м. Вінниця
29 березня 2021 р. Справа № 120/502/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)" (далі- ДУ "Вінницька УВП (№1)", відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що згідно з вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 його засуджено до довічного позбавлення волі. Покарання відбуває в ДУ "Вінницька УВП (№1)". 22.10.2020 звернувся із заявою до начальника ДУ "Вінницька УВП (№1)" щодо установлення в камерному приміщенні № 133, де утримується позивач, змивного бачка відповідно до норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012. Однак начальник ДУ "Вінницька УВП (№1)" не надав відповідь на звернення засудженого ОСОБА_1 та не усунув вказані порушення щодо установлення в камерному приміщенні № 133 змивного бачка.
Позивач вважає, що відповідачем порушено його гарантоване законом право на матеріально-побутове забезпечення згідно з нормами належності, тобто порушено його конституційне право на гуманне ставлення до нього та на повагу до його людської гідності, а тому така бездіяльність начальника ДУ "Вінницька УВП (№1)" є протиправною.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою від 28.01.2021 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи: відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
16.02.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8098/21), в якому сторона відповідача зазначила, що відповідно до вироку Піщанського районного суду Вінницької області № 1-4/11 від 21.12.2011 за ч. 1 ст. 115, п. 1, 2, 9, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 194, ст. 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 засуджено до довічного позбавлення волі. Починаючи з 02.06.2010 та по теперішній час ОСОБА_1 відбуває покарання в ДУ "Вінницька УВП (№1)". Відповідач також вказав, що установа виконання покарань має всі умови житлово-побутового, матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування та дотримується ст. 115 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), Закону України "Про забезпечення санітарно епідеміологічного благополуччя населення" та наказу № 2823/5 від 28.08.2018 про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань розділу ХХІІ Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених, де для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18 C. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом, встановленого законодавством зразка, натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Відповідно до КВК України матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни; засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі; засуджені забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах спеціальним одягом і взуттям. Установа виконання покарань відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вважає, що право позивача адміністрацією не порушено.
Враховуючи викладене, просив суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
05.03.2021 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 11805/21), в якій останній навів свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення з таких підстав. Зазначив, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законами України. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачених ст. 107 КВК України. Відповідно до ст. 115 КВК України особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Засуджені, тримаються в приміщеннях блочного типу. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути менш як чотири квадратні метри. Згідно з вимогами п. 2 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань" (далі Правила) засуджені мають право на гуманне ставлення до них та на повагу до їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню; брати участь у трудовій діяльності; на оплачувану працю, організовано відповідно до вимог законодавства про працю; на належне матеріально-побутове забезпечення. У розділі ХХІІ Правил щодо матеріально-побутового забезпечення засуджених визначено, що для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. Відповідно до п.п. 10.15.2012 Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012 у камерах для засуджених до довічного позбавлення волі передбачена наявність змивного бачка.
Зазначив, що на даний час позивач утримується в камерному приміщенні № 133 ДУ "Вінницька УВП (№1)", у якому в порушення п.п. 10.15.12 відсутній змивний бачок, що відповідно Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012, однак начальником ДУ "Вінницька УВП (№1)" до цього часу не надано відповідь на звернення засудженого ОСОБА_1 та не усунув вказані порушення.
Відтак, просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника ДУ "Вінницька УВП (№1)" щодо незабезпечення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 необхідними житлово-побутовими умовами, а саме змивним бачком.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені доводи сторін, суд встановив таке.
Вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 позивача засуджено до довічного позбавлення волі за ч. 1 ст. 115, п. 1, 2, 9, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 194, ст. 70 Кримінального кодексу України. Місцем відбування призначеного покарання є ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)".
22.10.2020 позивач звернувся із заявою до начальника ДУ "Вінницька УВП (№1)" щодо установлення в камерному приміщенні № 133, де утримується позивач, змивного бачка відповідно до Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012. Однак начальник ДУ "Вінницька УВП (№1)" не надав відповідь на звернення засудженого ОСОБА_1 та не усунув вказані порушення щодо установлення в камерному приміщенні № 133 змивного бачка.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не забезпечення матеріально-побутовим інвентарем, з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими є Кримінально-виконавчий кодекс України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КВК України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.
Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (ч. 2 ст. 7 КВК України).
Згідно із ч. 4 ст. 7 КВК України правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Статтею 8 КВК України передбачені основні права засуджених. Зокрема одним із них є право звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань. Відповідні звернення (кореспонденція) подаються до адміністрації установи виконання покарань. Про отримання адміністрацією звернення (кореспонденції) засудженому видається талон-підтвердження. Протягом трьох діб (а у випадках, встановлених законодавством, протягом однієї доби) з часу видачі талона-підтвердження зазначене звернення (кореспонденція) направляється адресату.
Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі визначені ст. 151 КВК України. Зокрема ч. 2 ст. 151 КВК України встановлено, що на осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 115 КВК України передбачено матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі. Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови. Засуджені, як правило, тримаються в приміщеннях блочного типу. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути менш як чотири квадратні метри, а у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі - п'яти квадратних метрів. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах - спеціальним одягом і взуттям. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування. Особам з інвалідністю першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам понад п'ятдесят п'ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, комунально-побутові послуги надаються безоплатно.
Засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.
Наказом № 2823/5 від 28.08.2018 затверджено "Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", розділом ХХІІ встановлено, що матеріально-побутове забезпечення для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. У холодну пору року температура в жилих приміщеннях установ виконання покарань підтримується на рівні не нижче плюс 18 °C. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом встановленого законодавством зразка (у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації засуджені можуть носити одяг цивільного зразка), натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Верхній одяг засуджених до довічного позбавлення волі відрізняється за кольором від одягу інших засуджених.
Наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012 затверджені Норми забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки.
Розділом 10.15 Норм встановлено, що камера для засуджених до арешту, тих, хто утримується в дільниці посиленого контролю, секторі максимального рівня безпеки, для засуджених, для засуджених до довічного позбавлення волі та тих, кому вироком суду призначено термін відбування покарання у приміщенні камерного типу для осіб чоловічої статі, передбачено: ліжко металеве (1 на особу), стіл (1), лава на довжину стола (1), шафа особиста (1 на дві особи), гучномовець (1), бак для питної води ємністю 15 л водорозбірним краном, кришкою, кухлем і тазом (1 компл.), підставка під бак для питної води (1), телевізор (1), підставка під телевізор (1), санвузол (відгороджений) - (1), унітаз (вічко) - (1), змивний бачок (1), умивальник (для чоловіків) -(1), кран водорозбірний (для чоловіків) - (1), ванна для миття ніг (для чоловіків) - (1), умивальник зі змішувачем (для жінок) - (1), піддон з душовою сіткою на гнучкому шлангу (для жінок) - (1 компл.), дзеркало (1 на умивальник), полиця настінна для туалетних речей - (1), вішалка настінна на 2 гачки (1 на умивальник), килимок гумовий - (2), урна для сміття - (1), інвентар для прибирання - (1 компл.).
Системний аналіз вказаних приписів свідчить про те, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених КВК України, законами України і встановлених вироком суду, зокрема, це стосується й права на належне матеріально-побутове забезпечення для засуджених до довічного позбавлення волі.
ОСОБА_1 вказує, що на даний час утримується в камерному приміщенні № 133 ДУ "Вінницька УВП (№1)", в якому в порушення Норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки, що затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1118/5 від 27.07.2012, розділу 10.15, п.п. 10.15.12 відсутній змивний бачок.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що установа виконання покарань має всі умови житлово-побутового, матеріально-побутового забезпечення та медичного обслуговування та дотримується ст. 115 КВК України, Закону України "Про забезпечення санітарно епідеміологічного благополуччя населення" та наказу № 2823/5 від 28.08.2018 про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань розділу ХХІІ Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених, де для засуджених створюються необхідні житлово-побутові умови. Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням, одягом, встановленого законодавством зразка, натільною білизною та взуттям, а також постільними речами. Відповідно до КВК України матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни; засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі; засуджені забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах спеціальним одягом і взуттям. Установа виконання покарань відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вважає, що право позивача адміністрацією не порушено.
Проте слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву представник ДУ "Вінницька УВП (№1)" жодним чином не спростовує наявність чи відсутність змивного бачка у камерному приміщенні № 133 засудженого ОСОБА_1 . Будь-яких доказів щодо забезпечення останнього необхідними житлово-побутовими умовами (наразі змивний бачок) відповідачем не надано.
Як уже зазначалося, 22.10.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника ДУ "Вінницька УВП (№1)" щодо установлення змивного бачка у камерному приміщенні № 133, де він утримується, на що останній відповіді не отримав, а тому 22.01.21 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача у забезпеченні його необхідними житлово-побутовими умовами, а саме змивним бачком, що передбачено Нормами забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення виправної колонії максимального рівня безпеки (наказ МЮУ № 1118/5 від 27.07.2012).
Отже, судом встановлено, що відповідачем не було виконано зобов'язань щодо забезпечення належним майном (інвентарем) засудженого, який утримується у ДУ "Вінницька УВП (№1)" до довічного позбавлення волі та згідно вищезазначених Норм, мала вжити усіх передбачених на це заходів.
Таким чином, доводи позивача про те, що відповідачем порушено його (позивача) гарантоване законом право на забезпечення житлово-побутовими умовами згідно з норм належності, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Відтак, наявні підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо незабезпечення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 необхідними житлово-побутовими умовами: змивним бачком в камерному приміщенні № 133 згідно з нормами належності. Відтак, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача про вжиття заходів щодо забезпечення права засудженого ОСОБА_1 на необхідні житлово-побутові умови (змивний бачок у камерному приміщенні № 133), суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незабезпечення права довічно засудженого позивача на необхідні житлово-побутові умови задоволено, відповідні позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вжити заходів щодо забезпечення права засудженого ОСОБА_1 на отримання житлово-побутових умов (змивний бачок у камерному приміщенні № 133), згідно з нормами належності також підлягають задоволенню, як похідні.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-7, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" щодо незабезпечення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 необхідними житлово-побутовими умовами, а саме змивним бачком в камерному приміщенні № 133 Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Зобов'язати Державну установу "Вінницька установа виконання покарань (№1)" вжити заходів щодо забезпечення засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 необхідними житлово-побутовими умовами, а саме змивним бачком в камерному приміщенні № 133 Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)", 21100, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач Державна установа "Вінницька установа виконання покарань (№1)" 21100, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, код ЄДРПОУ 08562602)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович