24 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/4/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2020 року (головуючий - Желік М. Б., судді - Орищин Г. В., Галушко Н. А.) і рішення Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2020 року (суддя Матвіїв Р. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід"
до Приватного підприємства Приватної виробничої фірми "М'ясопром",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області,
про стягнення 1 960 638,12 грн,
за зустрічним позовом Приватного підприємства приватної виробничої фірми "М'ясопром"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід"
про стягнення 279 423,14 грн.
(за участю представників: позивача - Шабаровський Б.В.; відповідача - Галатайський О.В.)
Історія справи
Обставини, встановлені судами
1. 20.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" (далі - ТОВ "Галичина-Захід", позивач, постачальник) та Приватним підприємством Приватною виробничою фірмою "М'ясопром" (далі - ПВФ "М'ясопром", відповідач, покупець) укладено договір поставки №17-031 живих свиней (далі - договір поставки). Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених постачальником.
1.1. Відповідно до умов договору поставки:
- датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FСА - це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки, зазначена в товарно-транспортній накладній та/або у видатковій накладній. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Датою переходу права власності на товар у випадку повернення товару покупцем є дата фактичного отримання товарів постачальником (пункт 2.2);
- постачальник надає покупцю українські ветеринарні сертифікати, а також, на вимогу покупця, постачальник може також додатково надати належним чином завірені копії задокументованих результатів тестування крові тварин з лабораторій європейських країн, які засвідчують відсутність у тварин, які продаються за цим договором, усіх чи будь-яких інших захворювань, інфекцій тощо (пункт 5.1);
- у випадку претензій до якості покупець повинен надіслати письмове повідомлення постачальнику протягом 24 годин з моменту виявлення не належної якості товару, щоб постачальник міг дослідити такий товар та наслідки (пункт 5.2);
- до визнання претензії по якості постачальником покупець не має права використовувати поставлений товар без попередньої згоди на це постачальника. Водночас покупець зобов'язаний вжити всіх належних заходів для забезпечення схоронності товару. Заявлена покупцем рекламація не дає йому права відмовлятися від виконання платіжного зобов'язання щодо погашення заборгованості перед постачальником (пункти 5.3, 5.4 договору).
2. У період з 13 по 16 серпня 2019 року позивач на підставі видаткових накладних поставив відповідачу 289 голів живих свиней на загальну суму 1 644 680 грн. загальною вагою 34 280 кг.
2.1. При відвантаженні товару закріпленим за позивачем державним ветеринарним лікарем здійснювався ветеринарний огляд тварин та визнано їх клінічно здоровими, про що ТОВ "Галичина-Захід" видавались корінці ветеринарних свідоцтв від 13.08.2019, від 14.08.2019 від 15.08.2019 та від 16.08.2019.
3. 16.08.2019 о 16:00 год. позивач повідомив головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області та Стрийське районне управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про аномальну загибель свиней на території господарства. 16.08.2019 о 17:00 год. Держпродспоживслужбою проведено відбір патологічного матеріалу для проведення лабораторних досліджень.
4. Розпорядженням Стрийського районного управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 13-18/01 від 16.08.2019 о 20:30 год. заборонено ТОВ "Галичина-Захід", зокрема реалізацію тварин та вивезення за межі господарства.
5. 17.08.2019 за результатами дослідження патологічного (біологічного) матеріалу свиней, що належать ТОВ "Галичина-Захід", виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней (далі - АЧС).
6. 17.08.2019 Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією на території ТОВ "Галичина-Захід" оголошено спалах АЧС, оголошено карантин.
7. ПВФ "М'ясопром" здійснило забій свиней, поставлених ТОВ "Галичина-Захід" у період з 13 по 16 серпня 2019 року, та 19.08.2019 поставило м'ясо свиней вартістю 1 402 080 грн. ТОВ "Візит", яке у цей же день повідомило відповідача про неприйняття свинини через її походження з джерела АЧС на території ТОВ "Галичина-Захід". 26.08.2019 аналогічне повідомлення зробив інший контрагент відповідача - ТОВ "Агро-Інвест".
8. Відповідно до акту епізоотичного розслідування від 23.08.2019 у ТОВ "Галичина-Захід" з 15.08.2019 встановлено підвищення загибелі тварин, а саме: 12.08.2019 - 40 гол., 13.08.2019 - 40 гол., 14.08.2019 - 40 гол., 15.08.2019 - 72 гол., 16.08.2019 - 128 гол. При цьому при патологічному розтині свиней характерних ознак АЧС виявлено не було. Серед висновків комісії зазначено, зокрема що з урахуванням дати реєстрації підвищеного падежу свиней та максимального інкубаційного періоду при АЧС ймовірним періодом занесення вірусу АЧС в господарство є період з 01.08.2019.
9. Відповідно до розпорядження головного державного ветеринарного інспектора України від 27.08.2019 №69 у зв'язку зі спалахом АЧС на ТОВ "Галичина-Захід", з метою встановлення місць можливого розповсюдження збудника АЧС зобов'язано головного державного ветеринарного інспектора Львівської області вжити заходів, зокрема: (1) щодо встановлення місць подальшої реалізації м'яса від свиней, які забивалися у період з 01.08.2019 по 16.08.2019 на забійних підприємствах Львівської області та надійшли з ТОВ "Галичина-Захід"; (2) щодо відбору зразків м'яса з метою подальших лабораторних досліджень на АЧС.
10. 05.09.2019 відповідач звернувся до позивача з вимогами (отримано позивачем 11.09.2019): (1) про необхідність вирішення питання про відшкодування збитків, понесених за наслідками співпраці товариств у серпні 2019 року через спалах АЧС та повідомив про відмову контрагентів від приймання м'ясної продукції за серпень 2019 року походженням з ТОВ "Галичина-Захід"; (2) вжити заходів щодо утилізації свиней, поставлених з 13 по 16 серпня 2019 року або компенсувати витрати на утилізацію та (3) з повідомленням про відмову від договору поставки з підстав істотної невідповідності якісним характеристикам товару, поставленого у вказаний період.
11. 10.09.2019 Жовківським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області проведено ветеринарно-санітарне обстеження свинних м'ясних туш в кількості 20 320 кг, що належать ПВФ "М'ясопром", та встановлено непридатність його для використання за призначенням, у зв'язку з чим товар підлягає вилученню та утилізації. Непридатність м'яса визначена у зв'язку з протермінованим терміном зберігання, лабораторним підтвердженням наявності бактерії групи кишкової палички та підвищеної кількості мезофільних аеробних факультативно-анаеробних мікроорганізмів, про наявність вірусу АЧС у дослідженні не вказано.
Короткий зміст позовних вимог
12. У січні 2020 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 1 469 900,65 грн. заборгованості за договором поставки, 14 980,91 грн. 3% річних, 159 635,24 грн. пені, 22 141,19 грн. інфляційних втрат, 293 980,13 грн. пені.
13. Позов мотивований тим, що у період з 13 по 16 серпня 2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 644 680 грн., який відповідач оплатив лише частково, в сумі 174 779,35 грн., а від оплати іншої частини товару безпідставно відмовився.
14. У березні 2020 року відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом про стягнення 104 643,79 грн. збитків за забій, перевезення, зберігання та утилізацію товару неналежної якості та 174 779,35 грн. оплати за товар неналежної якості.
15. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що поставка свиней була здійснена позивачем із зони спалаху АЧС, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості реалізувати м'ясну продукцію, отриману після забою свиней, та поніс збитки, пов'язані з простоєм, перевіркою, утилізацією продукції, яка підлягала знищенню відповідно до розділу VI Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 №111 (далі - Інструкція). При цьому позивач знав про спалах АЧС ще до 16.08.2019, про що свідчить зміст електронного листа головного ветеринарного інспектора Німеччини від 04.09.2019 до першого заступника голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до якого вже 15.08.2019 дослідження у Німеччині дало позитивний результат на наявність АЧС у зразках, що походять з вул. Стрийська, Стрийського району Львівської області, що відповідає місцезнаходженню позивача. Проте позивач не повідомив відповідача про спалах АЧС та не припинив поставки продукції з метою недопущення розповсюдження інфекції.
16. Позивач, заперечуючи проти зустрічного позову, вказував про те, що відповідач не дотримався встановленого умовами договору порядку пред'явлення претензій по якості товару, оскільки лише 05.09.2019 звернувся з листом про врегулювання взаємовідносин сторін, а отже втратив право на задоволення вимог, пов'язаних з поставкою товару неналежної якості. Відповідачем також не надано доказів виявлення вірусу АЧС в отриманій від позивача продукції в спірний період, а м'ясо було утилізовано у зв'язку з простроченням терміну зберігання. Отже, відповідач не довів невідповідності товару вимогам щодо якості, тоді як увесь товар перед відвантаженням відповідачу пройшов належний ветеринарний контроль, а також предзабійну перевірку самим покупцем.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
17. Рішенням Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2020 року, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з позивача користь відповідача 174 779,35 грн. вартості товару неналежної якості, у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 104 643,79 грн. збитків відмовлено.
18. Суди попередніх інстанцій констатували, що момент початку епідемії АЧС на господарстві позивача достеменно встановити неможливо. Проте згідно з висновками акту епізоотичного розслідування від 23.08.2019 та розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора України від 27.08.2019 №69 ймовірним періодом занесення вірусу АЧС є період з 01.08.2019, а отже презюмується, що неякісним був увесь товар, який поставлявся позивачем з 01.08.2019 по 16.08.2019. Оскільки позивачем не спростовано того, що поставлена продукція походила з джерела АЧС, увесь придбаний відповідачем у спірний період товар був неякісним, не підлягав подальшій реалізації, а мав бути знищений згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів. Складені ветеринарним лікарем позивача у дні поставок корінці ветеринарних свідоцтв не свідчать однозначно про відсутність вірусу АЧС, адже захворювання може протікати безсимптомно.
19. Відповідаючи на довід позивача про порушення відповідачем строку для заявлення претензій по якості товару, апеляційний суд, пославшись на приписи статті 688 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що у спірних правовідносинах визначальним є встановлення факту обізнаності як покупця, так і постачальника із неналежною якістю поставленого в спірний період товару, а саме чи було відомо позивачу станом на час здійснення поставки про спалах АЧС та коли стало відомо відповідачу про неналежну якість товару. У цьому контексті судами встановлено наступне:
- позивачу принаймні станом на 16.08.2019 було відомо про явні ознаки можливого спалаху АЧС і достеменно стало відомо з дня введення карантину 17.08.2019. Судами також надано оцінку електронному листу від 04.09.2019 головного ветеринарного інспектора Німеччини до першого заступника голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до якого вже 15.08.2019 дослідження у приватній лабораторії Німеччини дало позитивний результат на наявність АЧС у зразках, що походять з вул. Стрийська, Стрийського району Львівської області, що відповідає місцезнаходженню ТОВ "Галичина-Захід". Суди дійшли висновку, що зміст цього листування стосується саме підприємства позивача, а сам лист отриманий відповідачем у законний спосіб, проте цей лист не підтверджує, коли результати вказаного у ньому дослідження були отримані саме позивачем.
- відповідач же мав бути обізнаним про спалах АЧС щонайменше 17-18 серпня 2019 року, оскільки вже 17.08.2019 було офіційне повідомлення про це в засобах масової інформації, а достеменно був обізнаний 19.08.2019 - після повернення м'ясної продукції контрагентом відповідача.
20. Проте, виходячи з періоду ймовірного занесення вірусу АЧС на підприємство позивача з 01.08.2019, суди констатували, що увесь поставлений позивачем починаючи з цієї дати товар є неякісним. Отже, не зважаючи на (1) порушення відповідачем встановленого договором порядку пред'явлення претензії щодо якості товару (лише 06.09.2019, після забою тварин та повернення поставленої партії м'яса контрагентом) та (2) відсутність доказів виявлення вірусу АЧС в спірній поставці, суди дійшли висновку про правомірність відмови відповідача від оплати товару, який безумовно є неякісним за фактом його походження з джерела АЧС.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного позову з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
22. Суди неправильно застосували частину 2 статті 678 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків Верховного Суду у справах №№ 911/4/17, 910/22541/16, 922/484/17, 910/17476/16. Так, суди безпідставно визнали правомірною відмову ПВФ "М'ясопром" від оплати товару, оскільки останній не дотримався встановленого договором поставки порядку заявлення претензії по якості товару;
23. Унаслідок неправильного застосування розділу VI Інструкції суди безпідставно та бездоказово презюмували, що увесь поставлений у період з 01.08.2019 до 16.08.2019 товар позивача був неякісним та підлягав утилізації. Натомість Інструкція не містить заборони на реалізацію позивачем до оголошення карантину продукції, якість якої підтверджена відповідним сертифікатом та висновком ветеринарно-санітарної експертизи. Проте відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень вказаної Інструкції стосовного того, чи підлягають утилізації свині, поставлені до оголошення у свиногосподарстві карантину, та продукція із таких свиней.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
24. Позивач хибно тлумачить приписи Інструкції, яка передбачає знищення усіх свиней, що походять з джерела АЧС не залежно від того, чи мають вони симптоми захворювання. Отже, все поголів'я свиней, яке перебувало на підприємстві з 01.08.2019 по день оголошення карантину, у тому числі поставлене відповідачу, не могло бути реалізоване та підлягало утилізації в порядку протиепізоотичних заходів відповідно до положень Інструкції. Оскільки позивач був обізнаний з наявністю вірусу ще до 17.08.2019, проте здійснював реалізацію продукції та не повідомив відповідача про виявлення АЧС, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи частини 2 статті 688 ЦК України, відповідно до яких позивач не може посилатись на порушення відповідачем строку пред'явлення претензій по якості.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
25. Спір між сторонами договору поставки виник у зв'язку з відмовою покупця - ПВФ "М'ясопром" від оплати поставленого йому ТОВ "Галичина-Захід" товару у період з 13 по 16 серпня 2019 року з посиланням на істотне порушення вимог щодо якості товару за фактом його походження з джерела спалаху АЧС.
26. Позиція позивача - ТОВ "Галичина-Захід" полягає в тому, що спалах АЧС виявлено вже після здійснення спірної поставки, а поставлений товар не мав клінічних ознак хвороби, про що свідчать відповідні ветеринарні свідоцтва на кожну партію живого товару, а також проведена ПВФ "М'ясопром" предзабійна перевірка поголів'я. Крім того, відповідач не дотримався встановленого договором поставки порядку заявлення претензій по якості товару, а також не надав доказів того, що у поставленому у спірний період м'ясі свиней було виявлено вірус АЧС.
27. Відповідач - ПВФ "М'ясопром" стверджує про те, що відповідно до приписів розділу VI Інструкції увесь отриманий у спірний період товар, який походить із території спалаху АЧС, не міг бути використаний за призначенням та підлягав знищенню не залежно від факту виявлення вірусу АЧС в конкретній партії товару. При цьому постачальник знав про спалах АЧС ще до офіційного повідомлення ним про підозру на захворювання (16.08.2019), а тому не має права посилатись на несвоєчасне отримання повідомлення покупця про неналежну якість товару (частина 2 статті 688 ЦК України).
28. Верховний Суд вважає головними питаннями даного спору:
- яким чином спірні правовідносини врегульовують положення Інструкції, а саме, чи підлягають розповсюдженню приписи Інструкції щодо безумовного знищення на свиней, які вже були реалізовані зі свиногосподарства до виявлення вірусу АЧС та оголошення карантину?
- чи був обізнаний постачальник з обставиною спалаху АЧС у період здійснення спірної поставки товару та чи підлягають у зв'язку з цим застосуванню до спірних правовідносин приписи частини 2 статті 688 ЦК України щодо звільнення покупця від обов'язку направлення повідомлення про неналежну якість товару?
29. Суди попередніх інстанцій не формулювали ці питання таким чином, проте дійшли наступних висновків. Не зважаючи на те, що позивач повідомив про підозру на захворювання АЧС 16.08.2019, ймовірно вірус АЧС на підприємство був занесений 01.08.2019. Отже, увесь товар, реалізований позивачем у період з 01.08.2019 по 16.08.2019 походив із джерела захворювання АЧС і саме тому є неякісним та підлягав безумовному знищенню відповідно до чинних нормативно-правових актів. У зв'язку з чим відмова відповідача від оплати неякісного товару є правомірною не залежно від обставин дотримання ним встановленого умовами договору та нормами законодавства строку повідомлення позивача про неналежну якість товару та обставини виявлення вірусу АЧС у партії товару.
30. Верховний Суд з такими висновками судів не погоджується та вважає їх передчасними з огляду на наступне.
Щодо застосування до спірних правовідносин положень Інструкції
31. Суди попередніх інстанцій в основу своїх рішень про правомірність відмови відповідача від оплати товару поклали висновки про те, що всі поставлені позивачем у спірний період свині походять з джерела АЧС, а тому підлягають безумовному знищенню. При цьому суди не підкріпили свої висновки конкретною правовою нормою, яка б урегульовувала правовідносини, пов'язані з АЧС, а керувались змістом акта епізоотичного розслідування та розпорядження ветеринарного інспектора.
32. Верховний Суд констатує, що єдиним нормативним документом, який визначає порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву АЧС серед свиней у господарствах різних форм власності, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, є Інструкція, яка є обов'язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування.
32.1. Так, відповідно до положень розділу VI Інструкції "Заходи з ліквідації АЧС" після одержання інформації про встановлення діагнозу на АЧС Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) приймає рішення про оголошення спалаху АЧС в господарстві і встановлення в ньому карантину, визначає межі спалаху (неблагополучного пункту), зон захисту і спостереження (нагляду) та організовує проведення протиепізоотичних заходів.
32.2. Пунктом 2 розділу VI Інструкції одним із протиепізоотичних заходів в неблагополучному пункті - свиногосподарстві визначено обов'язкове умертвіння усіх свиней та спалювання їх туш.
33. Отже, приписи Інструкції передбачають вжиття заходів зі знищення всіх без винятку тварин, які наявні у свиногосподарстві на момент оголошення карантину. У той же час Інструкція не містить вимог щодо знищення (утилізації) тварин, які хоча і походять зі неблагополучного щодо АЧС свиногосподарства, проте були реалізовані таким господарством до виявлення вірусу АЧС.
34. Як встановлено судами, (1) заборона реалізації та вивезення свиней з території ТОВ "Галичина-Захід" у зв'язку з підозрою на АЧС була запроваджена 16.08.2019 о 20:30 год.; (2) спалах АЧС та карантин у ТОВ "Галичина-Захід" оголошено 17.08.2019.
35. Отже, 16.08.2019 з 20.30 год. позивач вже не міг реалізовувати свиней, а з 17.08.2019 внаслідок оголошення карантину господарство позивача набуло статусу неблагополучного пункту в розумінні Інструкції із подальшим застосуванням у ньому заходів з ліквідації АЧС, у тому числі зі знищення усіх наявних у господарстві на цей момент тварин.
36. У той же час Інструкція серед переліку заходів із ліквідації спалаху АЧС в свиногосподарстві не встановлює алгоритму дій, які мають бути вчинені щодо тварин, які були реалізовані свиногосподарством до виявлення АЧС, натомість визначає знищення усіх наявних свиней в якості одного з протиепізоотичних заходів, який має бути проведений після виявлення вірусу АЧС в господарстві.
37. Щодо конкретно спалаху АЧС на підприємстві позивача, то на виконання наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 17.08.2019 № 779 було проведено епізоотичне розслідування з метою встановлення джерел і шляхів можливого занесення збудника АЧС в ТОВ "Галичина-Захід", за результатами якого складено акт від 23.08.2019. За відображеним у вказаному акті висновком комісії з урахуванням дати реєстрації підвищеного падежу свиней (15.08.2019) та максимального інкубаційного періоду при АЧС ймовірним періодом занесення вірусу АЧС в господарство є період з 01.08.2019.
38. У подальшому розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора України від 27.08.2019 №69 у зв'язку зі спалахом АЧС на ТОВ "Галичина-Захід", з метою встановлення місць можливого розповсюдження збудника АЧС зобов'язано головного державного ветеринарного інспектора Львівської області вжити заходів, зокрема: (1) щодо встановлення місць подальшої реалізації м'яса від свиней, які забивалися у період з 01.08.2019 по 16.08.2019 на забійних підприємствах Львівської області та надійшли з ТОВ "Галичина-Захід"; (2) щодо відбору зразків м'яса з метою подальших лабораторних досліджень на АЧС.
39. Проте ні в акті від 23.08.2019, ні в розпорядженні ветеринарного інспектора від 27.08.2019 не вказано про те, що тварини, які реалізовані господарством у період з 01.08.2019 по 16.08.2019, підлягають знищенню (утилізації).
40. Таким чином, ймовірний період занесення вірусу АЧС на підприємство позивача був визначений ветеринарною службою як максимально можливий період інфікування тварин для встановлення компетентними службами місць їх реалізації підприємством у цей період з метою здійснення лабораторного контролю тварин та м'яса з них на предмет наявності вірусу АЧС.
41. Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд дійшов таких висновків:
- положення розділу VI Інструкції, якими встановлено заходи з ліквідації АЧС, розповсюджують свою дію тільки на період після оголошення компетентним органом спалаху АЧС в свиногосподарстві і встановлення карантину;
- Інструкцією не передбачено обов'язку зі знищення всіх без винятку свиней, які були реалізовані свиногосподарством у період, визначений компетентними органами в якості ймовірного періоду інфікування тварин АЧС (що передував забороні їх реалізації та оголошенню карантину). Свині, реалізовані за межі господарства у такий період, підлягають знищенню тільки у разі лабораторного підтвердження зараження відповідної партії товару вірусом АЧС.
42. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що увесь реалізований позивачем товар у період з 01.08.2019 по 16.08.2019 підлягав знищенню, тому апріорі був неякісним, не підтверджуються вимогами чинного законодавства та фактично ґрунтуються на припущеннях, а отже є передчасними.
Щодо правомірності відмови відповідача від договору поставки.
43. Відповідно до частини 2 статті 678 ЦК України, на яку послався відповідач в якості правової підстави для відмови від договору поставки, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
44. У той же час реалізація покупцем права на відмову від договору у зв'язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару залежить, зокрема від дотримання ним порядку повідомлення продавця про відповідне порушення договору.
45. За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 688 ЦК України, на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
45.1. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
45.2. У той же час частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
46. При цьому в силу приписів частини 1 статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
47. Суди встановили, що відповідач не дотримався встановленого договором порядку заявлення претензій по якості товару. Отже, з огляду на положення частини 2 статті 688, частини 1 статті 679 ЦК України висновок про правомірність відмови відповідача від договору поставки залежить від доведення ним того, що: (1) позивач на момент спірної поставки товару вже знав або міг знати про спалах АЧС у його господарстві; (2) поставлений позивачем товар був інфікований вірусом АЧС.
48. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
49. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
50. Верховний Суд звертає увагу, що 17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 року № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було внесено зміни до ГПК України, зокрема змінено назву статті 79 цього Кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів", викладено її у новій редакції, та фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
50.1. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
51. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
51.1. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
52. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
53. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
54. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
55. Таким чином, суд зобов'язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
56. Проте суди попередніх інстанцій до уваги зазначене вище не взяли та у порушення вищенаведених процесуальних норм зробили бездоказовий висновок про істотне порушення вимог по якості поставленого товару, керуючись виключно припущенням про ймовірний період занесення вірусу АЧС на підприємство позивача, чим фактично звільнили відповідача від доведення обставин, які входять до предмету доказування у даному спорі (пункт 47 Постанови). Унаслідок цього суди також проігнорували та не надали оцінки доводам позивача про те, що: (1) кожна партія свиней пройшла ветеринарний контроль позивача та предзабійну перевірку самим відповідачем; (2) у поставленому у спірний період м'ясі свиней вірусу АЧС виявлено не було, а товар був утилізований з інших причин.
57. Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. З огляду на наведене Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не дослідили зібраних у справі доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Беручи до уваги наведені вище висновки, Верховний Суд вважає, що вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими, судові рішення підлягають скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У зв'язку з тим, що судами не досліджено підстави первісного та зустрічного позовів та докази у підтвердження заявлених позовних вимог Верховний Суд в силу встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення щодо суті спору та вважає за доцільне застосувати повноваження, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
60. Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене в пунктах 41, 42, 47, 56 Постанови, оцінити правомірність вимог сторін, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням, а отже і встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат
61. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, мають бути розподілені за результатами розгляду спору.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Захід" задовольнити частково.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23 грудня 2020 року і рішення Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2020 року у справі № 914/4/20 скасувати.
3. Справу № 914/4/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.