29 березня 2021 року Справа №160/1666/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області по відмові в наданні статусу учасника бойових дій за заявою ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 09 березня 2021 року позивачем 22.03.2021р. усунуті недоліки позовної заяви.
Відповідно до п.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
З матеріалів позовної заяви порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.
Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Так, відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що ця справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є її швидке вирішення, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», в обґрунтування якого зазначено, що позивач є членом цієї професійної спілки, а тому рішення, що буде ухвалене у справі, може вплинути і на її права.
Вирішуючи означене клопотання, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З аналізу наведених норм статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов'язки такої особи, при цьому суду слід чітко встановити на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», слід відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовано яким чином рішення суду, що буде ухвалено у цій справі, може вплинути на права, законні інтереси та обов'язки Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» та на які саме права, законні інтереси та обов'язки вказаної особи це може мати вплив, водночас, членство позивача у цій профспілці не є беззаперечною підставою для висновку, що судове рішення у цій справі матиме вплив на права та обов'язки цієї профспілки, позаяк спірні правовідносини не стосуються прав та обов'язків позивача саме як члена Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» і не пов'язані з таким членством.
Також разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про витребування у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області доказів у справі, а саме: належним чином засвідчених копій наказу та документів, які підтверджують безпосередню участь позивача у забезпеченні проведення антитерористичної операції в Луганській області у період з 08 грудня 2017 року по 07 березня 2018 року.
Вирішуючи це клопотання, суд зважає на таке.
Так, в силу ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, ч.ч.3,4 ст.73 КАС України передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Заявляючи клопотання про витребування у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області належним чином засвідчених копій наказу та документів, які підтверджують безпосередню участь позивача у забезпеченні проведення антитерористичної операції в Луганській області у період з 08 грудня 2017 року по 07 березня 2018 року, позивач не зазначив конкретно який саме наказ (його реквізити, ким прийнятий тощо) він просить витребувати, що робить заявлене клопотання не конкретизованим, з огляду на що, суд доходить висновку про часткове задоволення заявленого клопотання та про витребування у відповідача інформації відносно того чи видавалися наказ чи інші розпорядчі документи, що підтверджують безпосередню участь позивача у забезпеченні проведення антитерористичної операції в Луганській області у період з 08 грудня 2017 року по 07 березня 2018 року, якщо так, то також про витребування цих документів.
Керуючись статтями 171, 243, 248 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/1666/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 29.04.2021 року за наявними у справі матеріалами у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Туровою О.М.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачеві строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити частково.
- Витребувати у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області:
інформацію відносно того чи видавалися наказ чи інші розпорядчі документи, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у забезпеченні проведення антитерористичної операції в Луганській області у період з 08 грудня 2017 року по 07 березня 2018 року, якщо так, то надати засвідчені належним чином копії цих документів.
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова