Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань роз'яснення судового рішення
"30" березня 2021 р. № 520/6728/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 07.07.2020 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про роз'яснення рішення, в якій просить суд роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020, зазначивши, що при його виконанні Харківською обласною прокуратурою відшкодування ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу необхідно проводити з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 у редакції, що була чинна на момент винесення зазначеного рішення, враховуючи довідку, видану Харківською обласною прокуратурою 18.02.2021 № 21-106, із коригуванням на коефіцієнт підвищення заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, у сумі 2031084 грн 21 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяву про роз'яснення рішення суду, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Харківської області (вул. Б. Хмельницького, буд. 4, м. Харків, 61050, ЄДРПОУ 02910108) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Харківської області №2218 к від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із займаної посади та з органів прокуратури Харківської області на підставі п. 7-2 ст. 36 КЗпП України та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади». Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в органах прокуратури Харківської області та на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області. Зобов'язано прокуратуру Харківської області відшкодувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу. Зобов'язано прокуратуру Харківської області (ЄДРПОУ 02910108) протягом трьох робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили надіслати це рішення до Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомостей про застосування до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України від 16.09.2014 № 1682-VII «Про очищення влади». Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в органах прокуратури Харківської області та на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з прокуратури Харківської області (ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі №520/6728/2020 змінено, шляхом доповнення абзацу другого його резолютивної частини після слів "поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури Харківської області та на посаді начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Харківської області" словами "з 24.10.2014". В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі №520/6728/2020 залишено без змін.
Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що вказані судові рішення набрали законної сили 01.12.2020.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Розглядаючи вказану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З поданої позивачем заяви вбачається, що рішення суду є йому незрозумілим в частині зобов'язання відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу. Також позивачем зазначено, що відповідачем у справі була прокуратура Харківської області, а на даний час утворено Харківську обласну прокуратуру, то позивач зазначає, що рішення у частині суб'єкта, який повинен його виконувати є незрозумілим та таким, що потребує роз'ясненню.
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» внесено зміни до Закону України «Про прокуратуру», у тому числі, шляхом заміни слів «регіональна» на «обласну».
При цьому, п. п. 3, 4 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» встановлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
День початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті «Голос України».
Так, відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 №414, опублікованого у газеті «Голос України» 09.09.2020, визначено, що днем початку роботи обласних прокуратур є 11.09.2020.
Згідно з пунктом 1 наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» наказано перейменувати без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі юридичну особу «Прокуратура Харківської області» у «Харківська обласна прокуратура».
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фактично мала місце зміна назви юридичної особи юридичну особу «Прокуратура Харківської області» у «Харківська обласна прокуратура».
Таким чином, з метою уникнення суперечок щодо суб'єкта - юридичної особи, яка повинна виконати рішення суду від 07.07.2020 необхідно уточнити найменування відповідача у справі № 520/6728/2020 - Харківська обласна прокуратура.
Крім того, просить роз'яснити рішення суду в частині зобов'язання відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу, оскільки під час виконання рішення у цій частині можуть виникнути протиріччя в частині суми, що має бути відшкодована.
Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), яка діяла на час прийняття судом рішення.
Згідно з пунктом 1 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати, передбаченої цим Порядком застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
При цьому, згідно з п. 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Так, кількість робочих днів згідно офіційної інформації Міністерства соціальної політики, розміщеної на сайті https://zakon.rada.gov.ua, за період вимушеного прогулу позивача з 24.10.2014 по 07.07.2020 становить:
- з 24.10.2014 по 31.12.2014 - 49 робочих днів (згідно листа від 04.09.2013 №9884/0/14-13/13);
- за 12 місяців 2015 року - 251 робочий день, з яких за 11 місяців - 228 робочих днів, за грудень - 23 робочих дні (згідно листа від 09.09.2014 № 10196/0/14-14/13);
- за 12 місяців 2016 року - 251 робочий день (лист від 20.07.2015 №10846/0/14-15/13);
- за 12 місяців 2017 року - 249 робочих днів, з яких за 8 місяців - 164 робочий день, до 05.09.2017 - 3 робочі дні, з 06.09.2017 по 31.12.2017 - 81 робочий день (згідно листа від 05.08.2016 №11535/0/14-16/13);
- за 12 місяців 2018 року кількість робочих днів становить 250 (офіційний лист не публікувався);
- за 12 місяців 2019 року - 250 робочих днів (згідно листа від 08.08.2018 №78/0/206-18);
- за 6 місяців 2020 року - 122 робочих дні (згідно листа від 29.07.2019 № 1133/0/206-2019);
- за липень 2020 року до винесення рішення судом (07.07.2020) - 5 робочих днів.
Згідно довідки Харківської обласної прокуратури від 18.02.2021 №21-106 середньоденний денний заробіток ОСОБА_1 , розрахований відповідно до Порядку №100, складає 692,13 грн.
У той же час, відповідно до пункту 10 Порядку №100, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), яку розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу необхідно обчислювати із врахуванням підвищених тарифних ставок і посадових окладів шляхом коригування на коефіцієнт їх підвищення.
Так, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 №9884/0/14-13/13 кількість робочих днів у 2014 році, з жовтня 2014 по грудень 2014 включно, складала: 23, 20, 23 дня відповідно.
Враховуючи постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 кількість робочих днів вимушеного прогулу розраховується з 24.10.2014 та за жовтень 2014 складає 6 днів. Всього за період 2014 кількість днів вимушеного прогулу, відповідно, складає 6+20+23=49 днів.
Кількість робочих днів у 2015 році відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 №10196/0/14-14/13 склала 251 день, з яких у грудні 2015 року - 23 дні. До підвищення посадового окладу, яке відбулось з 01 грудня 2015 року, кількість робочих днів протягом січня - листопада 2015 року складала 228 днів (251-23=228).
Таким чином, з часу звільнення 24.10.2014 до 30.11.2015 кількість робочих днів вимушеного прогулу, протягом якого середньоденний розмір заробітної плати (без коригування на коефіцієнт підвищення) становив 692,13 грн., складає 277 днів (49+ 228= 277).
Середній заробіток за період з 24.10.2014 до 30.11.2015 вимушеного прогулу складає 692,13х277 = 191720,01 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №505, в редакції, чинній на час незаконного звільнення позивача, посадовий оклад начальника відділу складав 2599 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013 з 01.12.2015 відбулося підвищення на 25% посадових окладів керівних працівників, у тому числі розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 №505 (п. 3).
Таким чином, розмір посадового окладу позивача з 01.12.2015 склав 2599 грн. + 649,75 грн (25%) = 3248,75 грн. Посадові оклади працівників прокуратури не підвищувались до 05.09.2017.
У зв'язку з цим коефіцієнт підвищення, на який необхідно прокоригувати виплати посадового окладу склав 3248,75 грн/2599 грн. = 1,25.
Середньоденний розмір заробітної плати, коригований на коефіцієнт підвищення, склав 692,13 грн х 1,25 = 865,16 грн.
З 01.12.2015 до 05.09.2017 час вимушеного прогулу позивача, згідно листів Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 №10196/0/14-14/13, від 20.07.2015 №10846/0/14-15/13, 05.08.2016 №11535/0/14-16/13 розраховується наступним чином: 23+251+164+3 та складає 441 день.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 01.12.2015 до 05.09.2017 складає 865,16 х 441 = 381535,56 грн.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» вдруге відбулося підвищення посадових окладів працівників прокуратури та посадовий оклад за посадою начальника відділу склав 7750 грн. У зв'язку з цим коефіцієнт підвищення, на який необхідно прокоригувати виплати посадового окладу склав 7750грн/3248,75 грн = 2,38.
Середньоденний розмір заробітної плати, коригований на коефіцієнт підвищення, склав 865,16 грн х 2,38 = 2059,08 грн.
З 06.09.2017 до 07.07.2020 час вимушеного прогулу позивача, згідно листів Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 №11535/0/14-16/13, 08.08.2018 №78/0/206-18, 29.07.2019 №1133/0/206-2019 розраховується наступним чином: 81+250+250+127=708 робочих днів.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 06.09.2017 до 07.07.2020 складає 2059,08 грн х 708 = 1457828,64 грн.
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з моменту звільнення - 24.10.2014 (включно) та на момент поновлення мене на посаді - 07.07.2020 (включно) становить: 191720,01 грн + 381535,56 грн + 1457828,64 грн = 2031084 грн 21 коп. (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири гривні двадцять одна копійка).
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdanev. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, (п. 57, SeriesA, № 93), право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. В справі Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
За таких обставин, враховуючи, що обов'язковість судових рішень гарантується згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист, з метою уникнення неоднозначного тлумачення та усунення суперечок щодо розуміння резолютивної частини Рішення Харківського окружного адміністративного суду під час її виконання, вважаю за необхідне роз'яснити вказане рішення суду.
Суд зазначає, що вказана правова позиція щодо застосування коефіцієнту коригування, передбаченого п. 10 Порядку №100, також викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справах №804/8042/17, №826/16191/17, №826/3609/17.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.070.2020 по справі №520/6728/2020 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 07 липня 2020 року по адміністративній справі №520/8524/18 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Роз'яснити Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №520/6728/2020, зазначивши, що при його виконанні Харківською обласною прокуратурою відшкодування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням всіх надбавок та підвищення заробітної плати на протязі усього періоду вимушеного прогулу необхідно проводити з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 у редакції, що була чинна на момент винесення зазначеного рішення, враховуючи довідку, видану Харківською обласною прокуратурою 18.02.2021 №21-106, із коригуванням на коефіцієнт підвищення заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення, у сумі 2031084 (два мільйона тридцять одна тисяча вісімдесят чотири) грн 21 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Панов М.М.