15 березня 2021 рокуСправа №: 695/3091/20
Номер провадження 3/695/205/21
15 березня 2021 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №492821 від 04.12.2020 року, ОСОБА_1 , 04.12.2020 р. о 01-20 год., м. Золотоноша вул. Баха, 139, керував автомобілем ЗАЗ-Ланос д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження освідування в установленому законом порядку відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що автомобіль стяв на узбіччі, він ним не керував, а був пасажиром. До авто під'їхали працівники поліції, забрали його в райвідділ і саме там запропонували пройти огляд на стан сп'яніння з допомогою алкотестеру Драгер. На дану пропозицію він відмовився, оскільки транспортним засобом не керував. Свідків даних подій на вул. Баха не було.
У судове засідання неодноразово викликалися свідки, зазначені в протоколі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , але вони не з'явилися до суду з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступні обставини.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).
За положенням ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Будь-які докази, які б підтвердили факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення матеріли справи не містять.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положення ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Оскільки свідки, які зазначені у протоколі для надання пояснень не з'явилися до суду, відеодокази вчинення інкримінованого правопорушення відсутні, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтвердилася доказами, здобутими під час судового розгляду справи.
Відповідно до ст. п.1 ч.1 ст.247 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вище викладеним, враховуючи, що в суду виникли сумніви щодо реальності вчинення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, правопорушення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130, п.1 ст.247, ч.3 ст. 284 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя М.Ю. Степченко