24 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/617/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився;
відповідача - Руденка О.В. (адвокат);
третьої особи - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Принцевська Н.М., судді: Головей В.М., Ярош А.І.)
від 25.01.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сісайд термінал"
про стягнення плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн та збору за зберігання вантажів у вагонах 1 828, 32 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 04.05.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (надалі - АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця", позивач) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" (надалі - ТОВ "ДССК", відповідач) плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн та збору за зберігання вантажів у вагонах у сумі 1 828,32 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 09958/ОД-2018 про надання послуг від 14.02.2018, Правил користування вагонами та контейнерами, Правил зберігання вантажу щодо здійснення нарахованої плати за користування вагонами у сумі 956 049,60 грн (з ПДВ) та збору за зберігання вантажів у вагонах в сумі 1 828,32 грн.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2020 у справі № 915/617/20 задоволено клопотання відповідача та залишено позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в судове засідання 03.11.2020 та 30.11.2020 двічі не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.
2.3. Суд зазначив, що відсутність позивача в судових засіданнях при розгляді справи по суті перешкоджає проведенню відповідних судових процедур, зокрема, розгляд заяв і клопотань (стаття 207 Господарського процесуального кодексу України), вступне слово (стаття 208 Господарського процесуального кодексу України), з'ясування обставин справи (стаття 209 Господарського процесуального кодексу України). Крім того, у зв'язку з неявкою представника позивача в судові засідання, суд не може встановити обставини, пов'язані із дослідженням заяви свідка та встановленням порядку його допиту (стаття 211 Господарського процесуального кодексу України).
2.4. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд врахував висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
2.5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу № 915/617/20 передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
2.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість залишення позову без розгляду, оскільки:
1) позивач вживав необхідні дії для участі в судовому засіданні (подав клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 03.11.2020, в режимі відеоконференції), проте через відсутність у суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та територіальну віддаленість, не зміг забезпечити явку представника в судове засідання, тому заявив клопотання про відкладення розгляду справи;
2) в ухвалах Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020 та 03.11.2020 зазначено, що явка сторін в судові засідання не є обов'язковою;
3) в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи та відсутні висновки, яким чином неявка представника позивача в судове засідання перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами;
4) визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, тому суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача. Суд апеляційної інстанції зазначив, що аналогічна правова позиція міститься у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 923/447/15.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 05.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 915/617/20. Просить скасувати цю постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226, статті 277 Господарського процесуального кодексу України та не врахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 07.10.2019 у справі № 923/447/15 та у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
3.3. АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просило її залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 915/617/20 - без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
4.1. Дослідивши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї, вислухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з таких підстав.
4.2. У частині 4 статті 202 Господарського процесуального України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
4.3. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України "суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо … позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору".
4.4. При вивченні матеріалів справи та касаційної скарги судом з'ясовано, що об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15, у частині можливості залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою. Разом з тим, об'єднана палата Верховного Суду вказала, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
4.5. У цій же постанові об'єднана палата Верховного Суду зазначила, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
4.6. Водночас, колегія суддів зауважує, що у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 об'єднана палата Верховного Суду не розглядала та не викладала висновки щодо правильного застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального України в системному зв'язку з нормами пункту 3 частини 5 статі 13 та пункту 7 частини 1 статті 121 цього Кодексу, що є істотним для правильного застосування цих норм та свідчить про наявність підстав для відступу від наведеного висновку шляхом його уточнення (конкретизації).
4.7. Колегія суддів виходить з того, що відповідно до частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
4.8. Пунктом 7 частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала, якою суд викликає учасників справи в судове засідання або для участі у вчиненні відповідної процесуальної дії, повинна містити, зокрема, роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається, і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
4.9. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що визначаючи можливість залишити позов без розгляду навіть у разі, коли явка позивача не визнається обов'язковою, суд в ухвалі про повідомлення чи виклик учасників справи в судове засідання зобов'язаний роз'яснити позивачу про наслідки неявки, про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про право подати заяву про розгляд справи за його відсутності, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору судом.
4.10. Колегія суддів вважає, що невиконання судом цих вимог щодо змісту ухвали про повідомлення чи виклик унеможливлює застосування негативних наслідків для позивача шляхом залишення позову без розгляду.
4.11. У справі, що переглядається, суд першої інстанції в ухвалі від 03.11.2020 повідомив позивача та третю особу про відкладення розгляду справи на 30 листопада 2020 року об 11:00 і зазначив, що участь у судовому засіданні не є обов'язковою.
4.12. При цьому, відомості про роз'яснення наслідків неявки позивача (його представника) ухвала суду не містить.
4.13. У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для залишення позову без розгляду.
4.14. З цих підстав вважає за необхідне відступити від висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального України, викладеного у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов'язковою і наслідки неявки не роз'яснювалися.
4.15. Колегія суддів вважає, що цей висновок має бути уточнений (конкретизований) щодо неможливості залишення позову без розгляду з підстав неявки позивача (його представника) в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності у разі, якщо явка позивача в ухвалі судом була визнана необов'язковою, і в ухвалі суду позивачу не було роз'яснено про наслідки неявки, про обов'язок повідомити суд про причини неявки та про право подати заяву про розгляд справи за його відсутності, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору судом.
4.16. У свою чергу, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд помилково пов'язує таку самостійну підставу для залишення позову без розгляду, як неявка представника позивача у судове засідання, з необхідністю з'ясування поважних причин неявки у судове засідання, а також того, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
4.17. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 по справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
4.18. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведеного висновку в межах цієї справи.
4.19. Суд апеляційної інстанції помилково послався в обґрунтування своєї позиції на постанову Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 923/447/15. У цій справі суд касаційної інстанції зробив протилежний висновок і прямо вказав, що "висновки суду апеляційної інстанції щодо обов'язковості умови залишення позову без розгляду відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України такої як неможливість вирішення судом спору по суті за наявними матеріалами справи, ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного процесуального законодавства".
4.20. За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні в її мотивувальній частині з підстав, викладених у цій ухвалі.
4.21. Частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу № 915/617/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді О. Кібенко
Л. Стратієнко