30 березня 2021 року Справа №160/1986/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 року по 31.12.2014 року, з 01.02.2015 року по 31.08.2015 року, з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року в Публічному акціонерному товаристві “Дніпроважпапіргірмаш”;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 року по 31.12.2014 року, з 01.02.2015 року по 31.08.2015 року, з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року в Публічному акціонерному товаристві “Дніпроважпапіргірмаш” та провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено;
- в порядку розподілу судових витрат стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у сумі 454 грн. 00 коп.
29.03.2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просить ухвалити додаткове рішення, яким чітко визначити спосіб виконання судового рішення, тобто визначити з якого саме моменту судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням вказаного страхового стажу.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію з 22.01.2009 року. Таким чином так як ОСОБА_1 продовжував працювати після призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно ч.4. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язано було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Але цього не відбулося, що і стало причиною звернення позивача до суду як тільки він дізнався про своє порушене право. На думку заявника, в тексті судового рішення у справі № 160/1986/21 судом не визначено чіткого способу виконання судового рішення, а саме: не визначено з якого саме моменту судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки судове рішення у справі № 160/1986/21 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі також здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач зазначає, що судом не визначено чіткого способу виконання судового рішення, а саме: не визначено з якого саме моменту судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу, при цьому посилається на ч.4. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що 10.02.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 по 31.08.2016 на ПАТ “Дніпроважпапіргірмаш”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 по 31.08.2016 на ПАТ “Дніпроважпапіргірмаш” та провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу з дня призначення пенсії.
Під час розгляду справи судом визнано обґрунтованими та задоволено позовні вимоги в частині, а саме про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 року по 31.12.2014 року, з 01.02.2015 року по 31.08.2015 року, з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року в Публічному акціонерному товаристві “Дніпроважпапіргірмаш”, та зобов'язання зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.06.2012 року по 31.12.2014 року, з 01.02.2015 року по 31.08.2015 року, з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року в Публічному акціонерному товаристві “Дніпроважпапіргірмаш” та провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу з дня призначення пенсії, судом було відмовлено та зазначено в описовій частині рішення про те, що позовна вимога про перерахунок пенсії з дня призначення пенсії не підлягає задоволенню судом, оскільки станом на день призначення пенсії, зарахований цим судовим рішенням період роботи позивача, не настав, та позивач набув відповідний страховий стаж, перебуваючи на пенсійному обліку в Головному правління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Також, в рішенні суду зазначено, що спір виник внаслідок відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати позивачу пенсію на підставі звернення від 01.12.2020 року.
А дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які визнано судом протиправними, виникли внаслідок відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи та, як наслідок, відмови у перерахунку пенсії листом №23883-24438/Ш-01/8-0400/20 від 15.12.2020 року.
Отже, судом вирішено спір у цій справі, який виник з моменту звернення позивача із заявою про зарахування стажу роботи та перерахунку пенсії.
Жодні інші правовідносини, які могли виникнути між сторонами до періоду, описаного в рішенні суду, судом не досліджувались.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Отже, судом відновлені права позивача, порушені відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеною в листі №23883-24438/Ш-01/8-0400/20 від 15.12.2020 року, в рамках заявлених позивачем позовних вимог.
Натомість, у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, заявник ставить питання та посилається на правові норми, які не були предметом розгляду справи та посилання на які не містить позовна заява, а саме на ч.4. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», самостійно трактує рішення суду та визначає строк, з якого позивачу має бути перерахована пенсія, з урахуванням норм законодавства, які не були покладені в основу позовної заяви та які не досліджувались судом, та на підставі яких відповідачем не були відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Таким чином, позивач фактично ставить питання не про ухвалення додаткового судового рішення, а про зміну способу та порядку виконання судового рішення, яка передбачена ст. 378 КАС України.
Також, станом на день розгляду заяви, суду не надано доказів незрозумілості виконання рішення суду відповідачем та неможливості виконання такого рішення.
Фактично позивач після ухвалення рішення суду намагається змінити зміст позовних вимог, які були заявлені ним в позовній заяві, та підстави звернення до суду, що є неприпустимим.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати (постанова Верховного Суду від 20.12.2019 року у справі №240/6150/18).
З аналізу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення та рішення суду від 19.03.2021 року, судом не встановлено, що судом не встановлено способу виконання рішення, або, що визначений судом спосіб виконання рішення є незрозумілим та таким, що унеможливлює виконання рішення суду, а заявлені позивачем доводи у заяві про ухвалення додаткового судового рішення містять посилання на правові норми та вимоги, які не були предметом розгляду у справі №160/1986/21.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового судового рішення, не підлягає задоволенню судом.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 252, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя В.С. Віхрова