Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 707/1564/20
Номер провадження 2/711/762/21
17 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді - Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Черкаської райдержадміністрації про повернення дітей, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовною заявою до Органу опіки та піклування Черкаської райдержадміністрації про повернення дітей в біологічну родину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір'ю двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 та вітчимом ОСОБА_3 . Згідно рішення Черкаського районного суду від 21.01.2019 у справі № 707/2223/18 діти були відібрані з родини без позбавлення батьківських прав. Діти перебували в КЗ «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» з 03.10.2018 по 15.07.2019. Потім дітей роз'єднали і з 14.05.2019 ОСОБА_5 перебуває в Кропивнянському дитячому будинку, а ОСОБА_6 з 15.07.2019 - в дитячому будинку сімейного типу. Між собою діти не спілкуються Причиною відібрання дітей були неналежні житлово-побутові умови та девіантна поведінка старшої дитини - ОСОБА_5 . На даний час ситуація в родині виправилася, ОСОБА_1 офіційно працює на ДП «Перемога Нова». Дохід за 6 місяців 2020 року склав 34376грн. 58 коп. На роботі характеризується позитивно. ОСОБА_2 працює по найму. Його дохід за 6 місяців складає 45 тис.грн. Крім того ОСОБА_2 у серпні-вересні 2019 року працював в Херсонській області по збору сільськогосподарської продукції. Заробив 20 тис. гривень. Ці кошти були витрачені на ремонтні роботи по відновленню зруйнованого будинку, так як 01.07.2017 він сильно постраждав внаслідок стихійного лиха. Позивачі неодноразово зверталися до сільської ради з проханням надати допомогу по відновленню будинку, але їм було відмовлено по причині відсутності коштів. На даний час діти роз'єднані між собою, їх інтереси не враховані, ОСОБА_5 виповнилося 14 років, але ніхто не враховує його думку і бажання повернутися додому і проживати разом з меншим братом в сім'ї. На підставі викладеного, просять прийняти рішення і повернути неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання родини в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28.07.2020 цивільну справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2020, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 707/1564/20.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
10.11.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та вважає позов не обґрунтованим. Питання про стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 відносно своїх дітей неодноразово розглядались на засіданнях виконавчого комітету Будищенської сільської ради. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21.01.2019 у справі № 707/2223/18 за позовом органу опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації було відібрано дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у батьків без позбавлення батьківських прав останніх. Після прийняття рішення причини, які перешкоджають належному вихованню дітей усунуті лише частково. Згідно з довідками-характеристиками Будищенської сільської ради від 31.07.2020 №02-09/676 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на обліку сільської ради, як неблагополучна з 2011 року у зв'язку з неналежним доглядом за дітьми та зловживання алкогольними напоями. 16.07.2020 під час обстеження умов проживання та виховання дітей виявлено, що сім'я проживає в літній кухні, яка складається з двох кімнат, хоча має свій будинок, пошкоджений негодою. У частині будинку проводяться ремонтні роботи. Умови для проживання дітей незадовільні. Станом на 09.11.2020 сім'я ОСОБА_2 намагалася налагодити проживання у трьох кімнатах основного будинку, проте інша частина будинку (дві кімнати) потребує подальшого ремонту. Зі слів відповідачів, проживання у будинку стане можливим не раніше грудня. Дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у прийомній сім'ї ОСОБА_9 , де створені належні умови для проживання навчання та розвитку, батьки-вихователі приділяють значну увагу відновленню здоров'я дитини, у сім'ї створена тепла атмосфера любові та захищеності, дитина з задоволенням залучається до спільних сімейних справ, прийняла сімейні традиції. Зі слів батьків-вихователів у період з серпня 2020 року ОСОБА_1 лише один раз зателефонувала та домовилась про зустріч з дитиною ОСОБА_6 , зустрілась з ним на початку вересня 2020 року, принесла гостинці. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у комунальному закладі «Кропивнянський дитячий будинок для дітей шкільного віку Черкаської обласної ради» на повному державному утриманні. Протягом 2017-2018 ОСОБА_3 погано навчався, принижував гідність вчителів та однокласників, самовільно залишав навчальний заклад під час навчальних занять, вживав нецензурну лексику. Під час перебування у комунальному закладі «Черкаський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» у Артема відмічались явища агресії, він не підкорявся режимним моментам, вів розмови про втечу, видавав бурхливі емоційні реакції. Двічі проходив курс лікування у дитячому відділенні комунальному закладі «Черкаська обласна психіатрична лікарня». У зв'язку з цим ОСОБА_3 не вдалось влаштувати у прийомну сім'ю разом з братом Мати відвідувала ОСОБА_5 тричі, привозила домашні продукти харчування, невеликі суми грошей. Переважно ОСОБА_5 спілкувався з матір'ю по телефону. Згідно з характеристикою ОСОБА_3 значних позитивних змін у поведінці дитини не відбуваються і наразі. ОСОБА_5 потребує постійної уваги та контролю з боку досвідчених педагогів та психологів. Девіантна поведінка дитини не пов'язана з вилученням з сім'ї, а як раз свідчить про неналежне виховання саме під час його проживання в сім'ї ОСОБА_2 . Інформація про працевлаштування та доходи батька ОСОБА_2 документально не підтверджена. Таким чином, незадовільні житлово-побутові умови проживання, незакінчений ремонт будинку, перебування в умовах, що можуть становити загрозу життю і здоров'ю дітей свідчать про неспроможність батьків на теперішній час самостійно забезпечити належні умови для проживання, повноцінного розвитку та виховання дітей, тому вважаємо, що повернення дітей в біологічну родину не відповідає інтересам дітей.
27.11.2020 позивачами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що факти, викладені відповідачем у відзиві на позов і у доданих до нього документах є необґрунтованими , надуманими і не мають документального підтвердження. Згідно ч.3 ст.170 Сімейного Кодексу України із заявою про повернення відібраних дітей батьки повинні звернутися до суду, а не до органу опіки і піклування, і тільки суд вправі вирішувати про наявність підстав для повернення дітей. Довідки-характеристики Будищенської сільської ради від 31.07.2020 не можуть бути прийняті, як докази, оскільки не містять жодного документального підтвердження викладених у них фактах. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на жодне засідання виконкому протягом 2019-2020 року не викликались, будь-яких пояснень від них не вимагалось і письмові висновки щодо антисоціальної поведінки їм не надавалися. У відзиві відповідач вказує, що відсутність належних житлово-побутових умов спричинена пошкодженням основного житлового будинку. У 2017-2020 році родина була змушена проживати у літньому будиночку, оскільки будинок внаслідок стихійного лиха був повністю зруйнований. Зверталися до сільської ради із заявою про матеріальну допомогу, але було відмовлено по причині відсутності коштів. На сьогоднішній день будинок майже відремонтований власними силами. Відновлено дах, замінені віконні рами, замінено підлогу. В трьох кімнатах ремонтні роботи завершені, в двох інших на стадії завершення. Опалювальна система відремонтована. Твердопаливний котел в робочому стані. Продуктами харчування і твердим паливом забезпечені в повному обсязі. Основна причина відібрання дітей була загроза їх життю і здоров'ю із-за проживання взимку в літній кухні, яка перебувала в аварійному стані. Зараз ця проблема усунута. Другою причиною відібрання дітей було звернення директора школи до сільської ради із інформацією, що старший син ОСОБА_5 попав під негативний вплив у школі доросліших хлопців, почав прогулювати заняття, палити, вживати ненормативну лексику. На даний час твердження відповідача, що ми безпорадні відносно виховання сина ОСОБА_3 нічим не підтверджені. ОСОБА_5 14 років і він має право висловити свою думку щодо ситуації, яка склалася в родині. Додана до відзиву на позов характеристика Будищенської ЗОШ 1-Ш ступенів датована 02.10.2018 не може бути використана як доказ девіантної поведінки дитини у листопаді 2020 року. У відзиві на позов відповідач акцентує увагу суду на тому факті, що мати лише раз відвідала ОСОБА_4 у родині ОСОБА_9 , але так склалось через те, що прийомні батьки не погоджувалися на відвідування раніше, мотивуючи свою відмову тим, що дитина повинна звикнути до нової родини, до їх методики виховання, до інших дітей, які виховуються у їхній родині і що часте спілкування призведе до небажаних стресів для дитини. В характеристиці, наданій Кропивнянським дитячим будинком від 06.11.2020 № 111 вказано, що мати переказує ОСОБА_5 гроші невеликими сумами, не привозила одягу, цінних подарунків, не телефонувала до нього першою. Все це робила свідомо, оскільки потреби в одязі на даний час у ОСОБА_5 немає, телефон не купувала свідомо, щоб у нього не було спокуси зв'язатися із своїми колишніми приятелями під вплив яких він потрапив у 2018 році. Твердження у характеристиці, що дитина поступила в дитячий будинок голодна і тривалий час не могла задовольнити потребу у їжі також є безпідставним. З 03.10.2018 по 14.05.2019 ОСОБА_5 перебував у комунальному закладі «Черкаському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей Черкаської обласної ради» на період, поки відбувався судовий розгляд справи про відібрання дітей. Харчування у центрі було відмінне, п'ятиразове, повноцінне і збалансоване. Передачі сприймалися ОСОБА_5 більше, як підтвердження турботи щодо нього, а не як потреба у їжі. Орган опіки та піклування не довів, що повернення дітей у сім'ю не відповідає інтересам дітей. Враховуючи викладене, просили суд відзив на позов, наданий органом опіки та піклування залишити без задоволення і постановити рішення, яким відновити родину і повернути дітей.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити, оскільки обставини, на підставі яких відібрали дітей ними усунуті, будинок відремонтований і на даний час дітям є де проживати. З жовтня 2019 року ОСОБА_1 влаштувалась на роботу та працює по договору, ОСОБА_2 працює не офіційно.
Представник відповідача Веретик С.П. в судовому засіданні визнав позовні вимоги та просив не враховувати поданий раніше відзив на позовну заяву, оскільки з того часу обставини змінилися, на даний час відремонтований будинок та покращені житлові умови. Батьки працюють та мають достатні доходи для утримання дітей.
В судовому засіданні ОСОБА_3 допитаний в якості свідка в присутності соціального працівника, пояснив, що ОСОБА_1 є його матір'ю, а ОСОБА_2 вітчимом, який почав проживати з ними коли йому виповнилось 6 років. На даний час перебуває у дитячому будинку, оскільки через те, що прогулював школу та втікав з дому його забрали від батьків. Хоче повернутися до батьків і жити разом з ними та меншим братом.
Суд, заслухавши пояснення сторін, думку дитини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, дійшов наступних висновків
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.05.2006 Будищенською сільською радою Черкаського району Черкаської області, актовий запис №5.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 05.05.2014 виконкомом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис №11.
На підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21.01.2019 по справі № 707/2223/18 було відібрано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 , а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав останніх.
Згідно ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини "К.А. проти Фінляндії" сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини "E.P. проти Італії" передання дитини на піклування зазвичай має вважатися тимчасовим заходом, який має бути припинено, як тільки дозволять обставини, і будь-які заходи щодо здійснення тимчасового піклування мають відповідати кінцевій меті возз'єднання біологічних батьків та дитини.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства " встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 9 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної ради України від 27.02.1991 року передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадках, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною, або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В судовому засіданні встановлено, що після відібрання дітей сім'єю ОСОБА_2 вжито заходи для покращення умов проживання, зокрема актом обстеження умов проживання від 09.03.2021 підтверджено, що в будинку зроблено ремонт, встановлено твердопаливне опалення, створені умови для виховання та навчання дітей в окремій кімнаті. Сім'я забезпечена харчовими продуктами.
Крім того, ОСОБА_1 офіційно працевлаштована на ДП «Перемога Нова», до робочих обов'язків ставиться з відповідальністю, вчасно і якісно їх виконує, порушень трудової та виробничої дисципліни не має. Позивач ОСОБА_2 працює не офіційно, але має стабільний заробіток.
Судом також в порядку ст.171 СК України заслухано думку дитини, неповнолітнього ОСОБА_3 , який пояснив, що хоче повернутися до батьків та жити разом з ними і меншим братом.
Відповідно до ст. 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї; створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство, забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Судом встановлено, що причини, які перешкоджали належному виконанню батьківських обов'язків та на підставі яких рішенням суду було відібрано дітей, відпали. Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінили спосіб життя, створили належні умови для проживання та виховання дітей. Крім того, органи опіки та піклування на даний час не заперечують щодо повернення дітей до батьків.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що повернення дітей до біологічних батьків відповідатиме їх інтересам, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.170 СК України, ст.ст. ст.10-13,76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Повернути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраних рішенням Черкаського районного суду від 21.01.2019.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: Н. М. Кондрацька