221/7541/20
2/221/366/2021
(заочне)
17 березня 2021 року м.Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
при секретарі судового засідання - Сотченко В.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника третьої особи - СДН Некипілої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області, Служба у справах дітей Волноваської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,
Неповнолітній позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його мати, яка з моменту його народження жодним чином не піклувалася про нього, догляд за ним здійснювала бабуся - ОСОБА_3 . Його батько - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Весь час з моменту народження позивача його мати не виконує своїх батьківських обов'язків, не піклується про стан його здоров'я, не приймає участі в його вихованні, не бачиться з ним та не спілкується. Фактично усе його життя позивач перебуває на утриманні бабусі та мешкає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після вступу до Маріупольського професійного машинобудівного ліцею у 2019 році , він періодично мешкає в гуртожитку, на вихідні та канікули приїжджає до бабусі. Викладені обставини вказують на винну , свідому , навмисну поведінку відповідачки, спрямовану на ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків. На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав відповідні довідки навчальних закладів тощо. Просив позбавити відповідачку батьківських прав відносно нього у зв'язку з ухиленням відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, на їхньому задоволенні наполягав. Не заперечував, що мати - відповідачка віддає йому пенсію по втраті годувальника щомісяця.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду, надав письмовий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідачки через безпідставність.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Волноваської районної державної адміністрації Некипіла Т.О. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що відповідачка за місцем проживання характеризується позитивно, має, окрім позивача, ще трьох неповнолітніх дітей, з якими разом проживає та про яких піклується. Стосовно позовних вимог пояснила, що в 2020 році бабуся позивача - ОСОБА_3 зверталася до них з заявою про позбавлення батьківських прав її доньки - ОСОБА_2 стосовно позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона проводила бесіду з позивачем та його матір'ю, які надали письмові пояснення, які представник надала судові для долучення до матеріалів справи. Мати в поясненні зазначала, що хоча і мешкає в іншому селі, однак син - позивач ОСОБА_1 до неї приїжджає постійно, навчається в Маріуполі в ліцеї, вони спілкуються кожного дня по телефону, вона віддає йому пенсію по втраті годувальника , бо батько - ОСОБА_7 помер, в розмірі 1400 гривень. Спиртне вона не вживає, піклується про своїх дітей. ОСОБА_1 під час бесіди також підтвердив, що спілкується з матір'ю, приїздить до неї на вихідні, вона збирає йому сумки з продуктами, дає гроші, віддає пенсію по втраті годувальника - 1400 гривень. У нього з матір'ю хороші стосунки, мати до них з бабусею приїжджала. Зі слів бабусі йому відомо, якщо позбавити мати батьківських прав, то йому дадуть квартиру. Влітку 2020 року представники служби у справах дітей Волноваської райдержадміністрації разом з представниками Чермалицької сільради приходили до відповідачки - ОСОБА_2 додому , складали акт обстеження побутових умов: вдома чисто, охайно, є запас продуктів, діти забезпечені усім необхідним, мати твереза, охайна. Під час бесіди мати підтвердила вкотре, що вона підтримує тісний зв'язок зі старшим сином - ОСОБА_1 . Під час відвідання будинку бабусі ОСОБА_3 ( акт обстеження від 05.05.2020 року) в с. Кам'янка бабуся до будинку комісію не впустила, пояснила, що хворіє дідусь та в будинку ремонт. Бабусі ОСОБА_3 комісією було роз'яснено, що підстав для позбавлення батьківських прав її доньки - ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_1 2003 року народження, не встановлено, оскільки вона віддає синові пенсію з втрати годувальника та ОСОБА_1 тісно спілкується з матір'ю. Просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 - її донька, яка ІНФОРМАЦІЯ_4 народила сина ОСОБА_1 . Коли дитині було 7 місяців , вона приїхала до них і залишила сина, забрала гроші на придбання одягу дитині та поїхала до с.Чермалик. З того часу вони з чоловіком піклувалися про онука, одягали, виховували його. А донька вживала спиртне, про дитину не піклується. В 2014 році вони зверталися до Тельманівського райсуду про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 , рішення не було ухвалене. В 2020 році вона зверталася до Волноваської СДН, однак також результату не було. В судовому засіданні свідок підтвердила, що відповідачка давала пенсію по втраті годувальника онукові декілька разів. Вважає, що донька кинула сина, свідомо не виконувала своїх батьківських обов'язків щодо виховання, піклування про дитину. Просила суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її онука - ОСОБА_1 , 2003 року народження.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Некипілої Т.О., свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали цивільної справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з огляду на таке.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.09.2003 року, виданого виконкомом Чермалицької сільської ради Тельманівського району, актовий запис № 19, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком зазначений - ОСОБА_4 .
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З акту обстеження місця фактичного проживання від 10.09.2019 року судом встановлено, що ОСОБА_1 , 2003 року народження, зареєстрований та проживав разом з бабусею - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Зі слів сусідів, хлопець знаходився на забезпеченні бабусі.
З наданої позивачем довідки від 14.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідував Кам'янський ДНЗ «Росинка» з 01.08.2007 року до 01.07.2010 року, батьки участі у його вихованні не приймали, матеріальної допомоги не надавали.
З довідки № 50 від 10.09.2019 року Кам'янської ЗОШ судом встановлено, що ОСОБА_1 , 2003 року народження, навчався з 2010 року по 2019 рік, мати школу не відвідувала, з вчителями та класним керівником зв'язку не підтримувала.
З довідки № 796 від 17.10.2019 року судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з 2003 року разом з бабусею ОСОБА_3 .
Зі складеного третьою особою - органом опіки та піклування Новоселівської сільської ради висновку від 06.03.2021 року судом встановлено, що орган опіки вважає недоцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за відсутності достатньої та переконливої документальної бази, оскільки мати характеризується за місцем проживання в с.Чермалик позитивно, перераховує грошові кошти синові через відділення поштового зв'язку с.Чермалик. Тому встановлено відсутність ухилення від виховання дитини.
З наданих представником СДН Волноваської райдержадміністрації актів обстеження побутових умов судом встановлено, що 09.07.2020 року комісією у складі представника СДН та Чермалицької сільради при відвідуванні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 встановлено, що в будинку чисто, прибрано, є запас продуктів, дитячий одяг, канцелярські приладдя, є сучасна оргтехніка. Зі слів матері, її старший син ОСОБА_1 часто приїздить до неї з ночівлею, вони підтримують тісний зв'язок. Мати охайна, твереза. З акту обстеження умов проживання від 05.05.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що умови проживання неповнолітнього ОСОБА_1 , 2003 року народження, перевірити не вдалося, бабуся ОСОБА_3 до будинку комісію не вступила, пояснення відмовилася написати. Їй було роз'яснено, що підстав для позбавлення батьківських прав її доньки щодо онука ОСОБА_1 не встановлено, оскільки мати та син спілкуються, мати віддає синові пенсію по втраті годувальника у розмірі 1400 гривень.
З побутової характеристики сільського голови Чермалицької сільради від 10.03.2020 року судом встановлено, що ОСОБА_2 мешкає в с.Чермалик з трьома неповнолітніми дітьми в будинку бабусі ОСОБА_11 , скарг на неї не надходило, по характеру спокійна, добра, врівноважена, уважна, за час проживання зарекомендувала себе з позитивного боку.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно із ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
У відповідності з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Так, відповідачу, як матері неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в провину ставиться ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є правовою підставою для позбавлення батьківських прав (п.2 ч.1 ст.164 СК).
Дане поняття є оціночним і підлягає дослідженню в кожному конкретному випадку з урахуванням цілої сукупності чинників і факторів.
Зокрема, відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
На думку суду врахування обставин, які підпадають під визначення дій особи, як ухилення від виконання батьківських обов'язків, не вичерпуються наведеним вище переліком і підлягають розширеному тлумаченню залежно від особливостей кожної конкретної ситуації.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилався на ухилення від виконання батьківських обов'язків: не бачиться з сином, не піклується про стан здоров'я, не приймає участь у вихованні, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається та судом при розгляді справи встановлено, що відповідачка не відмовляється від спілкування з сином, віддає пенсію по втраті годувальника, що не заперечували ні позивач ОСОБА_1 , ні його бабуся - свідок ОСОБА_3 . До адміністративної відповідальності, зокрема і по ст.184 КУПАП, ОСОБА_2 не притягувалася. Щодо зловживання спиртними напоями відповідачкою жодного доказу позивачем не надано.
Отже, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов'язків та те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач навмисно ухилялась від виконання своїх обов'язків по вихованню сина та свідомо нехтувала своїми батьківськими обов'язками, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Тобто, даних про те, що відповідач самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків, матеріали цивільної справи не містять та такі докази не надані з боку позивача.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставинами цієї справи не доведено; належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, які могли б бути законною підставою для позбавлення її батьківських прав стосовно сина, позивачем не надано.
За обставин недоведеності свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 р. у справі № 641/2867/17-ц.
Суд звертає увагу, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі Савіни проти України , пункт 49 рішення у справі Хант проти України ).
Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України , 164 СК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування Новоселівської сільської ради Волноваського району Донецької області, Служба у справах дітей Волноваської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 26 березня 2021 року.
Суддя О.С.Овчиннікова