Справа № 428/8172/20
Провадження № 33/810/61/21
«30» березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року щодо нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-5 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.
26 березня 2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання апелянт вказує на те, що він сумлінно з'являвся за усіма викликами у судові засідання, але які не відбувалися не з його провини. Останній раз він з'явився у судове засідання 07 грудня 2020 року, але йому повідомили, що розгляд справи перенесено і про наступну дату та час судового засідання його повідомлять повісткою. Натомість він більше ніяких судових повідомлень не отримував. Лише 18 березня 2021 року поштою він отримав копію оскаржуваної постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року, яка була йому направлена 16 березня 2021 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті і трекером «Укрпошта». Тому вважає поважними причини пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року та просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та наведені ОСОБА_1 в клопотанні доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що до Сєвєродонецького міського суду Луганської області матеріали вказаної справи надійшли 02 жовтня 2020 року та у той же день відбувся автоматизований розподіл справи між суддями (а.с.13). Як стверджує апелянт та це підтверджується відомостями щодо перебігу розгляду справи, ОСОБА_1 неодноразово з'являвся за викликом до суду, але судові засідання переносилися на інші дати, зокрема на 30 листопада 2020 (а.с.50,51) та на 07 грудня 2020 (а.с.52,53), про що ОСОБА_1 повідомлявся під особистий підпис.
Однак будь-які відомості про перебіг судового розгляду, призначеного на 07 грудня 2020, та причини його перенесення на 24 грудня 2020 в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наступну дату і час судового розгляду, призначеного та проведеного 24 грудня 2020 року. Таким чином, як свідчать матеріали справи, вона була розглянута та постанова суду від 24.12.2020 року винесена без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (а.с.54-57). Крім того, у справі відсутні відомості про те, що копія судового рішення була своєчасно направлена ОСОБА_1 та отримана ним. Проте, як стверджує апелянт, копія постанови місцевого суду була отримана ним поштою лише 18 березня 2021 року, яка була йому направлена Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 16 березня 2021 року, що підтверджується наданими заявником апеляційному суду штампом на поштовому конверті і трекером «Укрпошта» (а.с.71-77). Після чого ОСОБА_1 26 березня 2021 року була сформована та подана апеляційна скарга, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року (а.с.66-70).
Отже твердження ОСОБА_1 про те, що саме 18 березня 2021 року він дізнався про існування оскаржуваного ним судового рішення матеріалами справи не спростовуються. Таким чином доводи клопотання ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне скарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року є обґрунтованими та заслуговують на увагу, а тому вважаю за можливе поновити цей строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України,-
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року щодо нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-5 КУпАП - задовольнити та поновити цей строк.
Призначити судовий розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.12.2020 року щодо нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212-5 КУпАП на 11.00 годину «09» квітня 2021 року, про що повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника Гамова В.В.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.