79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.07.06 Справа№ 1/506-11/138
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засіданні Боржієвський Л.А.
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Бродинафтапродукт», м.Броди
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Львівнафтапродукт», м.Львів
Про усунення першкод в володінні, користуванні і розпорядженні своїм майном власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна
Представники:
Від позивача: Правосудько О.М. -адвокат довіреність №1 від 05.07.2006р.
Від відповідача: не з»явився
Суть спору: Позов заявлено ЗАТ «Бродинафтопродукт», м. Броди до ВАТ «Львівнафтопродукт», м. Львів про усунення перешкод в володінні, користуванні і розпорядженні своїм майном власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02 серпня 2004 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26 серпня 2004 року.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16 вересня 2004 року (суддя Н. Судова-Хомюк) припинено провадження у справі № 1/622-27/221 за позовом ЗАТ «Бродинафтопродукт» до ВАТ «Львівнафтопродукт» про усунення перешкод в володінні, користуванні і розпорядженні своїм майном власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна з чужого незаконного володіння, що зберігається (повинно зберігатися) в майні, повернутому відповідачу 26 березня 1999 року позивачем, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Постановою Львівського апеляційного господарського суду 10 листопада 2004 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від «03» лютого 2005 року, ухвалу від 16 вересня 2004 року скасовано і справу передано на розгляд господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15 березня 2005 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05 квітня 2005 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12 травня 2005 року, 24 травня 2005 року, 14 червня 2005 року, 30 червня 2005 року, 15 липня 2005 року, 14 липня 2005 року та оголошувалась перерва до 15 липня 2005 року. В порядку ст. 69 ГПК України ухвалою від 24 травня 2005 року продовжено термін розгляду справи за клопотанням сторін.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14-15 липня 2005 року (суддя Т. Костів) у справі № 1/224-15/111 (1/622-27/221), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року, в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 02 березня 2006 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2005 року, рішення господарського суду Львівської області від 15 липня 2005 року скасовано і справу передано до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18 травня 2006 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06 липня 2006 року. Відповідач заперечень по суті позовної заяви суду не подав, в судове засідання 06 липня 2006 року не з'явився, про причини нез'явлення свого представника суд не повідомив. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20 липня 2006 року. Відповідач в судове засідання 20 липня 2006 року не з'явився, свого представника не направив, звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи на серпень 2006 року у зв'язку з відпусткою представника. Заслухавши думку представника позивача, суд приходить до висновку про відхилення клопотання відповідача.
Представнику позивача роз'яснено його права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача подав клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення предмету спору, надав письмове пояснення та підтримав позов, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши письмове пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
27 липня 2004 року ЗАТ «Бродинафтопродукт» звернувся з позовною заявою до господарського суду Львівської області, в якій просив суд зобов'язати ВАТ «Львівнафтопродукт» усунути перешкоди в володінні, користуванні і розпорядженні майном власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна з чужого незаконного володіння, що зберігається (повинно зберігатись) в майні, повернутому відповідачу 26 березня 1999 року позивачем.
Як вбачається з рішення арбітражного суду Львівської області від 26 лютого 1999 року у справі № 1/1283-10/347, яким задоволено позов ВАТ «Львівнафтопродукт» до ЗАТ «Бродинафтопродукт», предметом позову по даній справі було визнання недійсним укладеного між сторонами договору фінансової оренди майна від 27 жовтня 1997 року та доповнення до нього від 19 березня 1998 року та від 17 квітня 1998 року, проведення реституції на підставі ст. 48 ЦК УРСР.
В подальшому 10 серпня 1999 року (ухвала арбітражного суду Львівської області) видано наказ по справі № 1/1283-10/347, в якому не зазначено, на виконання якого рішення арбітражного суду Львівської області видано наказ.
Наказ по справі пред'явлено ЗАТ «Бродинафтопродукт», тобто позивачем по даній справі, а відповідачем по справі № 1/1283-10/347, до виконання, державним виконавцем Бродівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження по поверненню майна, що є власністю ЗАТ «Бродинафтопродукт» і знаходиться на зберіганні в ВАТ «Львівнафтопродукт». Постановою державного виконавця від 31 січня 2004 року повернуто без виконання наказ стягувачу, ЗАТ «Бродинафтопродукт». Змістом постанови державного виконавця встановлено, що «державному виконавцю наказ поступив на виконання без переліку майна, яке слід передати стягувачу. Перелік майна стягувачем ЗАТ «Бродинафтопродукт» було долучено до заяви про примусове виконання наказу за № 79 від 20.08.1999 року, даний перелік майна не був затверджений судом і погоджений з боржником ВАТ «Львівнафтопродукт», але на час виконання наказу державним виконавцем боржник ВАТ «Львівнафтопродукт» не заперечував проти передачі майна, яке зазначено стягувачем. На протязі 1999-2002 років державним виконавцем передавалось майно стягувачу ЗАТ «Бродинафтопродукт», яке знаходилось за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21 на території та складах ВАТ «Львівнафтопродукт», про що державним виконавцем при кожному виконанні складався акт про передачу майна, копії акту вручались представникам сторін виконавчого провадження. Під час виконання між представником боржника ВАТ «Львівнафтопродукт» та стягувачем ЗАТ «Бродинафтопродукт» виник конфлікт щодо передачі майна... 08.08.2002 року державним виконавцем направлено у господарський суд заяви про зміну способу і порядку виконання та про роз'яснення наказу арбітражного суду від 10.08.1999 року по справі № 1/1283-10/347. На підставі ухвал господарського суду Львівської області від 03.10-07.102002 року у задоволенні заяв державному виконавцю було відмовлено з тих підстав, що ухвалою арбітражного суду Львівської області від 10.08.1999 року задоволено заяву ЗАТ «Бродинафтопродукт» про видачу наказу про примусову передачу йому майна, що є його власністю і знаходиться на зберіганні у ВАТ «Львівнафтопродукт», однак без зазначеного асортименту, кількості та вартості майна. ... В ухвалі зазначено «... не маючи об'єктивних, погоджених обома сторонами даних щодо кількості, асортименту, якості та ціни, арбітражний суд не має підстав визначити конкретно, яке майно має бути передано».
Предметом позову по даній справі ЗАТ «Бродинафтопродукт» визначено усунення ВАТ «Львівнафтопродукт» перешкод в володінні, користуванні і розпорядженні майном власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна з чужого незаконного володіння, що зберігається (повинно зберігатись) в майні, повернутому відповідачу 26 березня 1999 року позивачем,- на підставі ст. ст. 940-942, 954, 958, 1212-1213 ЦК України.
Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права - усунення перешкод в користуванні (негаторний позов). Такий позов поданий позивачем за умови, що у сторін відсутні зобов'язальні відносини. Як вбачається з матеріалів справи, предмет спору (майно) не підлягає поверненню на підставі рішення арбітражного суду Львівської області від 26 лютого 1999 року у справі № 1/1283-10/347, а також наказу арбітражного суду Львівської області від «10» серпня 1999 року у справі № 1/1283-10/347, оскільки предмет спору за цією справою не є одночасно предметом виконавчого провадження при виконанні рішення арбітражного суду Львівської області від 26 лютого 1999 року у справі № 1/1283-10/347.
В свою чергу, предмет позову, визначений позивачем, підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.
Зі змісту рішення арбітражного суду Львівської області від 26 лютого 1999 року у справі № 1/1283-10/347 вбачається, що спір відносно витребування будь-якого майна між сторонами не розглядався і відповідних у цьому зв'язку рішень судом не приймалось, а, відповідно, і не зазначалось, яке майно та в якій кількості відповідач має передати позивачу.
Як витікає зі змісту ухвали арбітражного суду Львівської області по справі № 1/1283 - 10/347 від 26 березня 1999 року «... ЗАТ «Бродинафтопродукт» подав заяву від 23 березня 1999 року № 55 про роз'яснення судом, в який спосіб буде під час виконання рішення забезпечене право відповідача розпоряджатись своєю власністю -паливно-мастильними матеріалами, які є власністю ЗАТ «Бродинафтопродукт», що підтверджується актом інвентаризації від 10 березня 1999 року, складеного за участю обох сторін по справі. Також подано клопотання про забезпечення належного зберігання та реалізацію нафтопродуктів та матеріалів... 1. Видати наказ на примусову передачу ЗАТ «Бродинафтопродукт» на користь ВАТ «Львівнафтопродукт» усе майно, отримане по акту прийому-передачі, затвердженому 29 жовтня 1997 року по договору фінансової оренди від 27 жовтня 1997 року, укладеному між ВАТ «Львівнафтопродукт» та ЗАТ «Бродинафтопродукт». 2. Роз'яснити сторонам, що в разі зберігання в майні, яке має бути передано ВАТ «Львівнафтопродукт» майна, що є власністю ЗАТ «Бродинафтопродукт» і яке неможливо передати власнику на момент виконання наказу суду, зазначене майно повинно бути прийняте ВАТ «Львівнафтопродукт» на відповідальне зберігання із забезпеченням в подальшому безперешкодної передачі його ЗАТ «Бродинафтопродукт» на його вимогу».
Виконавче провадження здійснювалося протягом 26 березня 1999 року по справі арбітражного суду Львівської області № 1/1283 - 10/347, згідно ухвали арбітражного суду Львівської області від 12 березня 1999 року та ЗАТ «Бродинафтопродукт» було добровільно передане майно ВАТ «Львівнафтопродукт», отримане по акту прийому-передачі, затвердженому 29 жовтня 1997 року по договору фінансової оренди від «27» жовтня 1997 року, укладеному між ВАТ «Львівнафтопродукт» та ЗАТ «Бродинафтопродукт».
Таким чином, вибуття з володіння позивача майна, тобто, пально-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, в тому рахунку, бензину А -76, та матеріалів на складах та на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21, відбулося внаслідок виконання рішення арбітражного суду Львівської області від “26» лютого 1999 року по справі № 1/1283 - 10/347.
Неодноразові намагання ЗАТ «Бродинафтопродукт» усунути перешкоди у володінні, користуванні й розпорядженні належним останньому, як власнику, майном, тобто, пально-мастильними матеріалами, нафтопродуктами, в тому рахунку бензином А -76, та матеріалами на складах та на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21, протягом 26 березня -05 липня 1999 року не привели до повернення майна відповідачем позивачеві, а тому 06 липня 1999 року ЗАТ «Бродинафтопродукт» змушений був звернутися з заявою (вих. № 61) до арбітражного суду Львівської області про отримання наказу на примусове повернення майна, зокрема, пально-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, в тому рахунку бензину А -76, та матеріалів на складах та на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21. До заяви був доданий Перелік майна, яке не повернуте власнику, ЗАТ “Бродинафтопродукт», станом на “01» квітня 1999 року з розшифровкою основних засобів та матеріалів на складах, в резервуарах та на території нафтобази.
На вимогу ЗАТ «Бродинафтопродукт» безперешкодно передати майно ВАТ «Львівнафтопродукт» відмовив, став чинити перешкоди у здійсненні права власності ЗАТ «Бродинафтопродукт», про що був складений акт про перешкоду видачі власного майна ЗАТ «Бродинафтопродукт» від 13 липня 1999 року.
Ухвалою від 10 серпня 1999 року по справі № 1/1283 - 10/347 задоволено заяву ЗАТ “Бродинафтопродукт» про примусову передачу йому майна, що є його власністю і знаходиться на зберіганні в ЗАТ “Львівнафтопродукт» та виданий наказ без зазначення в ньому переліку майна, яке підлягає поверненню. Тому порушене право позивача по справі залишилось не захищеним.
Вимога про усунення перешкод в володінні, користуванні і розпорядженні майном ЗАТ «Бродинафтопродукт», власнику шляхом повернення в натурі безпідставно набутого майна з чужого незаконного володіння, що зберігається (повинно зберігатись) в майні, повернутому відповідачеві 26 березня 1999 року позивачем обгрунтована належними доказами.
Судом встановлено безпідставність перебування майна, що є власністю ЗАТ «Бродинафтопродукт», у ВАТ «Львівнафтопродукт» (безпідставно набуте майно, яке опинилося у володінні ВАТ «Львівнафтопродукт»), безпідставність утримання майна, безпідставність неповернення цього майна на вимогу ЗАТ «Бродинафтопродукт», як власника, неможливість повернення майна без відповідного для цього рішення суду. Неповернення ВАТ «Львівнафтопродукт» майна з його відповідального зберігання на вимогу власника, якого суд з власної ініціативи визначив таким зберігачем (ВАТ «Львівнафтопродукт») ухвалою від 26 березня 1999 року по справі № 1/1283 - 1/347 та цією ж ухвалою зобов'язав на вимогу ЗАТ «Бродинафтопродукт», як власника повернути майно, тобто, пально-мастильні матеріали, нафтопродукти на складах, в резервуарах та на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21. Судом враховано особливості майна, зокрема, (зазначені в акті від 10 березня 1999 року) нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів: бензину А -95 вагою 5732 кг, бензину А -76 вагою 46426 кг, дизпалива вагою 4451 кг, масла М8В вагою 2680 кг, масла МЮГ вагою 5754 кг, масла Індустріального І 20 А вагою 23233 кг, масла ТЕП -15 вагою 365 кг, салідолу вагою 1295 кг, смазки 1/13 вагою 16 кг, літолу вагою 8,6 кг, фіолу вагою 60,6 кг, Супрекс 5х40 (1 л) 4 банки, які є речами, визначеними родовими ознаками (ст. 184 ч. 2 ЦК).
Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.
Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Зі змісту акта від 10 березня 1999 року, укладеного сторонами, який став предметом дослідження судом по справі № 1/1283 - 10/347 (ухвала арбітражного суду Львівської області від 26 березня 1999 року), за взаємною згодою сторін комісійно визначені кількісні показники належного ЗАТ «Бродинафтопродукт», власнику неповернутого майна, зокрема, нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів. Зазначена в акті кількість нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів на момент його (акта) укладення 10 березня 1999 року була змішана з відповідною кількістю нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів відповідача, інших власників та знаходилася (містилася) на зберіганні в резервуарах, на складах на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21 і на момент вибуття з володіння позивача цих складів, резервуарів, території нафтобази відповідач, отримавши назад у володіння об'єкти, що були предметом договору фінансової оренди майна (склади, резервуари, територію нафтобази), з 02 березня 1999 року виставив свою охорону по всій території нафтобази. Територія, де розташовані резервуари, склади, оснащена огорожею (забором), а тому без згоди (дозволу) відповідача у позивача відсутня була будь-яка можливість з 02 березня 1999 року розпорядження належною йому кількістю нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів, матеріалів на складах на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21.
Таким чином, змішані речі (пально-мастильні матеріали нафтопродукти), визначені родовими ознаками, опинилися без згоди позивача у володінні відповідача. Даний спосіб зберігання речей (пально-мастильних матеріалів, нафтопродуктів) прийнято називати іррегулярним (неправильним) зберіганням. Він застосовується тільки у відношенні речей, визначених родовими ознаками, коли речі одного поклажодавця змішуються з речами інших, і на вимогу кожного поклажодавця передається обумовлена (в даному випадку в акті від 10 березня 1999 року, про що йдеться в ухвалі арбітражного суду Львівської області від 26 березня 1999 року по справі № 1/1283 - 10/347) сторонами кількість речей того ж роду і якості (ст. 941 ЦК).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (ст. 1212 ЦК).
Згідно договору від 27 жовтня 1997 року фінансової оренди майна (зі змінами та доповненнями до нього від 19 березня 1998 року та від 17 квітня 1998 року) відповідачем позивачеві були передані резервуари для зберігання нафтопродуктів, пально-мастильних матеріалів, склади для зберігання майна, які позивач використовував за своїм призначенням -складував власне майно, не укладаючи договору суборенди майна за весь період використання складів позивачем. Ці відомості відповідачем не спростовані.
Відповідач неправомірно після повернення йому майна, що було предметом фінансової оренди, створив перешкоди в володінні, користуванні та розпорядженні майном позивача внаслідок неналежного виконання (невиконання) відповідачем обов'язків по прийманню на відповідальне зберігання майна позивача, що знаходилося в майні відповідача станом на 26 березня 1999 року, тобто добровільного повернення ЗАТ «Бродинафтопродукт» майна ВАТ «Львівнафтопродукт» за угодою фінансової оренди. До теперішнього часу ВАТ «Львівнафтопродукт», відповідач, безпідставно зберігає майно ЗАТ «Бродинафтопродукт», позивача, утримуючи його в чужому незаконному володінні. Ці відомості відповідачем також не спростовані.
Згідно статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону). (ст. 8 ЦК).
У відповідності до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Матеріалами справи підтверджено факт порушення права особи -позивача по справі, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 8, 184 ч. 2, 940-942, 954, 958, 1212-1213 ЦК України, ст. 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
1.Позов задоволити
2.Зобов'язати відповідача усунути перешкоди в володінні, користуванні і розпорядженні майном позивача, шляхом повернення від відповідача позивачеві в натурі безпідставно набутого майна, а саме,- зазначені в акті від «10» березня 1999 року нафтопродукти, пально-мастильні матеріали: бензин А -95 вагою 5732 кг, бензин А -76 вагою 46426 кг, дизпаливо вагою 4451 кг, масло М8В вагою 2680 кг, масло МЮГ вагою 5754 кг, масло Індустріальне І 20 А вагою 23233 кг, масло ТЕП -15 вагою 365 кг, салідол вагою 1295 кг, смазку 1/13 вагою 16 кг, літол вагою 8,6 кг, фіол вагою 60,6 кг, Супрекс 5х40 (1 л) в кількості 4 банки, які є речами, визначеними родовими ознаками, а тому є замінними; каністри (10 л) -7 шт., а також все майно за переліком, зазначеним в сальдовій відомості по матеріальному обліку станом на 20 березня 1999 року, тобто безпідставно набуте майно, що знаходиться в чужому незаконному володінні та зберігається (повинно зберігатися) в резервуарах, на складах та на території нафтобази, що знаходиться за адресою м. Броди, вул. Й. Ротта, 21, або в будь-якому іншому місці, в майні, повернутому відповідачу 26 березня 1999 року позивачем відповідно до рішення арбітражного суду Львівської області від 26 лютого 1999 року у справі № 1/1283-10/347, яким задоволено позов ВАТ «Львівнафтопродукт» до ЗАТ «Бродинафтопродукт», ухвали арбітражного суду Львівської області від «12» березня 1999 року у цій же справі, або в майні, що хоч і не є предметом позову у справі № 1/1283-10/347, але є власністю ВАТ «Львівнафтопродукт», оскільки пально-мастильні матеріали, нафтопродукти є речами, визначеними родовими ознаками, а тому є замінними.
3.Стягнути з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита, 118 грн. оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати видати у відповідності ст. 116 ГПК України.
Суддя Сало І.А.