ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.03.2021Справа № 910/17072/20
За заявою комунального підприємства "ВОДОКАНАЛ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" (ідентифікаційний код 36803702)
про банкрутство
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від заявника не з'явились,
від боржника не з'явились.
В судовому засіданні приймали участь: Джеджея Л.А. - розпорядник майна боржника, Куценко О.В. - предст. за дов. АТ КБ "ПриватБанк".
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2020 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 24.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/17072/20 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Джеджею Луїзу Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1219 від 18.07.2013; 02152, м. Київ, вул. А. Бучми, 6/9).
28.12.2020 від акціонерного товариства "Універсал банк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 321.590, 07 грн.
Враховуючи викладене, розгляд заяви призначено на 19.01.2021.
18.01.2021 від акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 1.118.066, 45 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021 відкладено розгляд сапери на 09.02.2021.
09.02.2021 від розпорядника майна боржника надійшли відзиви про розгляд грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 відкладено розгляд справи на 23.03.2021.
У судовому засіданні, розглянувши грошові вимоги кредиторів до боржника, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
За наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів, визнанню кредитором до боржника підлягають наступні кредитори:
- комунальне підприємство "ВОДОКАНАЛ" на суму 393.386, 02 грн., з яких: 393.096,92 грн. - вимоги четвертої черги, а 289, 10 грн. - вимоги шостої черги;
- акціонерне товариство "Універсал банк" на суму 38.615,72 грн., з яких: 4.540, 00 грн. - вимоги першої черги, 34.075,72 грн. - вимоги четвертої черги;
- акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" на суму 153.570,61 грн., з яких: 4.540, 00 грн. - вимоги першої черги, 131.334,72 грн. - вимоги четвертої черги, а 17.695, 89 грн. - вимоги шостої черги.
Вимоги, вище зазначених, кредиторів документально підтверджені, а мотиви їх визнання судом підтверджуються письмовими поясненнями розпорядника майна боржника та наявними матеріалами справи.
Щодо грошових вимог акціонерного товариства "Універсал банк" на суму 313.938,07 грн. то вони не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала справа № 314/3941/15-ц за позовом ПТ "УніверсалБанк" до ОСОБА_1 та ТОВ "Алкор ЛТД" про стягнення заборгованості. При розгляді справи судом встановлено, що заборгованість у відповідача виникла в межах кредитного договору № ВГ 1593/2 від 30.10.2014 року.
Рішенням суду у справі № 314/3941/15-ц позовні вимоги ПТ "УніверсалБанк" до ОСОБА_1 та ТОВ "Алкор ЛТД" стягнуто солідарно з ТОВ "Алкор ЛТД" та ОСОБА_1 184.673.71 грн. заборгованості за кредитом та 1.846.74 грн, понесених позивачем судових витрат.
Враховуючи зазначене, встановлені рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області у справі № 314/3941/15-ц обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.
Відповідно до частини п'ятої етапі 124 Конституції України, статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Судове рішення у справі № 314/3941/15-ц відповідачем частково не виконано.
Так. на день розгляду даної справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 26.423, 71 гри.
Відповідно до ч.2 ст. і 75 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до стані 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 етапі 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 611 ІДК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відсутність доказів погашення вказаної заборгованості свідчить про її наявність, станом на час здійснення кредитором заявлених до стягнення нарахувань. Наявність же такої заборгованості, в силу ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних та З % річних. Так. згідно вищевказаної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також вважаю, шо нарахування річних та інфляційних до моменту подання заяви з кредиторськими вимогами також є обґрунтованим, оскільки узгоджується з позицією ВС України, викладеною у п. 7. 1. вищевказаної постанови Пленуму, де вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст..1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, шо виникли з такої участі.
Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
Щодо грошових вимог акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на суму 964.495,84 грн. то вони не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
1. За угодою від 29.05.2013 року:
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2178/15-г за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Алкор ЛТД" про стягнення заборгованості за договором б/н від 29.05.2013 року. При розгляді справи судом встановлено, що заборгованість у відповідача виникла в межах кредитного договору.
Рішенням суду у справі № 908/2178/15-г позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Алкор ЛТД" задоволено повністю. Ухвалено стягнути солідарно з ТОВ "Алкор ЛТД" 70 366.57 гри. - заборгованості за кредитом, 58045,98 гри. - заборгованості по процентам за користування кредитом., 17 695,89 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 922,17 гри. - витрати по сплаті судового збору.
2. За угодою від 24.11.2011 року:
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно до наданих кредитором документів остання операція вчинена 03.07.2013 року, а кредитор звернувся до суду з визнанням кредиторських вимог у грудні 2020 року, тобто після 3-х річного терміну від коли було порушено права ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
За змістом ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу ч. 3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року, при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те. щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту. У зв'язку із цим та враховуючи, що ЦК не передбачає заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропушенням строку позовної давності, при вирішенні таких спорів, суди повинні враховувати положення ЦК про позовну давність. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та вимоги ЦК щодо позовної давності застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Крім того, аналогічного правового висновку 20.11.2013 року дійшов Верховний Суд України, розглядаючи справу № 6-126цс13, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за споживчим кредитом після спливу позовної давності, вказавши, що пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку. то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272це16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс 16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
Тобто, у випадку нездійснення проплати процентів за користування кредитними коштами банк був обізнаний про те, що його права порушені. Кредитор звернувся до суду з визнанням кредиторських вимог у грудні 2020 року, тобто після 3-х річного терміну від коли було порушено права ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці) на підставі інших господарських договорів, суду не подано.
Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.
Станом на день проведення судового засідання заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.
Враховуючи вищевикладене, є всі необхідні підстави для закінчення попереднього засідання.
Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Визнати кредиторами товариства з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" (ідентифікаційний код 36803702):
- комунальне підприємство "ВОДОКАНАЛ" на суму 393.386, 02 грн., з яких: 393.096,92 грн. - вимоги четвертої черги, а 289, 10 грн. - вимоги шостої черги;
- акціонерне товариство "Універсал банк" на суму 38.615,72 грн., з яких: 4.540, 00 грн. - вимоги першої черги, 34.075,72 грн. - вимоги четвертої черги;
- акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" на суму 153.570,61 грн., з яких: 4.540, 00 грн. - вимоги першої черги, 131.334,72 грн. - вимоги четвертої черги, а 17.695, 89 грн. - вимоги шостої черги.
2.Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" відповідно до п.1 резолютивної частини цієї ухвали.
3.Відмовити у визнанні кредиторами до боржника:
- акціонерному товариству "Універсал банк" на суму 313.938,07 грн.
- акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" на суму 964.495,84 грн.
4.Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
5.Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 13.04.2021.
6.Зобов'язати кредиторів особисто або в особі їх керівних органів забезпечити участь своїх представників у зборах кредиторів.
7.Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів
8.Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 20.04.2021 о 10:20 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).
9.Копію ухвали направити сторонам, розпоряднику майна боржника та Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України.
10.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.
Суддя М.В. Пасько
Повний текст ухвали складено 29.03.2021.