29 березня 2021 року
Київ
справа №380/6429/20
адміністративне провадження №К/9901/8646/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії,
Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року надійшла до Верховного Суду 12 березня 2021 року.
Згідно з відміткою на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 09 березня 2021 року.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору та не зазначено підстави оскарження судових рішень згідно із частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1 681,60 грн (200% від 840,80 грн).
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки від 06 липня 2020 року № 11/104.
В якості підстави касаційного оскарження Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вказує на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не було враховано висновки Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19 в частині обмеження пенсії максимальним розміром.
З урахуванням заявленої підстави касаційного оскарження Верховний Суд звертає також увагу на те, що оскарження судових рішень, які розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження можливо за наявності виняткових підстав, визначених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином скаржник повинен надати обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначити: чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Необґрунтування скаржником наявності підстав касаційного оскарження згідно зі статтею 328 цього Кодексу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору та зазначення підстав касаційного оскарження у відповідності до підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії.
2. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
2. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний