31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 420/8181/20
адміністративне провадження № К/9901/10839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в справі №420/8181/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії щодо зупинення виплати індексації грошового забезпечення із січня 2016 року по лютий 2018 року, ненарахування і виплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося у березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період із 01 березня 2018 року по 15 серпня 2018 року;
- визнати протиправними дії щодо застосування для обчислення індексації грошового забезпечення із грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцями обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2014 року та січень 2016 року;
- зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення із січня 2016 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року;
- зобов'язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року з врахуванням виплаченої в грудні 2015 року індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати нарахувати і виплатити різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період із 01 березня 2018 року по 15 серпня 2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язано військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2015 року базового місяця - січня 2014 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року з урахуванням виплаченої у грудні 2015 року індексації грошового забезпечення;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року скасовано і прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року із застосуванням базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січня 2014 року;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із січня 2016 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січня 2016 року та невиплати індексації у вказаний період;
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із березня 2018 року по серпень 2018 року із застосуванням базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - березня 2018 року та невиплати індексації за березень 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по березень 2018 року включно, із урахуванням виплачених сум індексації, враховуючи базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - лютий 2014 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23 березня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в справі №420/8181/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій щодо зупинення виплати індексації грошового забезпечення із січня 2016 року по лютий 2018 року, ненарахування і виплати різниці між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося у березні 2018 року (фіксована сума індексації) за період із 01 березня 2018 року по 15 серпня 2018 року; визнання протиправними дій щодо застосування для обчислення індексації грошового забезпечення із грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцями обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2014 року та січень 2016 року; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення із січня 2016 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2008 року з урахуванням виплаченої в грудні 2015 року індексації грошового забезпечення; зобов'язання нарахувати і виплатити різницю між сумою індексації належної до виплати в лютому 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулося у березні 2018 року (фіксовану суму індексації) за період із 01 березня 2018 року по 15 серпня 2018 року.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
Водночас передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, Судом не встановлені та скаржник на такі не посилається.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року (справа №200/9297/19-а).
Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин відсутні підстави для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в справі №420/8181/20.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова