Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
29 березня 2021 р. Справа №200/3332/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Донецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» про визнання протиправним та скасування рішення,
26 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду подана заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Донецької області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» про визнання протиправним та скасування рішення,
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що наказом Департаменту освіти і науки Донецької ОДА від 04.02.2021р. № 31/165-21к оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище», утворено конкурсну комісію та затверджено умови конкурсу, конкурсний відбір було призначено на 16.03.2021 року.
15.03.2021р. позивача повідомили про те, що були внесені зміни до наказу про оголошення конкурсу та проведення конкурсу було перенесено на 30.03.2021 року.
Оскільки проведення конкурсу заплановано на 30 березня 2021 року з метою дотримання законності проведення конкурсу та з метою недопущення порушення прав, позивач вважає за необхідне заборонити Департаменту освіти на науки Донецької обласної державної адміністрації та Конкурсній комісії для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади Директора ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» проводити конкурс на зайняття вакантної посади Директора ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» до набрання законної сили рішення по даній справі. Вказує, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року по справі № 640/18167/18. Просив задовольнити заяву.
Відповідно до приписів статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суд установив наступне.
Наказом Департаменту освіти і науки Донецької ОДА від 04.02.2021р. № 31/165-21к оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище», утворено конкурсну комісію та затверджено умови конкурсу, конкурсний відбір було призначено на 16.03.2021 року.
15.03.2021р. позивача повідомили про те, що були внесені зміни до наказу про оголошення конкурсу та проведення конкурсу було перенесено на 30.03.2021 року.
Механізм проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти врегульований Порядком
проведення конкурсу на заміщення посади керівника державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 17 липня 2019 року № 998.
Конкурс складається з таких етапів: 1) прийняття рішення про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії; 2) оприлюднення оголошення про проведення конкурсу; 3) прийняття документів від осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі; 4) перевірка поданих документів на відповідність установленим законодавством вимогам та допущення кандидатів до участі у конкурсі; 5) проведення загальних зборів трудового колективу державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти (далі - заклад); 6) співбесіда з кандидатами на посаду керівника та визначення переможця конкурсу на засіданні конкурсної комісії; 7) оприлюднення результатів конкурсу.
Рішення про проведення конкурсу приймає засновник закладу або уповноважений (уповноважена) ним орган (посадова особа) (далі - уповноважений орган): одночасно з прийняттям рішення про утворення нового закладу; в день утворення вакантної посади керівника закладу; упродовж десяти робочих днів з дня визнання попереднього конкурсу таким, що не відбувся.
Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та веб-сайті закладу (у разі його наявності) наступного робочого дня з дня прийняття рішення про проведення конкурсу та має містити: повне найменування і місцезнаходження закладу; найменування посади, посадові обов'язки та умови оплати праці працівника; кваліфікаційні вимоги до керівника закладу (особи, які вільно володіють державною мовою, мають вищу освіту другого рівня за ступенем магістра (спеціаліста), моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки керівника закладу, та стаж роботи на керівних посадах системи професійної (професійно-технічної) освіти або у галузі економіки, для якої здійснюється підготовка робітничих кадрів у цьому закладі освіти, не менше трьох років); вичерпний перелік, кінцевий строк і місце подання документів для участі у конкурсі; дату та місце початку конкурсного відбору, його тривалість; прізвище, ім'я, номер телефону та адресу електронної пошти особи, яка уповноважена надавати інформацію про конкурс та приймати документи для участі у конкурсі.
Відповідно до пункту 5 зазначеного наказу, персональний склад конкурсної комісії, у тому числі голова, заступник голови та секретар конкурсної комісії, затверджується рішенням уповноваженого органу.
Конкурсна комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох третин від її затвердженого складу. Конкурсна комісія приймає рішення шляхом персонального голосування її членів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її затвердженого складу. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови, за його відсутності з поважних причин - заступника голови конкурсної комісії.
Рішення конкурсної комісії оформлюються протоколом, який підписують усі присутні члени конкурсної комісії.
Отже, проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу) віднесено до компетенції конкурсної комісії, а не Департаменту освіти і науки Донецької області.
Вважаючи, що при призначенні конкурсу відповідачем допущено порушення законодавства, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, [..] якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Суд зазначає, що при поданні заяви про забезпечення позову заявником до суду не надано достатніх доказів в обґрунтування власної позиції стосовно того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, заявником не наведено обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду або суттєво його ускладнити. При цьому, посилання на очевидну протиправність дій відповідача нічим не підтверджена, окрім самих висновків та суб'єктивних припущень заявника.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що протиправність дій відповідача може бути встановлено лише під час розгляду адміністративної справи по суті.
Водночас, згідно зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року по справі № 640/18167/18 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року про забезпечення позову - скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Так, у вказаній постанові, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Оскільки завданням адміністративного судочинства, згідно з положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а заявником не наведено обставин та доказів порушення таких прав чи інтересів, не надано обґрунтувань щодо забезпечення позову - суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 5, 72-77, 150-154, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Донецької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора ДНЗ «Краматорське вище професійне металургійне училище» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та повний її текст складено 29 березня 2021 року.
Суддя К.Е. Абдукадирова