ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 березня 2021 року Справа № 924/9/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Мазур О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021р.
(постановлену о 11:57год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 08.02.2021р.)
у справі №924/9/20 (суддя Гладій С.В.)
за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
до Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство"
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, витребування земельної ділянки
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Ковальчук В.І., Ткачук Ю.Г.
прокурор - Гарбарук В.А.
Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просив припинити Громадській організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області, витребувати у Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" земельну ділянку з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021 у справі №924/9/20 позов заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" про припинення громадською організацією інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області; про витребування у громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" земельної ділянки з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області залишено без розгляду.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що прокурором при зверненні з цим позовом до суду не підтверджено підстави для представництва інтересів держави, оскільки прокурор при зверненні до суду не зазначив причин неможливості здійснення позивачем захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, та не надав доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з позовом після відповідного повідомлення прокурора.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує таке.
Прокурором в позовній заяві та додатковому поясненні від 29.01.2021 зазначено, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності відповідно до її цільового призначення здійснювалось відповідачем з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Зазначає, що судом не дана оцінка тому факту, що Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області самостійно виявлено порушення закону, проте упродовж більше двох років управління не спромоглось звернутися до суду з позовом на захист інтересів держави.
Зважаючи на позицію Верховного Суду, прокурор вважає помилковими висновки господарського суду, що спрямування в 2017 році Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області копій матеріалів перевірки до Хмельницької місцевої прокуратури є відповідними діями щодо реагування на порушення закону.
Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Вказує, що лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи (зокрема, листування) не відповідають вимогам чинного законодавства, зазначеної позиції дотримується Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі №4/166 «б». Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Зазначає, що 06.12.2019 листом №77-2917 вих19 заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури звернувся з листом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому вказав порушення закону (про які позивачу було відомо, оскільки самостійно були виявлені ним у травні-липні 2017 року), про наявність підстав для звернення з позовом про примусове припинення права користування земельною ділянкою та її витребування, а також просив повідомити про заходи, які вжито управлінням з метою повного та належного захисту державних інтересів у вказаних спірних відносинах.
У відповідь на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №10-22-0.4-733/2-19 від 12.12.2019 повідомило, що копії матеріалів перевірки щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні зазначеної ділянки було направлено 02.10.2017 до Хмельницької місцевої прокуратури для розгляду і подальшого прийняття рішення в межах повноважень, а тому заходи реагування з метою примусового припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою не вживалися.
Таким чином, скаржник вважає, що в травні-липні 2017 року Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області було відомо про порушення закону, останнє упродовж 29 місяців самостійно не звернулося до суду з позовом на захист інтересів держави.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, будучи обізнаним про порушення інтересів держави, протягом розумного строку самостійно не звернулося до суду з позовом, то заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" 28.12.2019 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про встановлення підстав та намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з позовною заявою з метою примусового припинення права користування земельною ділянкою та її витребування.
Також, зазначає, що з відповіді Головного управління Держгеокадасту у Хмельницькій області від 12.12.2019 неможливо з'ясувати причини, чому орган, який є розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з усіма повноваженнями власника на захист права власності, самостійно на протязі тривалого часу не звертався з позовом до суду на захист інтересів держави. Направлення органам прокуратури копій матеріалів перевірок, як це зазначено у відповіді, не є підставою для не здійснення повноважень власника на захист порушених прав.
Таким чином, на думку скаржника, прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, висновки господарського суду про не підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави у цій справі є помилковими.
За наведеного, прокурор вважає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим, підлягає скасуванню.
Окрім того, скаржник до апеляційної скарги додає копію листа Хмельницької місцевої прокуратури №77-2917 вих19 від 06.12.2019 та просить суд апеляційної інстанції врахувати його при розгляді апеляційної скарги.
Щодо ненадання суду першої інстанції копії вказаного листа, скаржник зазначає, що про існування зазначеного листа вбачається з позовної заяви, відповіді Головного управління Держгеокадасту у Хмельницькій області від 12.12.2019, додаткових пояснень Хмельницької обласної прокуратури від 29.01.2021. Цей факт не заперечувався Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, представник якого був присутній в підготовчому засіданні.
До позовної заяви було надано копію відповіді від 12.12.2019 на зазначений лист, копію повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді від 28.12.2019, направленого на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", копія листа Хмельницької місцевої прокуратури від 06.12.2019 суду не надавалась, а судом не вимагалась.
Вказує, що погодившись з існуванням відповідного листування між органами прокуратури та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області з приводу вжиття заходів щодо усунення порушень закону Громадською організацією інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство", господарський суд за наявності сумнівів не запропонував прокурору та позивачу надати безпосередньо суду сам лист.
Посилається, на те, що суд першої інстанції не сприяв виконанню завдання підготовчого засідання, забезпеченню правильного розгляду справи, а також не роз'яснив учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування та які докази мають бути подані; перед виходом до нарадчої кімнати не з'ясував, чи подали сторони всі докази, на які вони посилаються, чим порушив права прокурора та позивача надати копію відповідного листа в обґрунтування своїх доводів та допустив неповне з'ясування обставин, що має значення для справи.
Від Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" надійшов відзив на апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.
Посилаючись на правові позиції Верховного Суду відповідач вказує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав, або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк. Інтереси держави має захищати насамперед компетентний орган, а не прокурор. В кожному випадку звернення до суду прокурор зобов'язаний довести передбачені законом підстави для його зверненням в суд з позовом, а суд зобов'язаний перевірити причини які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підстави для звернення прокурора до суду.
12.12.2019 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Хмельницьку місцеву прокуратуру про те, що копії матеріалів перевірки відповідача були направлені прокуратурі ще 02.10.2017 року для прийняття рішень в межах наданих повноважень.
28.12.2019 Хмельницька місцева прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про те, що прокуратурою буде здійснено представництво в суді щодо припинення права землекористування відповідача та витребування в нього земельної ділянки. В той же день прокурором була подана позовна заява у Господарський суд Хмельницької області.
За наведеного, відповідач вважає, що прокурором при подачі позову до суду, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надано належних доказів в підтвердження того, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживались заходи для захисту інтересів держави.
Щодо долученої прокурором до апеляційної скарги незасвідченої копії листа Хмельницької місцевої прокуратури № 77-2917 вих 19 від 06.12.2019 вказує, що такий лист не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки така копія не була належно засвідчена, а також, оскільки скаржник в апеляційній скарзі не обґрунтовує причину неподання такого доказу в суд першої інстанції.
За наведеного вище, позивач вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в ухвалі Господарського суду Хмельницької області у справі №924/9/20 від 02.02.2021.
Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення ухвали першої інстанції.
29 березня 2021 року в судове засідання Північно-західного апеляційного господарського суду з'явились прокурор, представники відповідача.
Також, від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання з'явився представник Андрійчук І.В., на підтвердження повноважень для представництва надала посадову інструкцію від 27.12.2019р., довіреність від 11.01.2021р. №0-22-0.6-3/62-21, положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 217.11.2016р. №308, положення про Відділ представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.12.2016р. №142, положення про Юридичне управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.12.2016р. №142.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно Перехідних положень Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності), тобто без будь-яких обмежень (вказаної позиції дотримується Велика палата Верховного Суду у справі №9901/39/20 від 02.07.2020).
При з'ясуванні питання щодо наявності у представника позивача повноважень на здійснення представництва інтересів позивача у суді, колегією суддів встановлено, що головним документом на підставі якого діє позивач є Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020р. №53), і саме в ньому має бути відображено перелік посадових осіб позивача, які мають право представляти його інтереси в суді, зокрема і в порядку самопредставництва. Поряд з цим, вказане положення не містить відомостей щодо наявності у головного спеціаліста відділу представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Андрійчук І.В. права на представництво інтересів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в порядку самопредставництва.
Посадова інструкція від 27.12.2019р., довіреність від 11.01.2021р. №0-22-0.6-3/62-21, Положення про Відділ представництва в судах та інших органах Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.12.2016р. №142, Положення про Юридичне управління Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.12.2016р. №142 є лише внутрішніми документами на підставі яких діють посадові особи, а тому не можуть розцінюватися у якості достатніх та належних доказів наявності повноважень у Андрійчук І.В. для здійснення представництва у суді у даній справі.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд (вказаної позиції дотримується Верховний Суд у справі №908/592/19 від 23.11.2020).
З інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (код 39767479) вбачається, що підписантом є Климко Ю. О.- керівник, до осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо належать: Філіпчук В. О. - представник, Василенко В.М. - голова комісії з припинення, натомість, інформація про Андрійчук І.В., як особу яка діє в порядку самопредставництва, в Реєстрі відсутня. З огляду на вказане апеляційний суд констатує відсутність у останньої повноважень на представництво інтересів управління в суді.
В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при постановлені ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано бездіяльність позивачів та їх пасивну поведінку у спірних правовідносинах. З огляду на вказане, вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а оскаржену ухвалу слід залишити без змін, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому просив:
- припинити Громадській організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області;
- витребувати у Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" земельну ділянку з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що 26.05.2017, Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області) проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство», про що складено відповідний акт №169/91- 17 та акт обстеження земельної ділянки №170/91-17.
Продовжує, що за результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027, площею 11,7388 га, передана ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства частково використовується з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, на земельній ділянці площею 0,8346 га механічним способом знятий поверхневий шар ґрунту без спеціального дозволу, облаштовано водойму, на якій побудовано гідроспоруду, вирито канал, заповнений водою.
Враховуючи, що Громадською організацією інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" вимоги про приведення земельної ділянки у відповідність до цільового використання невиконано, на підставі ч.1 ст.116, ч.4 ст.122, п. п. а,б ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, ст. 131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.
Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 02.02.2021 у справі №924/9/20 позов заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" про припинення громадською організацією інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області; про витребування у громадської організації інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" земельної ділянки з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га, розташованої за межами населеного пункту на території Печеськівської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області залишено без розгляду.
Апеляційний господарський суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною третьої наведеної вище норми встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини, за умовами якого представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Отже, системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Виходячи зі змісту наведених вище норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Таким чином, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся (постанова ВС від 28.08.2020 року у справі №914/535/19).
Відповідно до Рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону, щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до господарського суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Проаналізувавши правові висновки Верховного Суду та нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді у розрізі фактичних обставин, встановлених у розглядуваній справі, суд дійшов висновку, що таке представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державою здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.
Як убачається зі змісту позовної заяви в цій справі, прокурор вказував, що згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.12.2019 №10-22-0.4-7333/2-19, управлінням, як уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вжито дієвих заходів щодо примусового припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га та витребування останньої у ГО інвалідів "Хмельницьке міське спортивно-культурне товариство" на користь держави, прокурор з метою попередження незаконного використання вказаної земельної ділянки з порушенням вимог земельного законодавства, звертається до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Також, із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області 26.05.2017 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство», про що складено відповідний акт №169/91-17 та акт обстеження земельної ділянки №170/91-17. Зокрема, з результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027, площею 11,7388 га, передана ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» у постійне користування для ведення підсобного сільського господарства частково використовується з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, на земельній ділянці площею 0,8346 га механічним способом знятий поверхневий шар ґрунту без спеціального дозволу, облаштовано водойму, на якій побудовано гідроспоруду, вирито канал, заповнений водою.
В подальшому, 30.05.2017, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області, на усунення вказаних вище порушень, директору ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» винесено 2 приписи.
Так, приписом від 30.05.2017 №179/91-17 встановлено, що земельна ділянка площею 0,8346 га (загальна площа 11,7388 га), кадастровий номер 6825086400:04:001:0027 на час проведення перевірки використовується не за цільовим призначенням. На земельній ділянці механічним способом знятий поверхневий шар ґрунту, облаштовано водойму, на якій побудована гідроспоруда, виритий канал, заповнений водою, що є порушенням ст.53 КУпАП та зобов'язано директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.Т. привести земельну ділянку у відповідність до цільового призначення.
Приписом від 30.05.2017 №184/91-17 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2009 га із загальної площі 11,7388 га, кадастровий номер 6825086400:04:001:0027 знято та перенесено ґрунтовий покрив без спеціального дозволу, що є порушенням ст.53-3 КУпАП та зобов'язано директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.І. привести земельну ділянку у відповідність до цільового призначення.
Також, відносно директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.І. складено 2 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення від 30.05.2017 №182/91-17 та від 30.05.2017 №185/91-17, передбачених ст.ст.53, 53-3 КУпАП (порушення вимог земельного законодавства, а саме ст.96, 211, ч.2 ст.168 Земельного кодексу України).
02.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №238/91-17 у виді штрафу відносно директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» на суму 340 грн.
Вказаний штраф було сплачено 06.06.2017, що підтверджується відповідною квитанцією № 231 від 06.06.2017.
30.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство», про що складено відповідний акт №310/91- 17. Під час вказаної перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6825086400:04:001:0027 площею 11,7388 га механічним способом на площі 0,8346 га знятий поверхневий шар ґрунту без спеціального дозволу, а також здійснено самовільне зайняття та зняття поверхневого шару ґрунту без спеціального дозволу частини земельної ділянки у прибережній смузі р. Бужок площею 0,0059 га. За результатами повторної перевірки, 30.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області, директору ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» внесено 2 приписи.
Так, приписом від 30.06.2017 №311/91-17 встановлено, що земельна ділянка площею 0,8346 га із загальної площі 11,7388 га, кадастровий номер 6825086400:04:001:0027 на час проведення перевірки використовується не за цільовим призначенням. На земельній ділянці механічним способом знятий поверхневий шар ґрунту, облаштовано водойму, на якій побудована гідроспоруда, виритий канал, що є порушенням ст.53 КУпАП та зобов'язано директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.І. привести земельну ділянку у відповідність до цільового призначення.
Приписом від 30.06.2017 №312/91-17 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,2009 га із загальної площі 11,7388 га, кадастровий номер 6825086400:04:001:0027 знято та перенесено ґрунтовий покрив без спеціального дозволу, що є порушенням ст.53-3 КУпАП та зобов'язало директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.І. привести земельну ділянку у відповідність до цільового призначення.
Також, відносно директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» Ковальчука В.І. складено 2 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення від 30.06.2017 №315/91-17 та від 30.06.2017 №316/91-17, передбачених ст.ст.53, 53-3 КУпАП (порушення вимог земельного законодавства, а саме ст.96, 211, ч.2 ст.168 Земельного кодексу України).
05.07.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області винесено постанову № 320/91-17 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу відносно директора ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство» на суму 255 грн.
31.07.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства ГО інвалідів «Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство», про що складено відповідний акт №478/91- 17. За результатами перевірки було встановлено, що вимоги, зазначені у приписах, а саме щодо приведення земельної ділянки у відповідність до цільового використання на залишаються невиконаними.
Також, як убачається зі змісту листа від 12.12.2019 № 22-0.4-7333/2-19 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на лист Хмельницької місцевої прокуратури щодо правомірності використання земельної ділянки ГО інвалідів "Хмельницьке міське культурно-спортивне товариство" повідомило, що копії матеріалів перевірки щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні вищезазначеної земельної ділянки (лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.4-8754/2-17 від 02.10.2017) було направлено до Хмельницької місцевої прокуратури для розгляду і подальшого прийняття рішення в межах повноважень, а тому, заходи реагування з метою примусового припинення права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою не вживалися.
Тобто, з вищевказаного вбачається, що позивач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ще в 2017 році здійснювало заходи щодо виявлення та усунення виявлених порушень, шляхом проведення перевірок, складання приписів та притягнення посадових осіб до відповідальності, зокрема адміністративної та звернення до органів прокуратури для відповідного реагування.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник помилково вважає, що лише звернення до суду є належним здійсненням захисту інтересів держави, оскільки в цьому випадку, вище вказані дії посадових осіб позивача щодо проведення перевірок, складання приписів та притягнення осіб до адміністративної відповідальності були направлені на виявлення порушення вимог земельного законодавства та їх усунення.
За наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вживало будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави.
Окрім того, в матеріалах господарської справи наявний лист від 28.12.2019 за яким Хмельницька місцева прокуратура повідомила Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області шляхом пред'явлення позову до Господарського суду Хмельницької області про примусове припинення права користування земельною ділянкою та її витребування.
Також, як убачається із позовної заяви, вона датована 28.12.2019 та надіслана до суду.
Доводи апеляційної скарги, про те, що прокурор звернувся до суду першої інстанції з цим позовом 08.01.2020 є трактуванням обставин на свою користь, оскільки безпосередньо позовна заява, як вже зазначено датована 28.12.2019.
Також, 28.12.2019, як дату звернення до суду визнає і сам скаржник в першому абзаці апеляційної скарги.
За наведеного, прокурор в один день склав позовну заяву та повідомив позивача, як орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних відносинах, про намір звернення до суду із даними позовами, та, без отримання відповіді останнього, звернувся до суду із позовом в цій справі.
Тобто, прокурор не дав позивачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій строк відреагувати на імовірні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для подання позову, чи вчинення інших дій для вирішення ситуації або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність порушення.
Щодо долученої скаржником копії листа від 06.12.2019 № 77-2917 вих19 суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За приписами ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Зі змісту апеляційної скарги, судом встановлено, що скаржник обґрунтовуючи причину неподання такого листа в суд першої інстанції зазначає лише те, що такий лист не витребовувався місцевим господарським судом і, що саме суд мав в межах підготовчого провадження, за наявності сумнівів витребувати такий лист.
Однак, відповідно до норм ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.
Тобто, саме на прокурора був покладений обов'язок щодо подання відповідного листа до суду разом із позовною заявою, а не в суд першої інстанції мав витребувати відповідний лист, як це стверджує скаржник.
Окрім того, суд апеляційної інстанції бере до уваги висновок Верховного Суду викладений в постанові від 30.03.2018 у справі № 910/24486/16 за яким неналежне виконання стороною свого процесуального обов'язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій). В іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Суд зазначає, що інших обґрунтувань неподання копії листа від 06.12.2019 № 77-2917вих19 до суду першої інстанції прокурор не вказує.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не надає оцінку такому листу, оскільки останній є недопустимим доказом.
За наведеного, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про недотримання прокурором при зверненні до суду з цим позовом, визначеної ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” процедури.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, поданої прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що залишення цього позову без розгляду не позбавляє прокурора в подальшому права повторно звернутися до суду, з дотриманням встановленого законом, зокрема ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021 у справі №924/9/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270-271, 273, 275-282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021р. у справі №924/9/20 залишити без змін.
2. Справу № 924/9/20 надіслати Господарському суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "31" березня 2021 р.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Гудак А.В.