30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/16/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021
у складі судді Верховця А. А.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ"
про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020
у третейській справі № 28-08/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес трейдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ"
про стягнення боргу в сумі 85 677,40 грн та судових витрат у вигляді сплати третейського збору в сумі 3 927,10 грн
15.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ" (далі - ТОВ "Альтернативні технології ПФ", скаржник) поштовим відправленням звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/16/21 за апеляційною скаргою ТОВ "Альтернативні технології ПФ" визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Білоус В. В., Васьковський О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.03.2021.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги ТОВ "Альтернативні технології ПФ" Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 відмовлено ТОВ "Альтернативні технології ПФ" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Спортивна Індустрія України" від 30.09.2020 у третейській справі № 28-08/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітнес трейдінг" до ТОВ "Альтернативні технології ПФ" про стягнення боргу в сумі 85 677,40 грн.
За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 25 зазначеного Кодексу.
Таким чином, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають, як суди першої інстанції.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів регламентується розділом VII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною третьої статті 351 ГПК України ухвала господарського суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до положень статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду прийнято 02.03.2021, тобто останнім днем строку передбаченого положеннями статті 256 ГПК України для подання апеляційної скарги є 12.03.2021.
Натомість, апеляційну скаргу ТОВ "Альтернативні технології ПФ" подано 15.03.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, зазначивши дату отримання судового рішення - 10.03.2021.
Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 256 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи якого підтверджено відповідними доказами.
Проте, ТОВ "Альтернативні технології ПФ", звертаючись з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуального строку, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій скарзі не порушувало та відповідної заяви з наведенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів отримання копії оскаржуваної ухвали не подало.
Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень частини четвертої статті 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Також суд звертає увагу апелянта, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту апеляційної скарги об'єктом оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі № 915/955/15.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року було встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Отже, за подання ТОВ "Альтернативні технології ПФ" апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 мав бути сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Проте, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Водночас, у прохальній частині апеляційної скарги, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тяжким майновим становищем за результатом розгляду якого, судом встановлено таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Однак, суд зазначає, що скаржником до апеляційної скарги не додано будь-яких документів, які могли б свідчити про наявність підстав звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Проте, скаржником, всупереч вказаним вимогам, не додано до апеляційної скарги докази надсилання копії скарги іншій стороні.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ "Альтернативні технології ПФ" без руху із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду:
- доказів дати отримання оскаржуваної ухвали або доказів відсутності отримання ухвали (довідка відділення поштового зв'язку тощо) та заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням та обґрунтуванням підстав для його поновлення;
- доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 270,00 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 256, 258, 260, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 873/16/21 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Альтернативні технології ПФ" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, передбачені частиною першою статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме про відмову у відкритті апеляційного провадження у випадку не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом неповажними наведених апелянтом підстав для поновлення такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько