22 березня 2021 року Справа №160/3928/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву про забезпечення доказів, поданої позивачем ОСОБА_1 одночасно з поданням позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити дії,-
17 березня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з втратою годувальника з розрахунку фактичної пенсії померлого годувальника у розмірі 16 350,00 грн. та виплатити заборгованість, що виникла з урахуванням вже виплачених сум.
Одночасно з пред'явленням вказаного позову позивач подав заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір та вид пенсії, яку отримував померлий ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за період 2017-лютий 2020 роки; детального розрахунку заробітної плати (доходу), яка застосовувалась для обчислення призначеної пенсії ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), за формулою на підставі частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року було призначено до розгляду заяву про забезпечення доказів в судовому засіданні 22 березня 2021 року.
22 березня 2021 року від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви без участі позивача та його представника.
22 березня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд заяви без участі представника відповідача та копії документів з електронної пенсійної справи.
На підставі частини третьої статті 117, частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув заяву у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Згідно зі статтею 115 Кодексу адміністративного судочинства України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Пунктами 4, 5 частини першої статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Зі змісту наведених норм вбачається, що в заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або утрудненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів.
Отже, виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки позивачем та його представником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів, втрати чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення доказів.
Керуючись положеннями статей 114, 115, 116, 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко