Справа № 490/1712/21
нп 2/490/2880/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 березня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Шолох Л.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України,-
10 березня 2021 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2021 року визначено головуючого по справі суддю Шолох Л.М. та цього ж дня передано судді Шолох Л.М.
15.03.2021 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення виявлених судом недоліків.
26.03.20201 року позивачем виконано вимоги ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.03.2021 року.
Зважаючи на те, що 27 та 28 березня 2021 року є вихідними днями та враховуючи приписи статті 123 ЦПК України останній день, визначений частиною першою статті 153 ЦПК України припадає на 29 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 29 березня 2021 року справу прийнято суддею Шолох Л.М. до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання на 13.05.2021 року на 14 год. 00 хв.
Відповідно до змісту позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 179 300, 00 грн, та моральну - у розмірі 200 000, 00 грн.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про арешт майна, з метою забезпечення позову, на належне на праві власності обвинуваченому ОСОБА_2 , а саме на ј квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина сьома статті 153 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вказано у частині третій статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У свою чергу співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги як права позивача, на захист яких вжито заходів забезпечення позову, так і права інших учасників процесу, права яких можуть бути порушені застосовуваними заходами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
З аналізу наведених норм слідує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позовних вимог у справі.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у даній справі є матеріальна та моральна шкода, завдана позивачу відповідачем ОСОБА_2 у сукупному розмірі 379 300, 00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
До позовної заяви позивачем додано інформацію, сформовану за допомогою додатку "Реєстр нерухомості" від 26 лютого 2021 року. З цієї інформації слідує, що відповідачу у цій справі ОСОБА_2 на праві власності належить ј частина квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на зазначене, накладення арешту на означене майно відповідача є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Також суд вважає за необхідне зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Згідно роз'ясненнями, наданими у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені узв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 та забезпечеити позов. Отже, слід накласти арешт на ј частину двокімнатної квартири загальною площею 51,7 кв. м., житловою площею 29,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на ј частину двокімнатної квартири загальною площею 51,7 кв. м., житловою площею 29,7 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , до набрання судовим рішенням у даній справі № 490/1712/21 законної сили.
Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Л.М. Шолох