31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 813/2250/17
провадження № К/9901/3334/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військової частини НОМЕР_1 ), за участю третіх осіб - першого заступника начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби - начальник штабу майор Римарчука Ігоря Івановича, начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби підполковника Мельника Сергія Олександровича, про визнання протиправними і скасування дисциплінарних стягнень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мацепури Валерія Степановича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року, ухваленого у складі головуючого судді Гулика А. Г., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шавеля Р. М., суддів: Довгої О. І., Глушка І. В.
І. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), за участю третіх осіб - першого заступника начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби - начальник штабу майор Римарчука Ігоря Івановича, начальника Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби підполковника ОСОБА_2 , в якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність», накладене на підполковника ОСОБА_1 25 травня 2017 року начальником Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 ;
1.2. визнати протиправним і скасувати дисциплінарне стягнення у вигляді «догани», накладене на підполковника ОСОБА_1 25 травня 2017 року начальником штабу майором ОСОБА_3 .
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він з 1994 року проходить військову службу, обіймаючи з січня 2016 року посаду заступника начальника штабу - начальника відділу управління служби штабу Львівського прикордонного загону, маючи військове звання підполковника.
2.1. Позивач вказує, що до 2016 року він проходив службу сумлінно та без дисциплінарних стягнень. Проте 25 травня 2017 року начальником Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 та начальником штабу майором ОСОБА_3 накладено на позивача дисциплінарні стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність та догани відповідно.
2.2. Стверджує, що вказані дисциплінарні стягнення застосовані до позивача безпідставно, на фоні особистих неприязних стосунків з керівництвом, з метою створення підстав для подальшого його звільнення з Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба).
2.3. Вважаючи, що службове розслідування відносно позивача проводилось неуповноваженими особами та з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема Конституції України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) та Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, а результати службового розслідування є неповними, упередженими та не можуть бути підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про скасування вказаних наказів від 25 травня 2017 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , починаючи з 1994 року, проходить військову службу в Держприкордонслужбі.
4. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Західним регіональним управлінням Держприкордонслужби 19 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у 2015 році перебував у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції на сході України (Т.1, а.с.10).
5. Починаючи з січня 2016 року, ОСОБА_1 проходить службу у Львівському прикордонному загоні на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу управління служби штабу Львівського прикордонного загону, маючи військове звання підполковника.
6. 17 травня 2017 року перший заступник начальника загону - начальник штабу майор ОСОБА_3 , проаналізувавши діяльність відділу управління службою, склав рапорт про виявлені прорахунки підполковника ОСОБА_1 , а саме:
протягом березня та квітня 2017 року підполковник ОСОБА_1 не здійснив перевірку наявності порядку обліку та зберігання зброї та боєприпасів відділу управління службою штабу;
протягом звітного періоду 2017 року в журналі обліку заходів підготовки персоналу управління прикордонного загону жодних заходів зі спеціальної підготовки підпорядкованого персоналу та жодних додаткових занять підполковником ОСОБА_1 не обліковано;
звітні документи по підбиттю підсумків роботи відділу за місяць в період з січня по квітень 2017 року відсутні, що ставить під сумнів проведення зазначених заходів;
у ході перевірки 15 травня 2017 року окремих елементів бойової готовності прикордонного загону виявлено ряд прорахунків в діяльності посадових осіб відділу, пов'язаних з оповіщенням та збором персоналу, а саме: оповіщення здійснювалось без врахування першочерговості, так як посадові особи чергової зміни не знали про даний список; журнал з адресами проживання не відповідав вимогам керівних документів, інформація в журналі не була оновлена, що не дало змоги якісно провести збір та оповіщення персоналу прикордонного загону;
наказом по прикордонному загону від 23 лютого 2017 року № 21-од внесено зміни в завдання відділу управління службою штабу, разом з тим відповідні зміни в положення про підрозділ та посадові обов'язки персоналу не внесені;
18 травня 2017 року для подальшого проходження служби до підрозділу прибула сержант ОСОБА_4 , разом із тим, заходи по становленню на посаду з військовослужбовцем організовані не були, план вводу та становлення на посаду відсутній, офіцер-наставник не визначений (Т.1, а.с.59).
7. На підставі вказаного рапорту начальник Львівського прикордонного загону підполковник ОСОБА_2 видав наказ від 18 травня 2017 року № 586-аг про призначення службового розслідування у період з 18 травня 2017 року по 25 травня 2017 року. Проведення службового розслідування та контроль за виконанням цього наказу покладено на першого заступника начальника загону - начальника штабу майора ОСОБА_3 (Т.1, а.с.60).
8. За результатами проведення службового розслідування першим заступником начальника загону - начальником штабу майором ОСОБА_3 , складено висновок від 25 травня 2017 року, який затверджений начальником Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 (Т.1, а.с.61-68).
9. Наказом начальника Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 25 травня 2017 року № 618-аг «Про підсумки службового розслідування» заступнику начальника штабу - начальнику відділу управління службою штабу підполковнику ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» за порушення:
вимог частини першої статті 112 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), а саме за нездійснення перевірки наявності, стану та обліку озброєння та боєприпасів протягом березня та квітня 2017 року;
пункту 26 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 04 грудня 2016 року № 201 ОД «Про організацію експлуатації стрілецької зброї, боєприпасів та забезпечення їх зберігання в 2017 році», а саме за нездійснення начальником відділу управління служби штабу щомісячної перевірки наявності зброї та боєприпасів;
вимог пункту 6.33 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 13 грудня 2016 року № 188 “Про підготовку особового складу Державної прикордонної служби України в 2017 році”, а саме за неналежну організацію спеціальної підготовки персоналом відділу управління служби штабу;
посадової інструкції, затвердженої наказом начальника Львівського прикордонного загону від 24 червня 2016 року № 111од, а саме за упущення в роботі щодо щомісячного підведення підсумків роботи відділу за місяць, неналежну організацію оповіщення та збору персоналу прикордонного загону у відповідності до нормативних документів, послаблення контролю за виконанням комплексу заходів, передбачених мобілізаційним планом за напрямком діяльності відділу;
вимог пункту 24 Положення про наставництво в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 22 березня 2010 року № 205, а саме за незакріплення наставника за солдатом ОСОБА_4 (Т.1, а.с.96).
10. Разом з цим 25 травня 2017 року перший заступник начальника Львівського прикордонного загону - начальник штабу майор ОСОБА_3 , за порушення вимог статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ та статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ усно оголосив позивачу дисциплінарне стягнення у вигляді догани, у зв'язку з чим подав начальнику Львівського прикордонного загону рапорт.
11. Своєю чергою начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 на вказаному рапорті наклав резолюцію НШ (начальник штабу) НВК (начальник відділу кадрів): внести зміни в службову картку, долучити рапорт до службового розслідування (Т.1, а.с.75).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28 грудня 2017 року позов задовольнив частково.
12.1. Визнав протиправним і скасував дисциплінарне стягнення «догана», накладене 25 травня 2017 року на підполковника ОСОБА_1 .
12.2. В решті позову - відмовлено.
13. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами службового розслідування по встановленню причин та обставин прорахунків, допущених керівником відділу управління службою штату ОСОБА_1 правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. При цьому, суд взяв до уваги те, що в позовній заяві позивач не навів підстав та не надав доказів, які вказують на оскарження ним порушень, вказаних у висновку службового розслідування від 25 травня 2017 року, затвердженого начальником Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 . Таким чином, суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення, накладене на військовослужбовця, не може бути скасоване з одних лише формальних підстав.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани за ненадання пояснень по факту службового розслідування, оголошеної позивачу усно 25 травня 2017 року начальником штабу майором ОСОБА_3 , є протиправним і підлягає скасуванню.
14. Зазначена позиція була підтримана і Восьмим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та постановою від 03 квітня 2018 року залишив його без змін.
15. Верховний Суд постановою від 23 березня 2020 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року скасував, а справу направив на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції вказано, що судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку наказу начальника Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 25 травня 2017 року № 618-аг від 25 травня 2017 року «Про підсумки службового розслідування». Зокрема, суд не дослідив докази, якими підтверджується вчинення підполковником ОСОБА_1 правопорушень, зазначених у висновку службового розслідування, та не перевірив чи дійсно мало місце неналежне виконання позивачем обов'язків за посадою та порушенням керівних документів. Мотивувальна частина рішення суду першої інстанції не містить жодних посилань чи висновків суду з цього приводу. Натомість, під час вирішення та розгляду справи суд лише констатував, без посилання на будь-які докази, що вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення підтверджується матеріалами службового розслідування. Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 . Зокрема, вказаний суд не навів мотиви відхилення аргументів позивача про те, що допитом свідків та іншими матеріалами справи спростовуються висновки службового розслідування відносно ОСОБА_1 . З-поміж іншого, позивач посилався на те, що перевірка наявності зброї та боєприпасів здійснювалася особою, яка виконувала обов'язки позивача за його відсутності по посаді - підполковником ОСОБА_5 ; внесення змін до посадових інструкцій здійснюється наказом начальника прикордонного загону та не входить до повноважень позивача; план введення в посаду солдата ОСОБА_4 затверджений позивачем 18 травня 2017 року. Крім того, позивач вказував, що свідками ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було спростовано висновок відповідача про те, що підполковник ОСОБА_1 не підбивав підсумки роботи відділу за місяць та не визначав завдання на наступний місяць. При цьому, матеріали адміністративної справи містять ряд письмових доказів, на які посилався позивач, але які не були досліджені судами.
16. Під час нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем подано додаткові письмові пояснення (Т.2, а.с.85-91) та доповнення до них з відповідними додатками (Т.2, а.с.100-220). Також позивачем скеровані до матеріалів додаткові докази, які, на його думку, свідчать про упередження ставлення до нього командування Львівського прикордонного загону, проведення службового розслідування підлеглими до нього особами (Т.3, а.с.3-106).
17. За результатами нового розгляду справи Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року змінив в частині мотивів часткового задоволення позову представника адвоката Мацепури Валерія Степановича, діючого на підставі ордеру від імені та в інтересах ОСОБА_1 , виклавши такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду, в решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що накладення дисциплінарного стягнення на підполковника ОСОБА_1 у формі попередження про неповну службову відповідність здійснено відповідачем обґрунтовано, при цьому будь-яких порушень процедури проведення службового розслідування не встановлено під час судового розгляду справи.
IV. Касаційне оскарження
18. Представник позивача подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вказує, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 813/1021/17, відповідно до якого підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни за умови наявності зафіксованого самого факту порушення, доведеності в повному обсязі вини військовослужбовця, встановлення ступеня вини та з'ясування причин та умов, що сприяли вчиненню ним правопорушення. Не застосував наслідки, передбачені положенням частини восьмої статті 79 КАС України, у відповідності до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 810/3465/18, а саме: під час апеляційного розгляду суд долучив до матеріалів справи докази, які не подавалися відповідачем суду першої інстанції, та використав їх для обґрунтування законності дій останнього.
Крім того, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування положення частини першої розділу 3 статті 112 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у подібних правовідносинах, які, на думку останнього, не повинні були застосовуватися, оскільки здійснення перевірки наявності, стану та обліку озброєння та боєприпасів не відноситься до його посадових обов'язків. Разом з цим, указує, що Тимчасова інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької та особистої зброї, боєприпасів і засобів активної оборони у відділах Державної прикордонної служби, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 31 травня 2006 року № 421, застосована судом апеляційної інстанції, стосується виключно начальників відділів прикордонної служби - підрозділів, які безпосередньо здійснюють охорону кордону.
Позивач зазначає, що не підлягало застосуванню Положення про наставництво в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, затверджене наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22 березня 2010 року № 205, адже закріплення наставників здійснюється наказом керівника органу Державної прикордонної служби України - начальником прикордонного загону, а також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ в частині заборони проводити службове розслідування особам, зацікавленим у наслідках розслідування.
19. Верховний Суд ухвалою від 16 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мацепури Валерія Степановича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Представник Львівського прикордонного загону подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут ЗСУ, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту ЗСУ поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
24. Відповідно до пункту 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
25. Приписами пункту 111 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що командир роти (корабля 4 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного (корабельного) господарства. Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля).
26. Визначення військової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
27. За змістом пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
28. За правилами пунктів 83 - 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
29. За приписами статті 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
30. Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку визначені про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Інструкція № 111).
31. Згідно з пунктами 5, 6 Інструкції № 111 рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.
Підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.
32. Пунктом 8 Інструкції № 111 обумовлено, що службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) чи доручено іншій посадовій особі, компетентній в питаннях, які повинні розслідуватися.
33. Згідно з пунктом 11 Інструкції № 111 заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування.
34. За змістом 12 Інструкції № 111 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником (командиром). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою призначено розслідування, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. Рішення про продовження терміну розслідування оформляється письмовим наказом.
35. Відповідно до пунктів 14 - 15 Інструкції № 111 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб.
У разі відмови військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надати пояснення, посадова особа, що його проводить, складає відповідну довідку. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.
36. Згідно з пунктом 18 Інструкції № 111 за результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються, зокрема висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення.
37. Відповідно до пункту 27 Інструкції № 111 якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
VI. Позиція Верховного Суду
38. Отже, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
39. Аналіз наведених правових норм дає також підстави для висновку, що під час вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
40. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення службового розслідування відносно позивача слугував наказ начальника Львівського прикордонного закону ОСОБА_2 від 18 травня 2017 року за № 586АГ, який видано на підставі рапорту першого заступника начальника Львівського прикордонного загону - начальник штабу майора ОСОБА_3 , який сформований останнім внаслідок проведення ним аналізу діяльності відділу управління службою штабу та його керівника підполковника ОСОБА_1 , за результатами проведення якого виявлено ряд прорахунків, а саме:
протягом березня та квітня 2017 року підполковник ОСОБА_1 не здійснив перевірку наявності порядку обліку та зберігання зброї та боєприпасів відділу управління службою штабу;
протягом звітного періоду 2017 року в журналі обліку заходів підготовки персоналу управління прикордонного загону жодних заходів зі спеціальної підготовки підпорядкованого персоналу та жодних додаткових занять підполковником ОСОБА_1 не обліковано;
звітні документи по підбиттю підсумків роботи відділу за місяць в період з січня по квітень 2017 року відсутні, що ставить під сумнів проведення зазначених заходів;
у ході перевірки 15 травня 2017 року окремих елементів бойової готовності прикордонного загону виявлено ряд прорахунків в діяльності посадових осіб відділу, пов'язаних з оповіщенням та збором персоналу, а саме: оповіщення здійснювалось без врахування першочерговості, так як посадові особи чергової зміни не знали про даний список; журнал з адресами проживання не відповідав вимогам керівних документів, інформація в журналі не була оновлена, що не дало змоги якісно провести збір та оповіщення персоналу прикордонного загону;
наказом по прикордонному загону від 23 лютого 2017 року № 21-од внесено зміни в завдання відділу управління службою штабу, разом з тим відповідні зміни в положення про підрозділ та посадові обов'язки персоналу не внесені;
18 травня 2017 року для подальшого проходження служби до підрозділу прибула сержант ОСОБА_4 , разом із тим, заходи по становленню на посаду з військовослужбовцем організовані не були, план вводу та становлення на посаду відсутній, офіцер-наставник не визначений (Т.1, а.с.59).
41. Зміст положень Дисциплінарного статуту ЗСУ свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
42. Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни.
43. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
44. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 817/1318/17.
45. У спірних правовідносинах підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про невиконання функціональних обов'язків начальником відділу управління службою штабу підполковником ОСОБА_1 .
46. Таких висновків відповідач дійшов провівши службове розслідування, у межах якого було встановлено порушення позивачем:
вимог частини першої статті 112 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), а саме за нездійснення перевірки наявності, стану та обліку озброєння та боєприпасів протягом березня та квітня 2017 року;
пункту 26 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 04 грудня 2016 року № 201 ОД «Про організацію експлуатації стрілецької зброї, боєприпасів та забезпечення їх зберігання в 2017 році», а саме за нездійснення начальником відділу управління служби штабу щомісячної перевірки наявності зброї та боєприпасів;
вимог пункту 6.33 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 13 грудня 2016 року № 188 “Про підготовку особового складу Державної прикордонної служби України в 2017 році”, а саме за неналежну організацію спеціальної підготовки персоналом відділу управління служби штабу;
посадової інструкції, затвердженої наказом начальника Львівського прикордонного загону від 24 червня 2016 року № 111од, а саме за упущення в роботі щодо щомісячного підведення підсумків роботи відділу за місяць, неналежну організацію оповіщення та збору персоналу прикордонного загону у відповідності до нормативних документів, послаблення контролю за виконанням комплексу заходів, передбачених мобілізаційним планом за напрямком діяльності відділу;
вимог пункту 24 Положення про наставництво в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 22 березня 2010 року № 205, а саме за незакріплення наставника за солдатом ОСОБА_4 .
47. Слід зазначити, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
48. Висновок службового розслідування, у якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
49. За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
50. При цьому висновок службового розслідування повинен ґрунтуватись на фактичних обставинах та підтверджуватися належними доказами.
51. Так, підставою для видання оскаржуваного наказу начальника Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 від 25 травня 2017 року № 618-аг, яким застосовано до позивача дисциплінарне стягнення слугував висновок службового розслідування.
52. Отже, оскаржуваним наказом позивача фактично притягнуто до дисциплінарної відповідальності за: відсутність проведення перевірки протягом березня та квітня наявність, стан та облік озброєння і боєприпасів; невнесення результатів огляду озброєння, боєприпасів та техніки до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів; нездійснення загальної підготовки персоналу центру управління службою штабу за планом професійної підготовки; непроведення підсумків роботи відділу управління службою штабу за місяць.
53. Слід зазначити, що для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
54. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 813/1021/17.
55. Так, відповідно до частини першої статті 112 Статуту внутрішньої служби ЗСУ командир роти зобов'язаний організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів.
Згідно з пунктом 26 наказу начальника Львівського прикордонного загону № 201 ОД від 04 грудня 2016 року «Про організацію експлуатації стрілецької зброї, боєприпасів та забезпечення їх зберігання в 2017 році» начальнику відділу управління службою штабу під час щомісячної перевірки наявності зброї та боєприпасів робити контрольний запис у книгу приймання та здавання зброї та боєприпасів черговими, яка ведеться старшими оперативними черговими.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження висновків у частині відсутності проведення протягом березня та квітня 2017 року підполковником ОСОБА_1 перевірки наявності порядку обліку та зберігання зброї та боєприпасів відділу управління службою штабу відповідачем надано витяг з Книги обліку перевірки зброї за період з 21 лютого 2017 року по 04 травня 2017 року (Т.1, а.с.82-90), відповідно до якого є відсутніми записи та підписи позивача щодо здійснення ним вищевказаної перевірки.
56. За приписами пункту 6.33 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 13 грудня 2016 року № 188 “Про підготовку особового складу Державної прикордонної служби України в 2017 році” спеціальна підготовка здійснюється за тематикою, яка визначена Головним центром управління службою Адміністрації Держприкордонслужби, і проводиться шляхом самостійної підготовки з особовим складом відділів управління службою органів охорони державного кордону - не менше шести годин на місяць. Загальна підготовка персоналу центрів управління службою (відділів управління службою) здійснюється за планами професійної підготовки з відповідного органу Держприкордонслужби. Відповідальність за підготовку фахівців покладено на керівників профільних структурних підрозділів органів Держприкордонслужби, за напрямами службової діяльності.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження висновків у частині невжиття протягом звітного періоду 2017 року заходів зі спеціальної підготовки підпорядкованого персоналу та додаткових занять відповідачем надано Витяги з Журналу обліку заходів підготовки персоналу підрозділу Управління Львівського прикордонного загону (офіцери та персонал) (Т.1, а.с.92-93; Т.2, а.с.167-168, 169-173), відповідно до яких є відсутніми записи позивача щодо проведення таких заходів та занять з персоналом підрозділу.
57. Відповідно до вимог посадових інструкцій, затверджених наказом начальника Львівського прикордонного загону від 24 червня 2016 року № 111од начальник відділу управління службою штабу зобов'язаний: підбивати підсумки роботи відділу за місяць та визначати завдання на наступний місяць, організовувати оповіщення та збір персоналу прикордонного загону у відповідності до нормативних документів, брати участь, за своїм напрямом діяльності, в організації виконання заходів щодо приведення відділу та прикордонного загону у вищу ступінь бойової готовності, контролювати виконання комплексу заходів, передбачених мобілізаційним планом за напрямом діяльності відділу.
Згідно з планом роботи відділу управління службою штабу Львівського прикордонного загону на квітень 2017 року в підпункті 2.1. пункту 2 «Забезпечення оперативно-службової діяльності» визначено ряд завдань, одним з яких є проведення загальних зборів по підведенню підсумків роботи ВУС за березень 2017 року з офіцерами, прапорщиками з терміном виконання 04 квітня 2017 року; в графі відповідальних осіб зазначені НВУС, ЗНВУС, а в графі відміток про виконання ОСОБА_1 вчинив запис «виконано» та розписався (Т.2, а.с.178-179).
Відповідно до плану роботи відділу управління службою штабу Львівського прикордонного загону на травень 2017 року визначено відпрацювання плану роботи ВУС на травень 2017 року із терміном виконання до 25 квітня 2017 року.
План роботи відділу управління службою штабу Львівського прикордонного загону на травень 2017 року затверджений 28 квітня 2017 року (Т.2, а.с.180-181).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження висновків в частині відсутності підведення підсумків роботи відділу за місяць в період з січня по квітень 2017 року відповідачем надано письмові пояснення ОСОБА_7 про відсутність планів та протоколів по підведенню підсумків роботи (Т.1, а.с.73).
Докази проведення підсумків роботи ВУС за квітень 2017 року в матеріалах справи є відсутніми.
Виявлення під час перевірки 15 травня 2017 року окремих елементів бойової готовності прикордонного загону прорахунків в діяльності посадових осіб відділу, пов'язаних з оповіщенням та збором персоналу, а саме: оповіщення здійснювалось без врахування першочерговості, так як посадові особи чергової зміни не знали про даний список; журнал з адресами проживання не відповідав вимогам керівних документів, інформація в журналі була не оновлена, що не дало змоги якісно провести збір та оповіщення персоналу прикордонного загону, стверджується письмовими поясненнями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , якими підтверджується виявлені недоліки (Т.1, а.с.71-72).
Згідно з вимогами посадової інструкції начальника відділу управління службою Львівського прикордонного загону, затвердженої наказом начальника Львівського прикордонного загону від 24 червня 2016 року № 111 од, начальник відділу зобов'язаний: організовувати підготовку планів роботи відділу, графіків несення оперативно-чергової служби та контролювати їх виконання; підбивати підсумки роботи відділу за місяць та визначати завдання на наступний місяць, організовувати оповіщення та збір персоналу прикордонного загону у відповідності до нормативних документів; брати участь, за своїм напрямом діяльності, в організації виконання заходів щодо приведення відділу та прикордонного загону у вищу ступінь бойової готовності.
58. Щодо висновків службового розслідування в частині відсутності заходів по становленню на посаду, плану вводу та становлення на посаду, визначення офіцера-наставника щодо сержанта ОСОБА_4 , яка 18 травня 2017 року прибула для подальшого проходження служби до підрозділу відповідачем надано письмові пояснення ОСОБА_4 щодо її призначення 16 травня 2017 року на посаду та відсутність плану вводу на посаду (Т.1, а.с.74).
Згідно з наказом начальника 7 прикордонного загону підполковника ОСОБА_10 від 16 травня 2017 року № 111-ос «По особовому складу» призначено солдата ОСОБА_4 начальником секції технічних засобів охорони відділу управління службою штабу (Т.2, а.с.191).
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що план введення в посаду начальника секції технічних засобів та відеоспостереження відділу управління службою Львівського прикордонного загону солдата ОСОБА_4 , затверджений заступником начальника штабу - начальником відділу управління службою підполковником ОСОБА_1 , наставник - заступник начальника відділу управління службою штабу підполковник ОСОБА_5 (Т.1, а.с.102).
Відповідно до вимог Положення про наставництво в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 22 березня 2010 року № 205 (Т.2, а.с.184-189):
Пункт 4. Наставник - професійно підготовлений та досвідчений військовослужбовець Держприкордонслужби, який здійснює наставництво.
Пункт 11. Наставництво встановлюється на строк від 3 до 6 місяців, який за потреби може бути продовжено до одного року.
Пункт 20. Відповідальність за організацію наставництва несе керівник органу, їх заступники по роботі з особовим складом, керівник структурного підрозділу, який зобов'язаний здійснювати постійний контроль за результатами наставницької діяльності;
Пункт 21. Наставники обираються з професійно підготовлених військовослужбовців, які бездоганно виконують посадові обов'язки, мають стабільно високі показники оперативно-службової діяльності, багатий життєвий досвід, високі моральні якості та схильні до роботи з людьми. Строк проходження військової служби наставника - не менше п'яти років, кваліфікація - 1 клас або клас майстра.
Пункт 23. Добір наставників здійснюється керівником структурного підрозділу спільно з підрозділом професійної підготовки та кадровим підрозділом та видається відповідний наказ про затвердження кандидатури наставника.
Пункт 24. Закріплення наставника проводиться в міру призначення на посади підопічних наказом керівника органу Держприкордонслужби.
Згідно з наказом начальника Львівського прикордонного загону від 26 грудня 2016 року № 481-к «Про присвоєння (підвищення, підтвердження, пониження) військовослужбовцям класної кваліфікації» ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтвердили клас майстра (Т.2, а.с.195-196).
Доказів здійснення заступником начальника штабу-начальником відділу управління службою підполковником ОСОБА_1 в установленому порядку заходів щодо добору наставника, зокрема, подання і погодження пропозиції щодо кандидатури наставника, не надано.
Водночас, наказу начальника Львівського прикордонного загону про закріплення наставника за ОСОБА_4 в відділенні контролю та документального забезпечення штабу не виявлено (Т.2, а.с.105).
59. Наведене свідчить, що матеріалами справи частково підтверджені висновки службового розслідування (не підтверджено - послаблення контролю за виконанням комплексу заходів, передбачених мобілізаційним планом за напрямком діяльності відділу).
60. При цьому порушень процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з матеріалів справи не вбачається.
61. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оскаржуваного наказу щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, накладене начальником Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_2 .
62. Стосовно доводів касаційної скарги про долучення судом апеляційної інстанції до матеріалів справи доказів, які не подавалися відповідачем до суду першої інстанції, слід зазначити, що Восьмий апеляційний адміністративний суд, саме на виконання вимог постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року, якою направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, долучив, керуючись частиною третьою статті 308 КАС України, представлені додаткові письмові докази до справи, оскільки такі стосуються предмету доказування.
63. Щодо доводів про доручення проведення службового розслідування особі, заінтересованій в результатах його проведення, необхідно зазначити про відсутність встановленого судами першої та апеляційної інстанцій факту зацікавленої особи у наслідках розслідування в розумінні пункту 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ.
64. Посилання на план введення в посаду начальника секції технічних засобів та відеоспостереження відділу управління службою Львівського прикордонного загону солдата ОСОБА_4 , який затверджений позивачем, наставник - заступник начальника відділу управління службою штабу підполковник ОСОБА_5 (Т.1, а.с.102), як спростування порушення, яке полягло у незакріпленні наставника за солдатом ОСОБА_4 , не приймається судом до уваги, оскільки позивач в силу пункту 23 Положення про наставництво в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 22 березня 2010 року № 205, повинен був не визначити особу наставника, а подати кандидатуру на затвердження.
65. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
66. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
67. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
68. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мацепури Валерія Степановича залишити без задоволення.
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року у незміненій частині та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова