Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/10782/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.11.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Г.Батюка, 8), у якій просить:
- визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неперерахування та не проведення ОСОБА_1 виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, починаючи з 01 жовтня 2017 року, щомісячно з 01 жовтня - у розмірі 16000 грн. (3200х5); у 2018 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 18615 грн. (3723х5); у 2019 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 20865 грн. (4173х5); у 2020 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум за матеріалами пенсійної справи та щодо не прийняття у встановленому порядку та строки рішення у формі протоколу згідно Порядку № 22-11 за поданою заявою і не проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити дії та провести ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, у 2017 році щомісячно з 01 жовтня - у розмірі 16000 грн. (3200х5); у 2018 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 18615 грн. (3723х5); у 2019 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 20865 грн. (4173х5); у 2020 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум, довічно;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 781 525,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 200 000,00 грн. завданої моральної шкоди.
У позовній заяві позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він під час проходження дійсної строкової служби у складі ВЧ 44051 та 33799 з червня по грудень 1973 року приймав безпосередню участь в підземних випробуваннях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні, що підтверджується наявними та належними доказами. Зважаючи на положення ч.3 ст.59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ зі змінами, вважає, що має право на перерахунок пенсії з 01.10.2017 року. Розповсюдження вказаної норми Закону на позивача підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 року №1-р(11)/2019, що не містить іншого визначення розрахунку пенсії, а чітко визначає її обчислення виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного віку. Проте, ГУ ПФУ в Донецькій області листом від 06.11.2020 року з посиланням на зміну законодавства з 01.07.2019 року зазначає про розрахунок його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України, тобто підзаконних актів, та за його даними розрахунок пенсії зменшується. Постанова Кабінету Міністрів України щодо порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23.11.2011 року № 1210, в подальшому про внесення змін до цього Порядку, звужує його право, що встановлене Законом, як актом, що має вищу юридичну силу порівняно з підзаконним актом. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.
16.12.2020 року позивачем до суду була надана уточнена позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка не містить змін до раніше заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.12.2020 року замінено первісного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії на належного відповідача - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Ухвалою суду від 14.01.2021 року продовжено на 30 днів строк проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 16.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
03.03.2021 року ухвалено перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
28.12.2020 року відповідач-1 засобами електронного зв'язку надав відзив на адміністративний позов, з якого слідує наступне. Позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. У зв'язку з цим Головне управління немає повноважень та підстав для здійснення дій щодо пенсійного забезпечення позивача.
Крім того зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, завдання шкоди його здоров'ю, чи завдання йому інших втрат немайнового характеру, з яких можливо обрахувати розмір компенсації та характер і обсяг моральних страждань, матеріальні витрати, понесені позивачем. Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключно підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань. Головним управлінням не вчинялися дії та не приймалися будь-які рішення щодо пенсійного забезпечення позивача, щоб могли призвести до спричинення матеріальної та моральної шкоди.
У зв'язку з наведеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
16.02.2021 року відповідач-2 засобами електронного зв'язку надав відзив на адміністративний позов, з якого слідує наступне. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності за Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивачу встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1 (посвідчення НОМЕР_2 від 28.11.2007 року, вкладка № 627072с від 18.12.2007 року). Згідно довідки МСЕК сер.ДОН-07 № 062894 від 25.05.2009 року встановлено 2 групу інвалідності по зору безстроково, де причина інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби (тобто в період проходження строкової військової служби з 20.05.1973 року по 16.03.1974 року) при випробуванні ядерної зброї. Згідно ст.21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам з інвалідністю 2 групи встановлено 80% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) для обчислення пенсії по інвалідності, оскільки захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
Стосовно перерахунку пенсії позивачу за рішенням № 1-р(ІІ)/2019, що прийнято Конституційним Судом України 25.04.2019 року, зазначає наступне. Словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, а саме 25.04.2019 року. Оскільки зазначене рішення не містить положень щодо порядку його виконання, Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України з зазначеного питання.
При цьому Пенсійний фонд України вважає, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того чи була це строкова служба), набудуть право на обчислення пенсії у розмірі відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” після внесення відповідних змін до вказаної статті та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Постанова № 1210).
У пункті 9-1 Постанови № 1210 зазначено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідно року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де, зокрема Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Разом з тим, в довідці МСЕК сер.ДОН-07 № 062894 від 25.05.2009 року відсутня необхідна інформація щодо відсотку втрати працездатності ОСОБА_1 .
Розрахунок пенсії позивачу проводиться наступним чином: особам з інвалідністю 2 групи встановлено 525% щомісячної державної адресної допомоги відповідно вимог абзацу другого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 року № 656 “Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасника бойових дій” зі змінами. Крім того повідомляє, що ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ч.3 ст.59 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, не звертався (звернення надходило до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області). У зв'язку з наведеним просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22.03.2021 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав додаткові пояснення, у яких зазначив, що є належно обґрунтованим залучення другого відповідача. Пенсійна справа знаходиться у Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що підпорядковане територіальному органу ПФ України в Донецькій області, тобто діє під безпосереднім керівництвом та погодженням своїх дій. Однак, органом ПФУ перерахунку пенсії з 01.10.2017 року за матеріалами пенсійної справи, а також протягом подальшого періоду, в тому числі за поданою заявою, не вчинено. У зв'язку з цим просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України, має посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій, категорія 1, серії НОМЕР_3 , видане 19.07.2019 року.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони Російської Федерації за № 143/2/7980 від 24.09.2007 року, ОСОБА_1 в складі військових частин НОМЕР_5 та НОМЕР_6 з червня по грудень 1973 року приймав безпосередню участь в підземних дослідженнях ядерної зброї на Семипалатинському полігоні.
Як вбачається з довідки МСЕК сер.ДОН-07 № 062894 від 25.05.2009 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності по зору безстроково, де причина інвалідності - захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї.
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) є територіальним органом Пенсійного фонду України. Згідно п.п. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, відповідач-1 здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Безпосередню участь відповідача-1 у призначенні (перерахунку) та виплати пенсій іншим категоріям громадян Положення не передбачає.
Відповідач-2 - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734). Згідно пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи за Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, оскільки втрата працездатності пов'язана з наслідками участі позивача у випробуванні ядерної зброї під час проходження строкової військової служби.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року у справі № 2-а-25570/08 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Краснолиманському районі Донецької області про перерахунок пенсії - задоволено, а саме:
визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Краснолиманському районі Донецької області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2008 року неправомірною;
зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Краснолиманському районі Донецької області перерахувати основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 з 01 жовтня 2008 року із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність, а додаткової пенсії із розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач звернувся із заявою від 29.09.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій просив прийняти письмове рішення у формі протоколу стосовно призначення пенсії відповідно до вимог Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Порядку № 22-1 та рішення Конституційного Суду України № 1-р(11)/2019 від 25 квітня 2019 року, що є обов'язковим до виконання, та провести йому перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017 року, обчисливши її виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» безстроково (довічно), з урахуванням проведених виплат.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за №8061-8208/Г-02/8-0500/20 від 06.11.2020 року повідомлено позивача про наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. З 01.10.2008 на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2008 по справі № 2-а-25570/08 Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області проведено перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 № 796 - XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон № 796) з розрахунку 6-ти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, відповідач-1 повідомив позивача, що відповідно до п.9.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Постанова № 1210) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях з застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного віку. Пенсія обчислюється у розмірі відшкодування фактичних збитків, яка визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Оскільки в матеріалах пенсії справи ОСОБА_1 відсутній документ, що визначає відсоток втрати працездатності, підстави для обчислення пенсії відповідно до п. 9.1 Постанови № 1210 відсутні.
З аналізу заяв сторін по суті спору суд дійшов висновку, що причиною його виникнення є незгода позивача з результатами розгляду його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, вирішальною для спору є оцінка юридичної можливості призначення пенсії у розмірі, про який просить позивач, за відсутності визначеного органами медико-соціальної експертизи відсотку втрати працездатності. Також оцінці підлягає додержання позивачем порядку звернення до органів Пенсійного фонду України за перерахунком йому пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як раніше зазначено, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року у справі № 2-а-25570/08 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Краснолиманському районі Донецької області (його правонаступником є відповідач-2) перерахувати ОСОБА_1 основну та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 49,50 ч.4, ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 жовтня 2008 року із розрахунку шести прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність, а додаткової пенсії із розрахунку 50% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодеску адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, раніше судом встановлено право позивача на перерахунок основної пенсії по інвалідності за Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та додаткової пенсії згідно норм Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон № 796).
Цей закон у відповідності до ст.1 (у редакції, що набрала чинності з 21.04.2016 року) спрямований у тому числі на захист громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 3 статті 59 Закону №796 (у редакції, що була чинною до 1 жовтня 2017 року) визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Проте, з 01.10.2017 року наведене правове регулювання змінилося. Частиною третьою статті 59 Закону № 796 у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 № 2148-VІІІ визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, з 1 жовтня 2017 року розширено у межах категорії військовослужбовців, до якої належить позивач перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується. А саме: окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, наведені вище норми розповсюджуються також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Зважаючи на це позивач належить до осіб, пенсія по інвалідності яким може обчислюватися за правилами ч.3 ст.59 Закону № 796.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України щодо невідповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019, не впливає на даний висновок суду.
Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової служби”, яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 59 Закону щодо визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, є такими, що суперечать Конституції України.
Отже, положення ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни “Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи” в частині “дійсної строкової” втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З цього моменту пенсії будь-яких категорій військовослужбовців, які належать до перелічених у ч.3 ст.59 Закону № 796 категорій, мають право на визначення пенсії у наведеному у ній розмірі. До цього таким правом позивач також мав можливість користуватися, оскільки належав до військовослужбовців строкової служби, а ця категорія мала вказане право і без зазначеного рішення Конституційного Суду України.
У зв'язку з наведеними фактичними обставинами справи суд дійшов висновку про відсутність впливу на спірні правовідносини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019.
Стосовно позовних вимог до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зобов'язання провести нарахування та виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у 2017 році щомісячно з 01 жовтня - у розмірі 16000 грн. (3200х5); у 2018 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 18615 грн. (3723х5); у 2019 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 20865 грн. (4173х5); у 2020 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум (довічно), суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 54 Закону № 2262 умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, зокрема, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - пенсії).
За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно встановленої цим пунктом формули (п. 9-1 Порядку № 1210).
Отже, п.9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст. 59 Закону № 796, та цей механізм передбачає висловлення одержувачем пенсії свого бажання щодо способу її обчислення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладено в такій редакції: “9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П = Зс х Кзс х Кв/100%,
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).”
При цьому розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про необхідність дотримання особою процедурних умов, серед яких, зокрема, є висловлення її бажання щодо обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, а також надання документу на підтвердження встановленого органами медико-соціальної експертизи відсотку втрати працездатності.
Судом встановлено, що позивач звертався з заявою від 29.09.2020 року про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796, однак до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як раніше зазначено, позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії по інвалідності. Вказаний факт сторонами не оспорюється.
Згідно п.п. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, відповідач-1 здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивач належав до військовослужбовців строкової служби, тому нарахування та виплата йому пенсії не здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Таким чином, позивач не надав зазначену заяву безпосередньо до органу Пенсійного фонду на обліку у якому він перебуває, тим самим не у встановлений спосіб висловив бажання щодо перерахунку пенсії по інвалідності, що суперечить вимогам Порядку № 1210.
Слід зазначити, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у листі-відповіді за № 8061-8208/Г-02/8-0500/20 від 06.11.2020 року позивачеві повідомлялося, де саме він перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності.
Стосовно посилання позивача на те, що Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області підпорядковане Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області області, суд зазначає наступне.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області області є територіальними органами ПФ України в Донецькій області - рівними у питаннях здійснення призначення (перерахунку) пенсії, а відрізняються у зазначеному аспекті лише категоріями осіб, яким призначають, нараховують та сплачують пенсію.
Крім того суд наголошує, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, викладена у листі за № 8061-8208/Г-02/8-0500/20 від 06.11.2020 року, є обгрунтованою, оскільки Головне управління без документів (пенсійної справи) позивача не має можливості та підстав нарахувати та в подальшому виплачувати пенсію категорії осіб, які не можуть знаходитися у нього на обліку.
Окремою обставиною, яка унеможливлює застосування методу обрахунку розміру пенсії, передбаченого Порядком № 1210 є те, що в довідці МСЕК сер.ДОН-07 № 062894 від 25.05.2009 року відсутня інформація щодо відсотку втрати працездатності ОСОБА_1 .
За відсутності зазначеного відсотка немає підстав для визначення розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках), без якого неможливий математичний розрахунок суми пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для обчислення Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області пенсії позивачу відповідно до п.9-1 Порядку № 1210. Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними бездіяльності та дії щодо неперерахування та не проведення ОСОБА_1 виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, починаючи з 01 жовтня 2017 року; стягнення 781 525,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 200 000,00 грн. завданої моральної шкоди суд зазначає наступне.
Як вже неодноразово зазначалося, позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії по інвалідності за Законом України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у листі-відповіді за № 8061-8208/Г-02/8-0500/20 від 06.11.2020 року позивача повідомлялося, де саме він перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності.
У зв'язку з цим Головне управління немає повноважень та підстав для здійснення дій щодо пенсійного забезпечення позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області своєчасно надано відповідь на звернення позивача, повно та достовірно повідомлено йому про підстави та суми нарахованої йому пенсії.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1167 Цивільного Кодексу України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, при вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Судом встановлено, що Головним управлінням не вчинялися дії та не приймалися будь-які рішення щодо пенсійного забезпечення позивача, які б могли призвести до спричинення матеріальної та моральної шкоди останньому.
За таких обставин враховуючи, що ці вимоги є похідними від тих, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відсутній.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Г.Батюка, 8), Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734; місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) про визнання протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неперерахування та не проведення ОСОБА_1 виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, починаючи з 01 жовтня 2017 року, щомісячно з 01 жовтня - у розмірі 16000 грн. (3200х5); у 2018 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 18615 грн. (3723х5); у 2019 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 20865 грн. (4173х5); у 2020 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум за матеріалами пенсійної справи та щодо не прийняття у встановленому порядку та строки рішення у формі протоколу згідно Порядку № 22-11 за поданою заявою і не проведенні перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року; зобов'язання Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вчинити дії та провести ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії інваліда війни та учасника підземних випробувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні під час проходження дійсної строкової служби у період з червня 1973 року по грудень 1973 року (прирівняного до учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, у 2017 році щомісячно з 01 жовтня - у розмірі 16000 грн. (3200х5); у 2018 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 18615 грн. (3723х5); у 2019 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 20865 грн. (4173х5); у 2020 році щомісячно з 01 січня - у розмірі 23615 грн. (4723х5) з урахуванням виплачених сум, довічно; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 781 525,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 200 000,00 грн. завданої моральної шкоди, - відмовити.
Повний текст судового рішення складено та підписано 30 березня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.