30 березня 2021 року
м. Київ
справа №640/20295/18
адміністративне провадження №К/9901/1430/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №640/20295/18
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, постановлену у складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
І. Обставини справи
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання бездіяльності протиправною.
Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачеві заявити клопотання про визнання поважними причин пропуску строку оскарження судового рішення суду першої інстанції.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що копію оскаржуваного судового рішення уповноважений представник ПрАТ «Київспецтранс» отримав 17 грудня 2019 року, а тому строк на апеляційне оскарження закінчився 16 січня 2020 року, тоді як апеляційна скарга подана 03 липня 2020 року.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач 21 липня 2020 року звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку, у якому зазначив, що подав апеляційну скаргу за межами процесуальних строків з вини представника ПрАТ «Київспецтранс», який діяв на підставі довіреності № 40 від 30 листопада 2018 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено з мотивів пропуску позивачем строків на апеляційне оскарження та відсутності причин уважати причини пропуску поважними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з указаних підстав, суд апеляційної інстанції зазначив, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Суд апеляційної інстанції уважав, що поведінка представника, який не вчинив відповідних процесуальних дій, зазначеним критеріям не відповідає, у зв'язку з чим не може бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції також відхилив посилання апелянта на карантин, запроваджений у зв'язку з поширенням COVID-19, як на підставу для поновлення строку, зазначивши, що відповідний строк сплив у січні 2020 року, тоді як карантин було введено в березні 2020 року.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанцій таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанцій не мав причин не погодитися з тим, що неналежна процесуальна поведінка представника ПрАТ «Київспецтранс», про яку останнє довідалося лише 12 червня 2020 року, є поважною причиною пропуску на апеляційне оскарження.
Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 14 січня 2021 року.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 26 березня 2021 року №511/0/78-21, у зв'язку з відпусткою судді Уханенка С.А., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2021 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Мацедонській В.Е.
Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною четвертою статті 251 КАС України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
У частині сьомій статті 251 КАС України передбачено, що, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Позиція Верховного Суду
Зі змісту частин першої, другої статті 295 КАС України випливає, що апеляційна скарга на рішення суду, прийняте в порядку письмового провадження, може бути подана впродовж тридцяти днів з дня складання його тексту. Якщо копію рішення суду, прийнятого в порядку письмового провадження, не було вручено стороні в день його складання, строк на апеляційне оскарження такого судового рішення поновлюється за умови, що апеляційну скаргу подано не пізніше тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Звернення до суду за межами строків, визначених у статі 295 КАС України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк апелянтом був пропущений з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Наведене дає підстави для висновку про те, що поновлення встановленого процесуальним законом строку на подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових випадках і лише за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, на які посилався позивач, зазначеним критеріям не відповідають.
У цій справі можливість вчасного подання скаржником апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника (його уповноваженого представника), тобто мала суб'єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався.
Аргументи скаржника про те, що строк був пропущений через неналежну процесуальну поведінку представника, яка не відповідала його дійсній волі, зазначених висновків не спростовують та не доводять, що в цій справі були обставини, що об'єктивно перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №640/20295/18 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська