на території України.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Оцінюючи довідку про причину смерті, видану органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнаються на території України, суд виходить з того, що смерть фізичної особи - громадянина України - на окупованій території є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи - громадянина України.
Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Питання ж про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про смерть фізичної особи - громадянина України, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та зважаючи на те, що від встановлення факту смерті ОСОБА_2 залежить виникнення особистих та майнових прав її спадкоємців, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення юридично значущого факту, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву.
Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 9, 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 9, 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 3, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центральний районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м.Донецьк, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Зугрес Донецької області від хронічної серцево-судинної недостатності, атеросклеротичного кардіосклерозу з гіпертонією.
Рішення підлягає негайному виконанню.
На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Донецький апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.А.Шевченко