Іменем України
25 березня 2021 року м. Чернігів справа № 927/61/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А. Ю.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна",
код ЄДРПОУ 31352075, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1, м. Київ, 04070,
адреса для листування: вул. Глибочицька, 32-В, офіс 207, м. Київ, 04050
Відповідач: Фермерське господарство "ЧЕРНИСЬКЕ",
код ЄДРПОУ 34258209, провулок Шкільний, 5, с. Черниш, Чернігівський район, Чернігівська область, 15526
Предмет спору: про стягнення 1 548 824,78 грн,
від позивача: Якимлюк Н. О., адвокат;
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" звернулось до суду з позовом до Фермерського господарства "ЧЕРНИСЬКЕ", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 1 464 217,20 грн заборгованості за поставлений товар.
Дії суду, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою суду від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 11.02.2021 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Ухвалою суду від 26.01.2021 задоволено клопотання ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" від 21.01.2021 про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та ухвалено провести судове засідання 11.02.2021 об 11:00 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, але у підготовче засідання 11.02.2021 не з'явився.
До початку судового засідання від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву; поновити строк на подання відзиву; зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката; відкласти підготовче засідання на іншу дату.
До відзиву додані роздруківки з офіційного веб-сайту Укрпошти щодо відсутності стаціонарного поштового відділення у с. Черниш, з офіційного веб-сайту Управління ДСНС у Чернігівській області та Чернігівської обласної державної адміністрації щодо погіршення погодних умов, копія наказу ФГ «ЧЕРНИСЬКЕ» №4 від 26.01.2021 про відрядження голови господарства Апанасенка С. Ф. з 10.02.2021 по 12.02.2021 у м. Рівне, докази направлення відзиву і доданих до нього документів позивачу.
В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач зазначив, що у с. Черниш Чернігівського району, де здійснює свою господарську діяльність ФГ «ЧЕРНИСЬКЕ», відсутнє стаціонарне поштове відділення, а внаслідок погіршення погодних умов (ожеледиця, хуртовина) працівники відповідача не змогли дістатись до найближчого такого відділення та здійснити відправлення відзиву у встановлений процесуальний строк.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 19.01.2021 відповідач отримав 23.01.2021.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 08.02.2021.
Відзив на позов відповідач подав 10.02.2021, тобто з пропущенням строку, встановленого для його подання.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши наведені відповідачем причини неподання відзиву на позов у встановлений строк, суд у підготовчому засіданні 11.02.2021 визнав їх поважними, а тому задовольнив клопотання відповідача, поновив йому строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняв відзив на позовну заяву до розгляду, а спір вирішується з його урахуванням.
У відзиві на позов відповідач просив відкласти підготовче засідання для мирного врегулювання спору.
Представник позивача не заперечив щодо відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 11.02.2021 суд задовольнив клопотання відповідача, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.03.2021 на 10:00 та проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
Ухвалою суду від 11.02.2021 повідомлено сторін про час та місце проведення підготовчого засідання 04.03.2021.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії вказаної вище ухвали суду учасникам справи в паперовій формі засобами поштового зв'язку не направлялись.
15.02.2021 копія ухвали від 11.02.2021 була направлена позивачу та відповідачу на їх електронні адреси info@semperlegal.com, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від яких на електронну адресу суду надійшли повідомлення про отримання цієї ухвали суду.
18.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив та заява про збільшення позовних вимог з доданими до них документами, у тому числі доказами їх направлення відповідачу.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але у підготовче засідання 04.03.2021 не з'явився, будь-яких клопотань та заяв до суду не подав.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин, підготовче засідання 04.03.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
У підготовчому засіданні 04.03.2021 суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, як таку, що подана у порядку та строк встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з її урахуванням.
У поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач просить додатково стягнути з відповідача, крім попередньо заявленої суми основної заборгованості, 51 501,37 грн пені, нарахованої за період з 22.10.2020 по 05.02.2021, 14 071,39 грн - 3 % річних за аналогічний період та 19 034,82 грн інфляційних втрат за листопад 2020 року. До заяви додано докази її направлення відповідачу та докази сплати судового збору у розмірі 1 269,11 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з трекінгу відправлень Укрпошти, поштове відправлення № 0500362147037 (заява про збільшення позовних вимог і відповідь на відзив) були отримані особисто відповідачем 20.02.2021.
У підготовчому засіданні 04.03.2021 суд долучив до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог, оскільки вона подана у порядку та строки, встановлені ст. 46 ГПК України, а спір вирішується з її урахуванням.
У підготовчому засіданні 04.03.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.03.2021 о 10:00.
Також суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/), в порядку визначеному в ухвалі суду від 26.01.2021.
Ухвалою суду від 04.03.2021 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 18.03.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. 18 березня 2021 року у відпустці, судове засідання, призначене на 18.03.2021 о 10:00, не відбулося.
Ухвалою суду від 11.03.2021 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 25.03.2021 об 11:00 та ухвалено провести його в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
Цією ухвалою повідомлено відповідача про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, 12.03.2021 копія ухвали суду від 11.03.2021 була направлена позивачу та відповідачу на їх електронні адреси info@semperlegal.com, chernish-agro@ukr.net, від яких на електронну адресу суду надійшли повідомлення про отримання цієї ухвали суду.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але у судове засідання з розгляду справи по суті 25.03.2021 не з'явився, будь-яких клопотань та заяв до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання з розгляду справи по суті 25.03.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
У судовому засіданні 25.03.2021 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу насіння № 07923 від 02.10.2019 та додатків до нього в частині сплати коштів за поставлений товар у розмірі 1 464 217,20 грн, у зв'язку з чим позивач нарахував та заявив до стягнення 51 501,37 грн пені, нарахованої за період з 22.10.2020 по 05.02.2021, 14 071,39 грн - 3 % річних за аналогічний період та 19 034,82 грн інфляційних втрат за листопад 2020 року.
Відповідач у відзиві на позов визнав факт існування основної заборгованості у розмірі 1 464 217,20 грн. Також у відзиві на позов відповідач заявив клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки вважає, що у додатку №19 від 22.12.2020 до договору №30-LS/17 про надання правової допомоги від 13.11.2017 не визначено яким саме представником адвокатського об'єднання (партнер або адвокат, або помічник адвоката) будуть надаватись послуги, чию саме ставку погодинної роботи буде застосовано, які саме послуги будуть надані, що не дає можливості встановити чіткий обсяг наданих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
У відповіді на відзив позивач вказує, що додатку №19 від 22.12.2020 визначена фіксована сума гонорару, а докази, які підтверджують факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом та розмір витрат на таку допомогу, будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі.
Заперечень та відзиву щодо збільшення розміру позовних вимог від відповідача у встановлений строк до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
02.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Піонер Насіння Україна», найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (далі - Продавець), та Фермерським господарством «ЧЕРНИСЬКЕ» (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу насіння №07923 (далі - Договір) (а.с. 13-21).
Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця в строки та на умовах, передбачених цим Договором, перелік насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього, та використати насіння для власних потреб без права перепродажу.
Згідно з п. 2.1 Договору ціна визначається у додатках до даного договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики, опублікованої на офіційному сайті Продавця.
У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що підставою для здійснення оплати є рахунок на оплату насіння (далі - Рахунок). Без Рахунку, виписаного Продавцем, передплата (оплата) не зараховується. Рахунок є дійсним для оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виписки Продавцем. У призначенні платежу слід вказувати всю інформацію, зазначену в Рахунку.
Відповідно до п. 2.3 Договору всі розрахунки за Договором проводяться виключно в безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, зазначений в Договорі.
Моментом переходу права власності на насіння є дата підписання Покупцем (уповноваженим представником Покупця) «Складського розпорядження про відвантаження» та/або дата підписання ТТН водієм-експедитором, що засвідчує прийняття насіння для транспортування на склад Покупця (п. 3.6 Договору).
Відповідно до п. 5.2 Договору в разі прострочення з оплати за поставлену партію насіння, Покупець буде зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості за насіння та за кожний день прострочення, починаючи з другого банківського дня, але не більше 10% від суми простроченої заборгованості за насіння. Для розрахунку пені використовується вартість, вказана в Рахунку.
Сплата штрафних санкцій та пені за цим Договором повинна бути здійснена Стороною, яка прострочила або не виконала своїх зобов'язань частково, або в повному обсязі лише за умов отримання відповідної вимоги від іншої Сторони. Строк сплати штрафної санкції - 7 (сім) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Стороною, яка порушила Договір (п. 5.3 Договору).
Цей Договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання (п. 9.5 Договору).
Додатком №1 до Договору сторони погодили умови поставки та приймання товару (а.с. 20-21).
07.11.2019 сторонами був підписаний Додаток №3802033492 до Договору на поставку насіння на загальну суму 2 339 196,00 грн; термін сплати, не пізніше: 10.11.2019 - 20%, що становить 467 839,20 грн; 20.10.2020 - 80%, що становить 1 871 356,80 грн (а.с. 22).
Відповідно до умов Договору та Додатку №3802033492 до нього позивач поставив, а відповідач прийняв насіння на загальну суму 2 339 196,00 грн, на підтвердження чого позивач надав накладні №3807050976 від 17.03.2020 на суму 2 161 296,00 грн, №3807053196 від 31.03.2020 на суму 177 900,00 грн, довіреності №3 від 13.03.2020, №7 від 31.03.2020 (а.с. 23-29).
03.04.2020 сторонами був підписаний Додаток №3802045562 до Договору на поставку насіння на загальну суму 8,40 грн; термін сплати, не пізніше: 20.10.2020 - 100%, що становить 8,40 грн (а.с. 30).
Відповідно до умов Договору та Додатку 3802045562 до нього позивач поставив, а відповідач прийняв насіння на загальну суму 8,40 грн, на підтвердження чого позивач надав накладну №3807059186 від 01.05.2020 (а.с. 32).
03.04.2020 сторонами був підписаний Додаток №3802045563 до Договору на поставку насіння на загальну суму 7,20 грн; термін сплати, не пізніше: 20.10.2020 - 100%, що становить 7,20 грн (а.с. 31).
Відповідно до умов Договору та Додатку 3802045563 до нього позивач поставив, а відповідач прийняв насіння на загальну суму 7,20 грн, на підтвердження чого позивач надав накладну №3807059187 від 01.05.2020 (а.с. 33).
18.05.2020 сторонами був підписаний Додаток №3802048938 до Договору на поставку насіння на загальну суму 241 056,00 грн; термін сплати, не пізніше: 21.05.2020 - 20%, що становить 48 211,20 грн; 20.10.2020 - 80%, що становить 192 844,80 грн (а.с. 34).
Відповідно до умов Договору та Додатку №3802048938 до нього позивач поставив, а відповідач прийняв насіння на загальну суму 241 056,00 грн, на підтвердження чого позивач надав накладну №3807060201 від 23.05.2020 та довіреність №12 від 31.05.2020 (а.с. 35-37).
Отже, згідно з Договором та Додатками до нього позивач поставив, а відповідач прийняв насіння на загальну суму 2 580 267,60 грн.
Відповідач частково розрахувався за отримане насіння та перерахував позивачу кошти у загальному розмірі 1 116 050,40 грн, а саме: 11.11.2019- 50 000,00 грн, 14.02.2020 - 50 000,00 грн, 12.03.2020 - 367 839,20 грн, 20.05.2020 - 48 211,20 грн, 12.11.2020 - 200 000,00 грн, 18.11.2020 - 400 000,00 грн, на підтвердження чого позивач надав бухгалтерську довідку від 23.12.2020 (а.с. 38).
Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 1 464 217,20 грн.
09.12.2020 позивач на адресу відповідача направив претензію №86 від 09.12.2020, у якій вимагав протягом трьох робочих днів з моменту отримання цієї претензії здійснити оплату заборгованості у розмірі 1 464 201,60 грн та повідомив, що у випадку несплати боргу позивач буде змушений звернутись за примусовим стягненням зазначеної суми, що може потягнути за собою відшкодування штрафних санкцій, у тому числі пені. Вказана претензія була отримана відповідачем (а.с. 39-41).
Доказів сплати заборгованості у розмірі 1 464 217,20 грн відповідач суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.
Як встановив суд, позивач поставив відповідачу насіння на загальну суму 2 580 267,60 грн, яке останній оплатив частково на загальну суму 1 116 050,40 грн, а отже залишок заборгованості відповідача за поставлений товар становить 1 464 217,20 грн.
За умовами Додатків до Договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар не пізніше 20.10.2020.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив кошти за отриманий ним товар у визначений у Додатках до Договору термін у повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 464 217,20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення 51 501,37 грн пені за період з 22.10.2020 по 05.02.2021.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом положень частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч. 3 ст. 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.
У п. 5.2 Договору сторони передбачили можливість сплати пені за порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар та визначали її розмір.
Разом з тим, у п. 5.3 Договору сторони погодили, що сплата штрафних санкцій та пені за цим Договором повинна бути здійснена Стороною, яка прострочила або не виконала своїх зобов'язань частково, або в повному обсязі лише за умов отримання відповідної вимоги від іншої Сторони. Строк сплати штрафної санкції - 7 (сім) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Стороною, яка порушила Договір.
Тобто сторони у Договорі пов'язали можливість сплати пені лише у разі отримання відповідної вимоги від іншої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач надав суду претензію №86 від 09.12.2020, у якій він вимагав від відповідача протягом трьох робочих днів з моменту отримання цієї претензії здійснити оплату основної заборгованості у розмірі 1 464 201,60 грн.
При цьому у цій претензії він не вимагав від відповідача сплатити пеню, а зазначив лише про можливість звернення за примусовим стягненням зазначеної суми боргу, що може потягнути за собою і відшкодування штрафних санкцій, у тому числі пені.
Тобто вказана претензія не є вимогою про сплату пені у розумінні п. 5.3 Договору, а інших вимог (претензій) позивач суду не надав.
Отже, позивач не довів суду настання обставини, із якою пов'язаний обов'язок сплати пені, та настання відповідного строку у розумінні ст. 212, 530 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 51 501,37 грн пені є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач також просить стягнути з відповідача 14 071,39 грн - 3 % річних за період з 22.10.2020 по 05.02.2021 та 19 034,82 грн інфляційних втрат за листопад 2020 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням визначеного позивачем періоду, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а отже позовні вимоги в частині стягнення 14 071,39 грн - 3 % річних та 19 034,82 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо судових витрат.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача становить 22 459,85 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що докази, які підтверджують факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом та розмір витрат на таку допомогу, будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 221, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "ЧЕРНИСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 34258209, провулок Шкільний, 5, с. Черниш, Чернігівський район, Чернігівська область, 15526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (код ЄДРПОУ 31352075, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1, м. Київ, 04070) 1 464 217,20 грн заборгованості за поставлений товар, 14 071,39 грн - 3 % річних, 19 034,82 грн інфляційних втрат та 22 459,85 грн витрат зі сплати судового збору.
3. У решті позову відмовити.
4. Судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу призначити на 08.04.2021 о 15:00, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області, за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №306.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 30.03.2021.
Суддя В. В. Шморгун