29 березня 2021 року
Київ
справа №580/1775/20
адміністративне провадження №К/9901/8707/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного,
перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк", в якому просив:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ВТБ Банк" щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині невключення ОСОБА_1 до цього переліку вкладників;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунку ОСОБА_1 , як вкладника, що має право на відшкодування коштів у розмірі 143645 грн за вкладом у АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно із відтиском поштового штемпелю на поштовому конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 10 березня 2021 року.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (частина перша); або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (частина друга).
В якості підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вказує на пункт четвертий частини четвертої, підпункт «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що судом першої та апеляційної інстанції прийнято рішення про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо рахунку ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів у розмірі 143 645,00 грн за вкладом у АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без урахування наданих скаржником документів про залишок коштів на рахунках позивача.
Таким чином, скаржник зазначає, що право позивача на відшкодування коштів в розмірі 143 645,00 грн не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про те, що судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, що в силу приписів частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення.
Крім того, скаржник в якості виняткової підстави касаційного оскарження вказує на підпункт «в» пункт другий частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу обґрунтовує тим, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки судами попередніх інстанцій безпідставно визнано право позивача на відшкодування коштів, більшу частину яких він вже отримав, знявши зі своїх рахунків, що підтверджується відповідними доказами. Необхідність перегляду оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції зумовлена, зокрема, недопущенням безпідставного отримання коштів позивачем за рахунок інших вкладників банку.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 4 частини четвертої, підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про відкриття провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду справи на судове рішення. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 580/1775/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечення щодо поданого до касаційної скарги клопотання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний