Справа № 573/2160/20
Номер провадження 2/573/53/21
29 березня 2021 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, припинення речового права та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт», про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,
30 листопада 2020 року представник ФГ «Коваленко Т. М.» - адвокат Ломака Ю.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Білопілля Агросвіт» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення речового права. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03 червня 2005 року фермерське господарство уклало із ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453 площею 3,97 га, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, на строк 20 років з 03 червня 2005 року до 03 червня 2025 року, який 22 грудня 2006 року зареєстровано у Білопільському відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі внесено запис за № 4437. В подальшому, представнику позивача стало відомо, що право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 набула ОСОБА_1 та 17 листопада 2010 року остання уклала договір оренди земельної ділянки №28с та № НОМЕР_1 від 17 серпня 2018 року із ТОВ «Білопілля Агросвіт». Рішенням суду від 21 лютого 2020 року вказані договори визнано недійсними. Після ухвалення судового рішення 02 березня 2020 року ОСОБА_1 уклала новий договір оренди землі із ТОВ «Білопілля Агросвіт», об'єктом оренди за яким є спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453 та здійснили реєстрацію права оренди на підставі договору. Таким чином, земельна ділянка, яка перебуває й досі у користуванні ФГ «Коваленко Т.М.» на підставі договору оренди землі, строк дії якого не закінчився, передана у користування ТОВ «Білопілля Агросвіт». У зв'язку з викладеними обставинами, представник позивача просив визнати недійсним договір оренди землі № 56с від 02 березня 2020 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Білопілля Агросвіт», об'єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453 площею 3,9706 га з припиненням речового права.
07 грудня 2020 року ухвалою судді вищевказана позовна заява залишена без руху (а. с. 24-25).
Ухвалою від 15 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом з призначенням справи до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 30-31).
05 січня 2021 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ФГ «Коваленко Т.М.», третя особа - ТОВ «Білопілля Агросвіт», про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати. Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що в договорі оренди землі, який ОСОБА_2 уклала з ФГ «Коваленко Т.М.» 03 червня 2005 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, було встановлено орендну плату в розмірі 1,5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становило 556 грн. 06 коп. на рік, або надання послуг і сільськогосподарської продукції. Також було передбачено, що обчислення орендної плати здійснюється з урахування індексу інфляції. 06 травня 2010 році вона отримала свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку і лише в 2020 році, після отримання ухвали Білопільського районного суду по справі №573/2218/19, дізналася про те, що 03 червня 2005 року між ОСОБА_2 і ФГ «Коваленко Т.М.» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. До цього часу господарство в добровільному порядку не виплатило їй заборгованість з орендної плати за 2010-2019 роки, загальний розмір якої з урахуванням індексів інфляції складає 6240 грн. 11 коп. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що ФГ «Коваленко Т.М.» систематично не сплачувало та не сплачує орендну плату, ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди землі, укладений 03 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ФГ «Коваленко Т.М.», а також стягнути на її користь заборгованість з орендної плати.
Ухвалою суду від 14 січня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 об'єднано з первісним позовом ФГ «Коваленко Т.М.» та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 50-51).
11 лютого 2021 року 2021 року представником позивача - адвокатом Ломакою Ю.М. направлено відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 мотивуючи наступним. Зокрема вказує, що можливості у ФГ «Коваленко Т.М.» щодо виконання зобов'язання зі сплати орендної плати шляхом депонування грошових сум у депозиті нотаріуса у розпорядженні ФГ «Коваленко Т.М.» відсутні паспортні дані ОСОБА_1 , які ідентифікують особу-кредитора і повинні обов'язково бути зазначені у заяві, яку боржник подає нотаріусу з метою внесення коштів на депозит. Відсутність персональних даних унеможливлює виконання зобов'язання зі сплати орендної плати шляхом внесення суми на депозит нотаріуса. Вказані обставини не можуть тлумачитись як систематична несплата орендної плати і бути підставою для розірвання договору, яким не встановлено обов'язок боржника перераховувати кошти на депозит нотаріуса. Крім того, 11 лютого 2020 року ФГ зверталось до ОСОБА_1 з проханням надати відповідну заяву, вказавши реквізити для подальшої сплати орендної плати. В свою чергу ОСОБА_1 не надала відповіді на лист, в результаті чого виникло прострочення кредитора. Враховуючи викладене вище, представник позивача вказує, що несплата орендної плати не з вини ФГ «Коваленко Т.М. не є підставою для розірвання договору оренди землі від 2005 року (а. с. 57-62).
26 лютого 2021 року до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , з якої вбачається, що остання не погоджується з викладеними доводами та доказами представника ФГ «Коваленко Т.М.» адвоката Ломаки Ю.М. та наголошує про обставини, викладені у зустрічному позові. Зазначила, щодо правової оцінки відповідача в частині неможливості виконання обов'язку шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, є дійсно правом добросовісного відповідача щодо виконання своїх обов'язків за договором. Жодних пропозицій від боржника ФГ «Коваленко Т.М.» по виконанню зобов'язань за спірним договором оренди не отримувала, в тому числі й листа. Звертає увагу на п. 39 договору оренди від 2005 року, який допускає розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку з підстав несвоєчасної виплати орендної плати. З викладених підстав, просить задовольнити вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі (а. с. 69-75).
У судове засідання представник позивача за первісним позовом - Фермерського господарства «Коваленко Т.М.» адвокат Ломака Ю. М. не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, первісні позовні вимоги підтримує повністю, у зустрічному позові просить відмовити ( а.с. 87).
Відповідач - позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, раніше подала заяву про розгляд справи без її участі, зустрічний позов просить задовольнити. При вирішенні питання щодо первісного позову покладається на розсуд суду (а. с.63).
Представник ТОВ «Білопілля Агросвіт» у судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні питання щодо задоволення первісного позову покладається на розсуд суду, зустрічний позов ОСОБА_1 просить задовольнити (а. с. 86 ).
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Обов'язок суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними передбачених законом прав закріплено пунктом 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Цивільним процесуальним законодавством збирання доказів судом, за власної ініціативи, не передбачено і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-CM № 027213, виданого Супрунівською сільською радою 31 травня 1999 року на підставі рішення VІ сесії 23 скликання від 04 травня 1999 року, ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, розташована на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, загальною площею 4,11 га в межах згідно з планом, що складається з двох земельних ділянок площею: 3,97 га та 0,14 га (а. с. 7-8).
Як вбачається з акту прийому - передачі земельної частки (паю) від 21 листопада 2003 року, ОСОБА_2 було передано земельну ділянку в натурі як власнику державного акту на право приватної власності на земельну частку (пай) з таким складом угідь: № 320 - рілля площею 3,97 га та № 320.01 - сіножаті площею 0,14 га, всього загальною площею 4,11 га (а. с. 9).
03 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ФГ «Коваленко Т.М.» укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 грудня 2006 року за № 4437 про державну реєстрацію цього договору у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди за №040662604437 (а. с. 5-7).
За умовами вказаного договору, на підставі акту прийому - передачі земельної ділянки від 03 червня 2005 року ОСОБА_2 передала в оренду Фермерському господарству « ОСОБА_3 » належну їй на підставі державного акту серії ІV-CM № 027213 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, площею 3,97 га ріллі, до закінчення терміну оренди - 03 червня 2025 року (а. с. 8 зворотній бік).
Згідно з п. 37 дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено; придбання земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи; договір припиняється також у інших випадках передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом (п. 38 Договору).
У п. 39 Договору обумовлено, що умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несвоєчасна сплата орендної плати та неналежне виконання умов договору.
Згідно з п. 40 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізацію юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідно до п. 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Рішенням суду від 21 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 10 квітня 2020 року визнано недійсними договори оренди землі: № 28с від 17 листопада 2010 року та № 49с від 17 серпня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, площею 3,97 га, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1 та 09 жовтня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 10-15).
02 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Білопілля Агросвіт» укладено новий договір оренди землі №56 строком на 15 років, на підставі якого ОСОБА_1 передала товариству в оренду належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, площею 3,9706 га (а. с. 16-18).
Право оренди ТОВ «Білопілля Агросвіт» за вказаним договором зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 липня 2020 року за № 37204739 (а. с. 19).
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 14 вказаного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. ст. 18, 20 зазначеного Закону в редакції, яка діяла час укладення договору між ФГ «Коваленко Т.М.» і ОСОБА_2 договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
У статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На час укладення договору оренди землі між ФГ «Коваленко Т.М.» і ОСОБА_2 діяли Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, який втратив чинність 05 серпня 2011 року, відповідно до якого забезпечення реєстрації договорів оренди покладалася на відповідні державні органи земельних ресурсів, а також - Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, який втратив чинність з 20 серпня 2012 року.
Таким чином, державна реєстрація договору оренди землі від 03 червня 2005 року, яка була проведена 22 грудня 2006 року Білопільським відділом Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», здійснена відповідно до чинного на час її проведення законодавства.
Тобто, вказаний договір оренди землі від 03 червня 2005 року набув чинності з моменту державної реєстрації права оренди позивача в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а саме: 22 грудня 2006 року.
В той час, вказаний договір на час укладення 02 березня 2020 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Білопілля Агросвіт» договору оренди № 56с не був розірваний чи визнаний у встановленому законом порядку недійсним, строк його дії не закінчився, а отже був чинним.
Смерть орендодавця та перехід права власності до його спадкоємців відповідно до положень вказаного договору не є підставою для його розірвання. Така підстава не зазначена й у статті 31 Закону України «Про оренду землі» та у статті 141 ЗК України в редакціях, які діяли на час укладення договору, так і зараз.
Разом з тим, відповідно до статей 1216 і 1218 ЦК України до спадкоємця перейшло право власності на земельну ділянку, права й обов'язки орендодавця за договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
На даний час державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
У той же час, матеріли справи не містять відомостей про те, що при здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі від 02 березня 2020 року №56с державний реєстратор виконав зазначені вимоги закону та перевірив відсутність державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції.
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
ФГ «Коваленко Т.М.» хоч і не є стороною договору оренди від 02 березня 2020 року № 56с, але як орендар спірної земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року в справі №6-605цс16 та в постанові від 23 листопада 2016 року в справі №594/153/16-ц.
Оскільки строк дії договору оренди від 03 червня 2005 року на час укладення спірного договору не припинив своєї дії, ОСОБА_1 не мала законних підстав укласти договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншою особою, а уклавши його порушила право оренди ФГ «Коваленко Т.М.» за вказаним договором.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі №497/954/16-ц.
Відповідно з п. 2-3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
З огляду на викладене, враховуючи, що укладений між відповідачами договір порушує речове право позивача на спірну земельну ділянку, суд вважає за необхідне позовні вимоги ФГ «Коваленко Т.М.» задовольнити, визнати недійсним договір оренди землі № 56с, укладений 02 березня 2020 року між ТОВ «Білопілля Агро» і ОСОБА_1 , з одночасним припинення речового права (права оренди) ТОВ «Білопілля Агро» на вказану земельну ділянку.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ФГ «Коваленко Т.М.» про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, то суд приходить до наступного висновку.
Згідно з пунктами 5, 9, 10, 11, 12, 13, 39 договору оренди землі, укладеного 03 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ФГ «Коваленко Т.М.», нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду, станом на 01 січня 2005 року становить 37 071 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 1,5% від нормативної грошової оцінки, що становить 556 грн. 06 коп. за рік, або надання послуг та сільськогосподарської продукції.
Орендна плата вноситься до кінця поточного року.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформлюються відповідними актами.
Розмір орендної плати переглядається кожного року в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Розірвання договору в односторонньому порядку допускається в разі несвоєчасної сплати орендної плати та неналежного виконання умов договору.
Як вбачається з розрахунку, наданого ОСОБА_1 , заборгованість ФГ «Коваленко Т.М.» зі сплати орендної плати за 2010-2019 роки з урахуванням індексу інфляції становить 6 240 грн. 11 коп.
До цього часу орендна плата позивачу не виплачена.
Згідно з ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 вказаного Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
У статті 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, серед іншого, є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №183/262/17 та постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі №392/1663/15-ц, від 15 квітня 2020 року в справі №322/266/18.
Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 10 жовтня 2019 року в справі №293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту д частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплати у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Таким чином, суд доходить висновку, що ФГ «Коваленко Т.М.» систематично не сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у вказаному розмірі.
При цьому суд також враховує положення ст. 537 ЦК України, відповідно до якої боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі №623/3443/16-ц. Тобто фермерське господарство не позбавлено було можливості внести заборгованість зі сплати орендної плати на депозит нотаріуса або перераховувати її поштовим переказом.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом задовольнити, розірвати договір оренди землі, укладений 03 червня 2005 року між ОСОБА_2 та ФГ «Коваленко Т.М.» та стягнути з господарства на користь позивача за зустрічним позовом 6 240 грн. 11 коп. орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов'язкових платежів.
Що стосується судових витрат, то з ОСОБА_1 і ТОВ «Білопілля Агросвіт» на користь ФГ «Коваленко Т.М.» підлягають стягненню по 2 102 грн. судового збору з кожного, а з ФГ «Коваленко Т.М.» на користь ОСОБА_1 - 1 681 грн. 60 коп.
Застосувавши правило взаємозаліку обов'язку сторін зі сплати судових витрат одне одному, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 жовтня 2020 року в справі № 468/1095/15-ц, від 16 вересня 2020 року в справі №213/1505/18, остаточно з ТОВ «Білопілля Агросвіт» на користь ФГ «Коваленко Т.М.» слід стягнути 2 102 грн. судового збору, а з ОСОБА_1 на користь ФГ «Коваленко Т.М.» - 420 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд,
Первісний позов Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна» (41860, Сумська область, Білопільський район, с. Ганнівка-Тернівська, код ЄДРПОУ 21119432) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 35671804) про визнання недійсним договору оренди, припинення речового права, задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі №56с, укладений 02 березня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» щодо земельної ділянки площею 3,9706 га з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, розташованої на території Супрунівської сільської ради, Білопільського району, Сумської області, право оренди за яким 02 липня 2020 року зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 37204739.
Припинити речове право Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» оренди земельної ділянки площею 3,9706 га з кадастровим номером 5920688200:02:001:0453, розташованої на території Супрунівської сільської ради, Білопільського району, Сумської області, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 липня 2020 року, номер запису про інше речове право 37204379.
Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна» (41860, Сумська область, Білопільський район, с. Ганнівка-Тернівська, код ЄДРПОУ 21119432), третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Соборна, 10, код ЄДРПОУ 35671804), про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати, задовольнити.
Розірвати договір оренди землі, укладений 03 червня 2005 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Коваленко Тетяна Миколаївна», зареєстрований 22 грудня 2006 року в Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», запис у Державному реєстрі земель № 4437.
Стягнути з Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна» на користь ОСОБА_1 6 240 грн. 11 коп. заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути із ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. та із Товариства з обмеженою відповідальністю «Білопілля Агросвіт» у сумі 2 102 грн. на користь Фермерського господарства «Коваленко Тетяна Миколаївна».
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя