31.03.2021 Справа № 756/10520/20
Унікальний №756/10520/20
Провадження №2-а/756/32/21
31 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря П'яла Ю.Б.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пашка Олександра Володимировича, треті особи: Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, Департамент патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що 10.08.2020 він знаходився на водійському сидінні транспортного засобу «Тойота» без державного номерного знаку, автомобілем не керував та очікував на евакуатор. Разом з тим, інспектор поліції склав постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП за порушення п. 2.9в та 30.1 ПДР, а саме: за керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака, а також за порушення правил реєстрації механічних транспортних засобів і причепів.
Вказав, що на момент винесення постанови автомобіль пройшов митне оформлення, був пошкоджений та відремонтований тому повинен був бути доправлений на евакуаторі до центру сертифікації для його подальшої реєстрації у сервісному центрі МВС. Таким чином, порушення ПДР він не скоював, а складення протоколу було неправомірним, оскільки інспектором було розглянуто по суті справу про адміністративне правопорушення, а у клопотанні про відкладення розгляду справи для можливості залучення захисника неправомірно відмовлено.
На підставі викладеного просив визнати протиправною та скасувати постанову від 10.08.2020 серії ДП18 №802173 про притягнення його за ч. 6 ст. 121 КУпАП, винесену інспектором батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пашком О.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.10.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, вказуючи на безпідставність притягнення його до відповідальності. Звертався до суду із клопотанням про визнання неналежним та недопустимим доказом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який був здійснений в день складання оскаржуваної постанови, оскільки він був отриманий без дотримання чинних правил та він не містить інформації щодо предмету доказування..
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Направив на адресу суду відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та у спосіб, передбачений КУпАП, вимоги та твердження позивача вважає безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши пояснення учасників, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що 10.08.2020 інспектором батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Пашком О.В. винесено постанову серія ДП18 №802173 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, в якій зазначено, що 10.08.2020 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 по вул. Авіаторів, 50 у с. Петропавлівська Борщагівка Київської обл., керував транспортним засобом «Тойота Camry», не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС при обов'язковому проведенні такої реєстрації, чим порушив п. 2.9в, 30.1 ПДР.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Частиною 6 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
У відповідності до п. 2.9в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
За приписами п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 за №1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
В процесі розгляду справи було встановлено, що позивач знав про заборону керування транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку.
У судовому засіданні позивач пояснив, що він не керував транспортним засобом «Тойота», а очікував на прибуття евакуатора, на якому автомобіль мав бути доправлений до центру сертифікації саме для його подальшої реєстрації у сервісному центрі МВС. Крім того, зазначав, що на виконання вимог чинного законодавства автомобіль пройшов митне оформлення, але був пошкоджений та перебував на ремонті.
Разом із цим, із досліджуваного відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що після зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, на відеокамеру зафіксовано відсутність на зупиненому транспортному засобі, державного номерного знаку. Вказана обставина свідчить про те, що досліджуваний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування.
Як зазначено у ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови убачається, що до неї додається «відео бк ZM 0347», що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того суд звертає увагу на те, що під час винесення оскаржуваної постанови позивач був обізнаний із тим, що відбувається відеофіксація за допомогою нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 74 КАС України визначено, щосуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин суд вважає, що досліджуваний відеозапис з нагрудної камери поліцейського було здійснено з метою фіксації зупинки водія транспортного засобу, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, тому підстав для визнання його неналежним та недопустимим доказом суд не убачає.
В процесі розгляду справи позивач вказував на те, що він не керував транспортним засобом «Тойота», а очікував на прибуття евакуатора, на якому автомобіль мав бути доправлений до центру сертифікації саме для його подальшої реєстрації у сервісному центрі МВС.
Під час розгляду справи сторона позивача не змогла достеменно пояснити, яким чином транспортний засіб було доставлено до місця складання оскаржуваної постанови.
В той же час, з досліджуваного відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що після зупинки працівниками патрульної поліції автомобіля «Тойота», за кермом якого знаходився позивач, останній не вказував на несправність транспортного засобу і необхідності його евакуації, однак зазначав, що не встиг зареєструвати транспортний засіб, оскільки лише записався в чергу до сервісного центру. Повідомив працівника поліції про те, що відносно нього, 06.08.2020 вже було складено відповідну постанову за аналогічне правопорушення та надав її для ознайомлення.
В судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що станом на 10.08.2020 транспортний засіб «Тойота» не був зареєстрований у встановленому законом порядку.
Приписами статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення його позовних вимог, спростовуються наданими суду доказами.
Крім того, із пояснень позивача убачається та підтверджується досліджуваним відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що він заперечував проти розгляду справи про адміністративне правопорушення, та заявляв інспектору БПП в с. Чайки УПП у Київській обл. ДПП Пашку О.В. клопотання про відкладення розгляду справи для залучення захисника.
При першому клопотанні про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника до участі у справі працівник поліції надав позивачу можливість залучити захисника однак повідомив, що транспортний засіб не може продовжувати рух і повинен бути переміщений за допомогою евакуатора або на лафеті з метою подальшої відповідної реєстрації. Однак позивач вказував на те, що він немає коштів переміщувати незареєстрований у встановленому законом порядку автомобіль, за допомогою інших транспортних засобів.
Працівник поліції роз'яснив, що у випадку не згоди позивача із постановою, він має право на її оскарження протягом 10 днів. Позивач повідомив про свою обізнаність із цим правом.
Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП.
Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст. 257, 268, 277-280 КУпАП.
Згідно із ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу. Таким чином, згідно з положеннями частин 2, 3, 4, 5 вказаної статті Законом встановлені випадки здійснення скороченого провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення, тому числі, справи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .
За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу працівником поліції фактично відбувається у спрощеному порядку, тому підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачені.
Верховний Суд у своїх постановах від 27.12.2019 за №310/4817/17, від 07.11.2019 за №487/2179/17, від 07.12.2018 за №286/648/17 дійшов висновку про те, що чинним законодавством передбачено спрощену процедуру розгляду посадовими особами патрульної поліції справ про адміністративне правопорушення, передбачених КУпАП.
Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. При цьому слід врахувати, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.
З огляду на викладене слід зауважити, що за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом її оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
Отже, відповідач мав право розглянути справу у скороченому провадженні та на місці вчинення правопорушення винести оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не визначають обов'язку працівника патрульної поліції забезпечити участь захисника під час розгляду зазначеної категорії справ, в той же час, як вже було зазначено вище, приписи ст. 19 Конституції України зобов'язують посадових осіб органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Права позивачу працівником поліції були роз'яснені, та додатково запропонована можливість забезпечення позивачем участі захисника під час розгляду справи, якою позивач не скористався.
Окрім того, з досліджуваного відеозапису убачається, що позивач має статус адвоката, що ним у судовому засіданні не заперечувалося.
Таким чином, позивач допустив порушення вимог ПДР, за яке поліцейським було правомірно складено постанову щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою у відповідності з вимогами КУпАП. Докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують твердження позивача про неправомірність дій працівника поліції під час винесення оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 242-246, 262, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до інспектора батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пашка Олександра Володимировича (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Лобановського, 32-А), треті особи: Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19, код ЄДРПОУ невідомо), Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення;
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Диба