29 березня 2021 року Справа № 160/2347/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправними та скасування постанов, -
17.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Шмідт Катерини Валеріївни, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати постанови: про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2020 року №62848084, винесені приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Шмідт Катериною Валеріївною при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса №25949, виданого 05.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 23.08.2020 року.
Ухвалою суду від 23.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- уточненого позову, в якому привести позовні вимоги у відповідність до вимог ч.1 ст.160 КАС України, або надати до суду оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.08.2020 року №62848084;
- заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хару Наталію Станіславівну, в якій вказати на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, та яким чином рішення у справі може вплинути на їх права, інтереси або обов'язки;
- документу про доплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов, який містить дві вимоги немайнового характеру у розмірі 908,00 грн.
- відомостей, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На виконання вимог ухвали, позивач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 зазначає, що про існування оскаржуваних постанов їй стало відомо 08.02.2021р., у зв'язку із усним зверненням до бухгалтерії підприємства за наданням відомостей, на якій підставі відраховуються кошти із заробітної плати.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Так, частинами 1, 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження вказаного строку насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно довідки від 08.02.2021р. ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» з доходів позивача, що обліковуються для розрахунку суми боргу, з жовтня 2020 року здійснюється утримання сум на користь отримувача приватного виконавця Шмідт К.В., що свідчить про неможливість незнання обставин звернення стягнення на заробітну плату та про небажання дізнатися підстави такого звернення.
Отже, порушуючи питання про поновлення строку на звернення до суду позивач, не вказала поважних причин, які б відповідали вищезазначеним критеріям та свідчили про відсутність у неї можливості раніше дізнатися про існування оскаржуваних постанов.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд визнає неповажними, отже суд робить висновок, що заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає, тому вважає повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправними та скасування постанов.
Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 14, 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Шмідт Катерини Валеріївни про визнання протиправними та скасування постанов - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви в частині позовних вимог направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко