Справа № 452/3665/20
Іменем України
"19" березня 2021 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Галина В.П.,
секретар судового засідання Задорожна В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить стягнути з Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області на її користь моральну шкоду в сумі - 28 338 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що вона звернулась до відповідача з приводу надання публічної інформації, а саме щодо надання інформації про наявність на території м. Самбір вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідач не надав відповідь на вказаний запит.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року у справі № 380/3957/20, позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 28.04.2020 року та зобов'язано Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 28.04.2020 року.
Протиправними діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у стражданні та приниженні, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій. Порушення її прав з боку суб'єкта владних повноважень викликало у неї негативні емоції, внаслідок чого погане самопочуття, пригнічений настрій.
Розмір моральної шкоди позивач підтверджує тим, що завдана шкода спричинила у неї негативні переживання, стан постійної психоемоційної напруги, важкість виконання повсякденних обов'язків, тимчасову відірваність від активного суспільно-політичного життя громади міста, знижений і нестійкий настрій, нервозність, дратівливість, порушення сну, гіпертонічні кризи, побоювання про майбутній стан здоров'я.
Також завдана моральна шкода, на думку позивача, полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності з тих підстав, що їй довелося присвяти багато свого часу, творчої енергії та сил на захист порушеного права. Нехтування відповідачем під час здійснення розгляду її запиту порушило її законні права, сприймалося нею, як прояв образи з боку відповідача, що призвело до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено стан душевної рівноваги позивача, для відновлення якого їй доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля, у зв'язку з чим, вона була позбавлена можливості повноцінно насолоджуватися життям, працювати, для чого потрібен виважений стан емоційного спокою.
Крім того, позивач зазначає, що їй доводилося додатково дисциплінувати себе, доводилося витрачати набагато більше часу для підтримки необхідної продуктивності праці, що позначається щоденно на її фізичному та моральному стані, через що вона не встигала закінчити, як повсякденну роботу, зокрема побутову. Гострота цих переживань посилюється тим, що в неї загострене почуття справедливості. Внаслідок неправомірних дій відповідача, були порушені її нормальні життєві зв'язки з партнерами, друзями, з якими вона змушена додатково пояснювати чому стала менш привітною, менше приділяти часу друзям, сім'ї, родичам та ін. Також вказує, що моральні страждання підсилювались також, тим, що вона є інвалідом II групи.
Із врахуванням наведеного просила суд задовольнити поданий нею позов.
19.02.2021 року представником відповідача Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області подано до суду відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, де зазначено про те, що відповідачем заявлений позов не визнається та заперечується в повному обсязі з наступних підстав.
21.09.2020 р. у справі № 380/3957/20 Львівським окружним адміністративним судом було прийнято рішення відповідно до якого:
1. визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит від 28.04.2020 року у строк, встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-УІ;
2. зобов'язано виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області надіслати ОСОБА_1 відповідь на запит від 28.04.2020 року, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
12.10.2020 р. на виконання цього рішення суду виконавчим комітетом Самбірської міської ради було направлено листом відповідь ОСОБА_1 на її запит від 28.04.2020 року.
У позовній заяві про відшкодування (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Обов'язок доказування завданої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звертається з таким позовом.
Позовна заява ОСОБА_1 не містить будь-яких доказів - фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу діями виконавчого комітету Самбірської міської ради було завдано моральну шкоду, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення до вирішення справи.
Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Крім того, визнання судом протиправною бездіяльності відповідача стосується виключно меж застосування законодавства про надання публічної інформації, у той час як моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
Крім того, позивач звертався з аналогічними позовами до органів місцевого самоврядування в різних областях України (Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Хмельницька, Херсонська, Полтавська, Тернопільська, Львівська тощо) стосовно визнання дій органів місцевого самоврядування при розгляді інформаційних запитів неправомірними. Вказані справи розглядаються в інших судах в порядку адміністративного судочинства. Тому є незрозумілим та не доведеним, яким чином позивач відокремлює завдану моральну шкоду від інших аналогічних справ та оцінює глибину душевних хвилювань внаслідок саме бездіяльності виконавчого комітету Самбірської міської ради, якщо до інших виконавчих органів місцевого самоврядування він позивається стосовно тієї ж бездіяльності, а отже, відчуває аналогічні душевні хвилювання.
Отже, всупереч вищенаведених положень законодавства, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами як заподіяння їй моральної шкоди відповідачами, так і наявності причинного зв'язку між шкодою заподіяною позивачу і протиправним діянням відповідача, а також вини останнього у її заподіянні.
Із врахуванням наведеного просили відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради про відшкодування моральної шкоди у справі № 452/3665/20 повністю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, у зв'язку з станом здоров'я та запобігання поширенню ретровірусної інфекції коронавірусу; позов підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника та відмовити в задоволенні вказаного позову, враховуючи заперечення, викладені у відзиві.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
У відповідності до вимог ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Із копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року у справі № 380/3957/20 відомо про задоволення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 28.04.2020 рок. Зобов'язано виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 28.04.2020 року. ( а.с. 15-22).
Згідно інформації, наданої представником відповідача у відзиві відомо, що 12.10.2020 року на виконання вказаного рішення суду виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області було направлено листом відповідь ОСОБА_1 на її запит від 28.04.2020 року.
Позивач ОСОБА_1 пред'являючи позов до Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про відшкодування моральної шкоди, зазначає, що протиправними діями відповідача щодо ненадання відповіді на запит про отримання публічної інформації, їй була завдана моральна шкода, що спричинило негативні наслідки, які виразились у стражданні та приниженні, яких вона зазнала внаслідок протиправних дій відповідача.
Згідно копії висновку лікарської комісії медичного закладу № 565 відомо, що ОСОБА_1 , 1972 року народження, є інвалідом другої групи внаслідок психічного розладу; проживає із ОСОБА_3 та потребує стороннього догляду. ( а.с. 23).
Із довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ відомо, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи; інвалідність з дитинства. ( а.с. 24-25).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. п. 3, 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів.
У матеріалах справи немає жодного доказу, який би встановлював, що саме з вини відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, тобто факт наявності вини в діях Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області; причинний зв'язок між діями відповідача та імовірною шкодою, про яку заявляє позивач.
Отже, позивачем не доведено, що факт завдання їй моральної шкоди мав місце саме з вини відповідача.
Відповідно до п. 10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року «Про внесення змін і доповнень у Постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Зі змісту цієї норми випливає, що основною умовою такого розгляду є те, що моральна шкода повинна бути заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб" єктів публічно-правових відносин.
Позовна заява ОСОБА_1 не містить будь-яких доказів - фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу діями виконавчого комітету Самбірської міської ради було завдано моральну шкоду, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення до вирішення справи. Позивачем не було додано до суду жодного доказу, які б підтверджували, що йому дійсно заподіяна моральна шкода; моральна шкода заподіяна їй саме внаслідок дій чи бездіяльності виконавчого комітету Самбірської міської ради. Також позивач не надав достатніх, достовірних та належних доказів заподіяння йому душевних страждань. Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Крім того, визнання судом протиправною бездіяльності відповідача стосується виключно меж застосування законодавства про надання публічної інформації, у той час як моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
Крім того, як вбачається із позовної заяви та долученого представником відзиву, позивач зверталась з аналогічними позовами до органів місцевого самоврядування в різних областях України (Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Хмельницька, Херсонська, Полтавська, Тернопільська, Львівська тощо) стосовно визнання дій органів місцевого самоврядування при розгляді інформаційних запитів неправомірними. Вказані справи розглядаються в інших судах в порядку адміністративного судочинства. В подальшому позивачем пред'являлись позови про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями виконавчих органів місцевого самоврядування. Наведені факти вказують на спланований механізм, кінцевим результатом якого є не отримання відповіді на запит про надання інформації, а власне відшкодування шкоди в грошовому еквіваленті.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача задоволенню не підлягають, оскільки позивач у позовній заяві не зазначила, якими об'єктивними доказами вона може підтвердити свої твердження про те, що в результаті неправомірної бездіяльності відповідача, їй було заподіяно моральну шкоду, і така моральна шкода має причинний зв'язок з бездіяльністю відповідача. Відповідно, позивач не надала таких об'єктивних доказів суду.
Враховуючи те, що позивач не підтвердила об'єктивними доказами факт заподіяння їй моральної шкоди в результаті неправомірної бездіяльності відповідача, відповідно, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області, адреса місцезнаходження м. Самбір, пл. Ринок, 1, Львівська область, поштовий індекс 81400, ЄДРПОУ 04056078.
Повне судове рішення буде складено 24.03.2021 року.
Суддя