Ухвала
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 203/718/19
провадження № 61-3206св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа -територіальний сервісний центр № 1242 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якому просив витребувати на його користь від ОСОБА_2 автомобіль марки «Suzuki».
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - територіальний сервісний центр №1242 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «Suzuki» (номер кузова - НОМЕР_1 , рік випуску - 2006).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2020 року заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 липня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а заочне рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав (нерухоме майно двічі відчужувалося з порушенням попередніх угод щодо спірного майна недійсними). При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що відповідач не придбав рухоме майно на торгах, а є останнім набувачем в ланцюгу перепродаж, а позивач (власник) заперечував проти відчуження його автомобіля (постанова касаційного господарського суду Верховного Суду від 13 лютого 2018 року № 910/3496/17).
У квітні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2020 року залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2020 року до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 203/718/19 надійшли до Верховного Суду та 23 квітня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Під час розгляду справи було з'ясовано, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна.
Предметом позову у цій справі є витребування майна, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ціна позову складає 56 300 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102,00 грн.
Отже ціна позову у даній справі є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна.
При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
З урахуванням наведеного, оскільки Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, касаційне провадження необхідно закрити.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України,
Закрити касаційне провадження у справі № 203/718/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - територіальний сервісний центр № 1242 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області про витребування майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук