Справа № 157/345/21
Провадження №2-а/157/14/21
29 березня 2021 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мазурика П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Дем'яніка Андрія Степановича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 10 березня 2021 року звернувся у суд з позовом до інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Дем'яніка А.С., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить поновити строк на звернення до суду, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 773460 від 22 лютого 2021 року, провадження у справі закрити та стягнути на його користь понесені судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що вищезазначеною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України. У постанові зазначається, що він 22 лютого 2021 року у м. Камені-Каширському по вул. Магдебурзького права здійснив зупинку автомобіля марки «Пежо» на тротуарі, створивши перешкоду для руху пішоходів, чим порушив п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху. Вважає постанову незаконною, оскільки в результаті складних погодних умов, великої кількості снігу та неналежного очищення доріг тоді застряв у сніговому заметі та не міг з нього самостійно виїхати. Йому прийшлось чимало часу потратити на те, щоб знайти транспортний засіб і для того, щоб витягнути автомобіль з замету. Натомість поліція ніякої допомоги не надала, а ще й склала відносно нього адміністративні матеріали за не пред'явлення посвідчення водія та зупинку на тротуарі. В постанові зазначено, що він здійснив зупинку і вже пізніше (коли вже надіслали поштою примірник постанови) було внесено виправлення, а саме, що він здійснив зупинку та стоянку, тобто дві різні дії. Пунктом 15.10 «в» Правил дорожнього руху передбачено, що зупинку заборонено на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри. У зазначеній постанові не вказано, що для руху пішоходів залишилось менше 2 м і ніяких замірів на підтвердження цього не надано. Відеозапис (якщо такий є) поданий на підтвердження факту порушення Правил дорожнього руху є належним доказом, якщо у протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Доказом порушення Правил дорожнього руху не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови. У разі фіксації правопорушення технічними засобами, зазначення даних про таке у постанові є обов'язковим. Примірник постанови ним отримано 5 березня 2021 року поштовим зв'язком, оскільки на місці зупинки поліцейські постанови не вручили, а він звертався до Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області про видачу примірника постанови з метою оскарження її до суду, і тому його було позбавлено можливості вчасно оскаржити у судовому порядку дану постанову. Причину пропуску строку вважає поважною.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Мазурик П.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у позовній заяві підстав і ОСОБА_1 пояснив, що транспортним засобом не рухався, застряг у сніговому заметі, а один з поліцейських, які на місце події прибули на двох службових автомобілях, самовільно просунув у салон його автомобіля руку, відкрив двері, а в подальшому його вийняли з автомобіля, одягнули кайданки, доставили до Камінь-Каширського РВП, і згодом, коли йому повернули барсетку, то він виявив зникнення звідти документів, зокрема, посвідчення водія, технічного паспорта на автомобіль, і як йому пояснив поліцейський Мирончук , вилучення документів було необхідним для встановлення його особи.
Адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні пояснив, що відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови, а в самій постанові зазначено, що ОСОБА_1 здійснив зупинку та стоянку, тобто дві різні дії, і не наведено відомостей про те, за допомогою якого спецзасобу здійснювався відеозапис правопорушення.
Відповідач - поліцейський Дем'янік А.С. у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, поважності причин неявки у встановленому законом порядку суду не повідомив, відзив не подав.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відзив на позов не подав.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 22 лютого 2021 року інспектором СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Дем'яніком А.С. було винесено постанову серії БАА № 773460 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Як вбачається зі змісту зазначеної постанови, водій ОСОБА_1 22 лютого 2021 року о 03 год. 04 хв. в м. Камені-Каширському по вул. Магдебурзького права, здійснив зупинку стоянку автомобілем марки «Peugot», н.з. НОМЕР_1 на тротуарі, створивши перешкоду для руху пішоходів, чим порушив вимогу п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Частиною 1 ст. 122 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність для водіїв за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Пунктом 15.10 «в» встановлено, що стоянка забороняється, зокрема, на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КпАП України).
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень, які завчасно отримали копію ухвали про відкриття провадження у справі і яким надавалася можливість до початку розгляду справи по суті подати відзив на позовну заяву і докази на підтвердження заперечення проти позову, не надали суду жодних доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Окрім того, відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову належить скасувати і провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., - закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
ОСОБА_1 з позовом до суду про оскарження постанови поліцейського звернувся 10 березня 2021 року.
В матеріалах справи відсутні докази, що оскаржувана постанова була винесена у присутності позивача і останній був ознайомлений з її змістом.
Як вбачається з поштового штемпеля на наданому позивачем конверті, останньому надсилалася копія постанови 1 березня 2021 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 242-246 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Дем'яніка Андрія Степановича, Головного управління Національної поліції у Волинській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БАА № 773460 від 22 лютого 2021 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:О. В. Антонюк