Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
17 березня 2021 року № 520/19070/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Зоркіної Ю.В..
за участю:
секретаря судового засідання - Пройдак С.М.
представника відповідача - Борзило В.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (вул. Київська, буд. 21, корпус В, 1 поверх, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, код ЄДРПОУ 34350636) до Слобожанська митниця Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001562/2 від 28.09.2020; стягнути судові витрати
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення пиряйте без урахування усіх обставин у справі, в тому числі додаткових документів, якими підтверджено зменшення вартості придбаних товарів
Ухвалою від 04.01.2021 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 03.03.2021 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Через канцелярію суду подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що підприємством до митного оформлення надано усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, які дозволяли визначити останню за першим методом.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, просила позовні вимоги залишити без задоволення, зазначивши, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням усіх обставин у справі; надані до митного оформлення документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, тоді як додатковими документами вказані розбіжності не спростовані.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи , суд встановив наступні обставини.
07.07.2020 року між ТОВ «ВАРТІС» (Покупець) та У.С. Стеел Кошице.с.р.о. (Продавець) укладений контракт № 7B8SXB60 ( надалі - Контракт), відповідно до умов якого Продавець продає і Покупець купує холоднокатаний рулон зі сталі DC04EK, розмір рулона (мм) 0.700x1200 (надалі - товар).
В п. 1-3 Контракту сторони визначили ціну за одиницю товару у розмірі 669 EUR і загальну вартість товару у розмірі 40140. 00 EUR. Cторони визначили умови поставки: СРТ KHARKOV - BALASHOVSKY, по INCOTERMS (R) 2010. Покупець сплачує ціну товару у формі авансового платежу на підставі рахунку-проформи , виставленого продавцем до відвантаження товару.
23.07.2020 продавець надав рахунок-проформу № 920523 від 23.07.2020 із зазначеною сумою сплати 40140.00 EUR. Кошти перераховані 24.07.2020 згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 72.
У вересні 2020 позивач отримав лист від контрагента у якому зазначено, що ціна металопрокату в серпні - вересні 2020 р.. 0.7x1200 DX 04 ЕК HN 10209/13 складає 609 EUR на умовах FCA та 14 вересня 2020 року укладено додаткову угоду №1 до контракту №7B8SXB60 від 14.09.2020 р. ( надалі - Додаткова угода), відповідно до якої зменшено ціну товару та змінено умови поставки: зменшено вартість товару за одиницю до 609 EUR та як наслідок зменшено загальну вартість договору; змінено умови поставки на FCA.
Для здійснення митного оформлення товару, 21 вересня 2020 р. позивач подав митну декларацію UA807170/2020/048394, відповідно до якої заявлена митна вартість імпортованих товарів за ціною контракту (перший метод визначення митної вартості).
Разом з митною декларацією UA807170/2020/048394 від 21.09.2020, в оформленні якої було відмовлено, ТОВ «ВАРТІС» подані: за кодом « 0003» - сертифікат якості від 19.09.2020 №20/354959 01; за кодом « 0325» - рахунок-проформа (Proforma invoice) №920523 від 23.07.2020; за кодом « 0380» - рахунок-фактура (Comercial invoice) від 18.09.2020 № 120/70577101; за кодом « 0730» - автотранспортна накладна (Road consignment note) А № 790328 від 18.09.2020; за кодом « 3001» платіжне доручення №72 від 24.07.2020; за кодом « 3004» - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3696 від 18.09.2020; за кодом « 3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка) б/н від 18.09.2020; за кодом « 4103» додаткова угода №1 від 14.09.2020; за кодом « 4104» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, №7В8SXВ60 від 02.07.2020; за кодом «d4207» - договір про надання послуг митного брокера №2 від 16.02.2018; за кодом « 4301» - договір про перевезення №2 від 16.09.2020; за кодом « 7012» - декларація-інвойс, складена уповноваженим експортером від 18.09.2020 №120/70577101.
За результатами опрацювання наданих документів, позивач отримав від митного органу повідомлення, в якому зазначено, що у зв'язку з надходженням до ВМВ запиту ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару №1, в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, запропоновано надати протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом): рахунки про сила ту комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): виписку з бухгалтерської документації; ) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Після отримання відповідного повідомлення позивач надіслав митному органу наступні документи: лист №210920-1; прибуткову накладну №ВР 000017458; лист U/S. Steel KoSice. s.r.o. від 21.09.2020 р. та LRN АА02-20-029040.
За результатами розгляду поданих позивачем документів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 807000/2020/0001562/2 від 28.09.2020, згідно якого проведено коригування митної вартості за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів), згідно з якою коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів).
Підставою для прийняття вказаного рішення відповідачем визначено наявність розбіжностей, які мають вилив на правильність визначення митної вартості ( вартість товару за одиницю в проформі-інвойс від 23.07.2020 № 920523 (669 F.UR/t) не співпадає з вартістю в інвойсі від 18.09.2020 № 120/70577101 (609 EUR/t), умови поставки вказані в проформі - інвойсі від 23.07.2020 №920523 (СРТ) не співпадають з умовами поставки в інвойсі від 16.09.2020 №120/70564701 (FCA), та не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значений складових мінної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: значно зменшилась фактурна вартість товару при цьому не надано обґрунтування зменшення), ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 ст.53 Митного кодексу України .
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. Згідно з частиною п'ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Отже, для застосування до імпортованих товарів основного методу визначення митної вартості товарів ставить ряд вимог, недотримання яких має наслідком неможливість його використання декларантом. Зокрема, частинами другою, дев'ятою та двадцять першою статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Так, згідно даних, заявлених позивачем у декларації митної вартості, ціна товару в іноземній валюті становить 11838.96 євро, митна вартість визначена на рівні 12438.74 євро (з урахуванням транспортних витрат).
Згідно розділу ІІІ контракту №7B8SXB60 від 02.07.2020 «Покупець сплачує продавцеві ціну товару у формі авансового платежу на підставі рахунку-проформи, пред'явленого Продавцем до відвантаження Товару… Сума авансового платежу буде врахована в кінцевому рахунку-фактурі, виданому Продавцем.»
При цьому згідно рахунку-проформи (Proforma invoice) №920523 від 23.07.2020 до контракту №7B8SXB60 від 02.07.2020, що наданий до митного оформлення, ціна товару становить 669 євро за одиницю (тону), ціна до сплати зазначена 40140.00 євро (авансовий платіж)
Під час митного оформлення МД №UA807170/2020/048394 від 21.09.2020 декларантом надано платіжне доручення в іноземній валюті № 72 від 24.07.2020 на суму 40140,00 EUR.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на лист продавця, в якому останній зазначив, що ціна металопрокату в серпні-вересні 2020 року складає 609 євро на умовах FCA (а.с.39), проте суд зазначає, що вказаний лист не містить будь-яких реквізитів та посилань, які б вказували на його зв'язок з контрактом №7B8SXB60 від 02.07.2020.
В той же час, додаткова угода №1 від 14.09.2020, яка надана до митного оформлення, вносить зміни стосовно умов поставки до іншого договору, ніж наданий митному органу та суду, а саме - №7B88XB60 від 07.07.2020, тоді як договір, що додано до МД №UA807170/2020/048394, має номер - 7B8SXB60 та датований 02.07.2020.
Суд також зазначає, що позивачем до митного оформлення та до суду надано лист №210920-1 (доданий до МД №UA807170/2020/048394 від 21.09.2020 у якості додаткового документу), яким позивач інформує митні органи про відсутність додаткових виплат та знижок по контракту №7B8SXB60 від 07.07.2020 (а.с.37)
Суд також зазначає, що вказані в проформі-інвойсі від 23.07.20 № 920523 (CPT Kharkov-Balashovsky) умови не співпадають з умовами поставки в інвойсі від 18.09.2020 № 120/70564701 та МД №UA807170/2020/048394 від 21.09.2020 (FCA SK KOSICE ).
Згідно правил ІНКОТЕРМС-2010 термін Free Carrier (FCA) Франко перевізник означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки стосовно поставки товару, що пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його у розпорядження перевізника в узгодженому пункті. При відсутності посилань покупця на вказаний пункт, продавець має право визначити такий пункт самостійно серед ряду подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. В тих випадках, коли згідно комерційної практики для укладання договору перевезення необхідна співпраця продавця (при перевезенні товару повітряним чи залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок та на ризик покупця.
Термін Carriage Paid To (CPT) «Перевезення сплачене до» означає, що продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі чи ушкодження товару, а також будь-якого збільшення утримань, що виникають після передачі товару перевізнику, переходить з продавця на покупця, коли товар передано у розпорядження перевізника. При здійсненні перевезення кількома перевізниками в узгодженому напрямку, ризик загибелі чи ушкодження переходить, коли товар передано у розпорядження першого перевізника. Згідно терміну СТР, в обов'язки продавця входить здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару.
Отже, продавець несе таку саму відповідальність, що й у випадку з FCA, лише з однією відмінністю: продавець покриває вартість доставки.
При цьому до митної вартості товару включаються витрати на транспортування до митної території України, незважаючи на те, ким вони сплачені: продавцем чи покупцем.
Отже, декларант зобов'язаний довести яким чином знизилась фактурна вартість товару, навівши числові показники, пояснивши чому зниження вартості металопрокату (як стверджує позивач), поставлено в залежність від умов поставки і лише на умовах FCA ціна може становити 609 євро за тону.
Документів в обґрунтування вказаного позивачем не надано
Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів: - у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України; - відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України); - невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МК України (п.3 ч.6 ст.54 МК України).
Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).
Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Підстави обрання другорядного (за ціною договору щодо ідентичних товарів) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовано у відповідності з вимогами статті 59 МК України: при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію щодо митного оформлення ідентичного товару, ввезеного ТОВ «ВАРТІС» 20.07.2020 за рівнем митної вартості 0,803 дол. США за 1 кг товару, а саме МД №UA807170/2020/036085 від 20.07.2020 (а.с.87-88).
Відповідно до ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росі) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-78,90 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У повному обсязі рішення виготовлено 29.03.2021
Суддя Зоркіна Ю.В.