30 березня 2021 року
м. Черкаси
справа № 705/3117/20 провадження № 22-ц/821/539/21 категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бородійчука В.Г.,
суддів: Єльцова В.О., Нерушак Л.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Черкаської області
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відновлення договірних зобов'язань боржника і зберігача.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
11 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відновлення договірних зобов'язань боржника і зберігача.
Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою суду від 25 вересня 2020 року було відмовлено у відкритті провадження у справі, так як заява, на думку судді, не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року скасовано ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року відкрито провадження у справі і розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
Підготовче провадження у справі було призначено на 11 лютого 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відновлення договірних зобов'язань боржника і зберігача передано на розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходженням відповідача є місто Черкаси, вул. Смілянська, 131, що відноситься до територіальної підсудності Соснівського районного суду м. Черкаси.
Крім того, зазначено, що позивач не обґрунтував обставин, які б давали підстави для застосування альтернативної підсудності, чи судом були встановлені обставини застосування виключної підсудності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року як незаконну та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судовий збір стягнути з відповідача на користь держави.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час вирішення передачі справи для розгляду до Соснівського районного суду м. Черкаси не врахував, що спір стосується виконання відповідачем, юридичною особою договору від 08 квітня 2009 року щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 . За таких підстав позов правильно пред'явлений за місцезнаходженням нерухомого майна до Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Суд даної обставини не врахував та дійшов помилкового висновку про передачу справи до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
1.Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, яка входить в перелік ухвал, визначених ст. 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ч. 3 ст. 369 ЦПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Підстав для застосування положень ч.3 ст.369 ЦПК України встановлено не було.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Апеляційний суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц від 18 травня 2018 року).
За таких обставин, враховуючи, що ч. 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, справа призначена до розгляду в апеляційному суді в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду відповідає.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правовідносин щодо відновлення договірних зобов'язань боржника і зберігача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить відновити зобов'язання боржника і зберігача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області визначених договором переоформлення і зберігання від 08 квітня 2009 року Державного акта на земельну ділянку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 і терміново поновити належне виконання зобов'язальних відносин.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, розробник Державного акта на право власності на належну позивачу земельну ділянку - Управління Держкомзему у м. Умані, відкликав Державний акт для переоформлення у зв'язку з технічними недоліками. В результаті обміну відповідними документами, на думку позивача, був заключний змішаний договір, на підставі якого виникли зобов'язання боржника по виготовленню технічної документації і оновленого акта та зобов'язання зберігача по відповідальному зберіганні попереднього акта протягом необхідного строку. Після приєднання і зміни правового статуса управління до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, до якого перейшли всі його зобов'язання, договір був припинений без виконання.
За загальним правилом, встановленим ч. 8 ст. 27 ЦПК України, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання таких договорів.
Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що в ході обміну документа між підрозділами Держкомзему та в ході реорганізації його підрозділів утворився змішаний договір на підставі якого виникли зобов'язання боржника по виготовленню технічної документації і оновленого акта та зобов'язання зберігача по відповідальному зберіганні попереднього акта протягом необхідного строку не можуть бути підставою для застосування положень ч. 8 ст. 27 ЦПК України, оскільки з доводів позовної заяви вбачається, що договір був припинений без виконання.
Відтак, позовні вимоги пред'явлені до юридичної особи, яка набула статус відповідача у справі та зареєстрована така юридична особа згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю відноситься до компетенції Соснівського районного суду м. Черкаси. Предметом позовних вимог є відновлення зобов'язаного права з приводу зберігання правовстановлюючого документу, а не з приводу нерухомого майна, якого такий правовстановлюючий документ стосується, тому висновок суду про передачу справи на розгляд до іншого суду з підстав застосування ч. 2 ст. 27 ЦПК України та у відповідності п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України є правильним і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відновлення договірних зобов'язань боржника і зберігача залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2021 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді В.О. Єльцов
Л.В.Нерушак