Справа № 442/1314/21
Провадження №3/442/656/2021
Іменем України
19 березня 2021 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, -
за ст. ст.122-2, 130, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ДПР 18 №447633 від 11.02.2021, відповідно до якого 11.02.2021 о 02 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м.Стебник по вул. В.Великого, 12, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою маячка синьо-червоного кольору та звукового сигналу, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному транспортному засобі (справа № 442/1314/21, провадження № 3/442/656/2021).
Крім цього, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія АПР 18 №704239 від 11.02.2021, відповідно до якого 11.02.2021 о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 в м.Стебник на вул. М.Грушевського, 14, виражався нецензурною лайкою, чіплявся за форменний одяг, на зауваження припинити правопорушення не реагував ( справа №442/1958/21, провадження № 3/442/934/2021).
Постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Павлів З.С. від 04.03.2021 передано на розгляд судді матеріали справи № 442/1354/21 (провадження №3/442/668/2021) про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП для вирішення питання про об'єднання матеріалів в одне провадження.
У відповідності до вимог ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення.
Таким чином, на підставі вимог ст. 36 КпАП України справа №442/1314/21, провадження №3/442/656/2021, №442/1354/21, провадження № 38442/668/2021 та справа №442/1958/21, провадження №3/442/934/2021,підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номера №442/1314/21, провадження №3/442/656/2021.
Правопорушник своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст. 130, ст. 185 КУпАП не визнав. Його адвокат Коцан Р.М. подав письмове клопотання про закриття адміністративного провадження в порядку ст.247 КУпАП. Вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №447632, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в графі «свідки чи потерпілі» нічого не зазначено, а тому немає підтвердження будь - яких свідчень, що ОСОБА_1 справді керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Також звертає увагу суду на те, що акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 39 від 11.02.2021 року не відповідає вимогам Наказу № 1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), оскільки в такій чітко визначено, що акт медичного огляду на виявлення стану сп'яніння є додатком 3 до даної Інструкції та повинен містити найменування закладу. Натомість вищезазначений складений акт медичного огляду відносно ОСОБА_1 є додатком 2 до Наказу ДМЛ № 1 від 05.01.2011 р., а отже, складений в нечинній формі, яка суперечить встановленій законодавством, більше того назву закладу охорони здоров'я зовсім не зазначено.
Крім цього, 02.03.2021 року ним, в інтересах ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією на адресу Дрогобицької міської лікарні № 1 було надіслано адвокатський запит, в якому мною було витребувано сертифікат відповідності вимірювальної техніки та обладнання, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, за допомогою якого було встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 . Однак, як вбачається із відповіді на адвокатський запит, вищевказаний сертифікат не було надано ДМЛ № 1, хоча ч. 9, 10 Розділу III «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, передбачає використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Натомість з перелічених документів ДМЛ № 1 було надіслано лише свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, однак, в даній завіреній копії свідоцтва зазначено, що повірка вимірювальної техніки здійснювалась 19.06.2020 року, проте п.18 акту № 39 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.02.2021 року суперечить вказаному, оскільки в даному пункті акту зазначено, що газоаналізатор AlcoScan AL9000L був повірений 01.09.2017 року. Таким чином, незрозуміло яким саме приладом вимірювальної техніки було встановлено, що правопорушник знаходився в стані алкогольного сп'яніння, оскільки, також в матеріалах справи відсутній чек (квитанція) щодо результату проведення огляду спеціальним технічним засобом для вимірювання вмісту алкоголю у крові ОСОБА_1 , однак, відповідно до ч. 10 Розділу II Інструкції - якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Невідомо також той факт чи був газоаналізатор, яким нібито встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , справним та чи пройшов він відповідну повірку. Крім цього, невідомо за допомогою якого саме газоаналізатора було встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 , чи мав такий прилад відповідний сертифікат якості, а також чи може підтверджувати точність результатів огляду, оскільки, без наявності сертифіката відповідності є недоцільним використовувати Алкотест під час огляду правопорушників на стан алкогольного сп'яніння, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства України.
Окрім всього вищезазначеного, в п. 18 Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 39 від 11.02.2021 року зазначено, що о 04:05 год. ОСОБА_1 пройшов обстеження на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який вперше показав вміст етанолу у видихуваному повітрі 1,52 проміле. Через 20 хв., а саме о 04:25 год. було проведено повторне обстеження, однак протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складено о 04:15 год., що є в повній мірі незрозумілим, оскільки, протокол складається на підставі висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, який станом на 04:15 год. ще не міг бути складений так як повне обстеження не було закінчене лікарем, так як і сам акт.
В п. 4 вищевказаного акту медичного огляду вказано також час, коли саме особа була направлена на огляд, а саме 04:05 год., однак, зазначене суперечить дійсним обставинам справи, оскільки, як вбачається із направлення №196 від 11.02.2021 року водія транспортного засобу було направлено на огляд о 03:35 год. Крім того, в графі 6 Акту медичного огляду, дату і точну годину огляду зазначено 11.02.2021 р. 04:00 год., що вбачає нібито особу направлено на огляд пізніше ніж було здійснено сам огляд.
Такі обставини наводять на сумніви щодо достовірності на точності акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а тому, вважають, що акт не може братись судом до уваги як належний доказ, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини, слід вважати, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 39 від 11.02.2021 року, складений з грубим порушенням чинного законодавства.
Крім цього, ч. 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, жодного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 не проводилося та навіть не було запропоновано, а відразу ж поліцейські наполягли проїхати з ними у заклад охорони здоров'я.
Як вбачається із ч. 22 Розділу III Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Враховуючи все вищевказане, - докази, а саме направлення на огляд, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт медичного огляду та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, є неналежними доказами та не можуть братись судом до уваги.
Крім цього, 11.02.2021 року о 03:40 год. поліцейським ВРПП № 1 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ст. сержантом поліції Ігорем Ульчаком було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18№ 447633, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-2 КУпАП, а саме про те, що останній 11.02.2021 року о 02:45 год. в м. Стебник по вул. В. Великого, 12, керуючи т/з на вимогу працівників поліції про зупинку т/з, завчасну подану за допомогою маячка синьо-червоного кольору та звукового сигналу не зупинився, був затриманий шляхом переслідування на патрульному т/з.
Цього ж дня, поліцейським ВРПП № 1 Дрогобицького ВРП ГУ НП у Львівській області також було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а саме що він о 03:00 год. по вул. Грушевського, 14 в м. Стебник, виражався нецензурною лайкою та не реагував на законну вимогу припинити протиправні дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Однак, ОСОБА_1 надає наступні пояснення відносно вищевказаних складених протоколів.
Так, дійсно 11.02.2021 року близько 02:45 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом в м. Стебник по вул. В. Великого. В той час повз нього справді проїжджала патрульна машина поліцейських, однак, без увімкнених не лише маячків, а й без будь-яких включених звукових сигналів. Після того ОСОБА_1 і надалі направлявся у напрямку свого дому. Біля будинку ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля, після чого відразу до нього підійшли працівники поліції і повідомили про те, що він нібито не зупинив свій транспортний засіб на їхню вимогу та повідомили йому про те, що необхідно проїхати у заклад охорони здоров'я так як у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння і що на нього неодмінно буде складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 поїхав із працівниками поліції до лікарні та вказав про те, що вживав алкоголь, однак через стресову та незрозумілу ситуацію, неправомірних дій поліцейських, не зазначив, що пиво він вживав саме минулого дня (24 год. назад).
Свою вину ОСОБА_1 щодо невиконання вимоги про зупинку, не визнає, оскільки, не порушував та не мав наміру порушувати будь-які норми закону, а саме ст. 122-2 КУпАП.
Щодо протоколу відносно злісної непокори вимозі поліцейського зазначає наступне.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені 185 цього кодексу, розглядаються протягом доби.
Як уже вказувалося вище, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, складений 11.02.2021 року о 03:00 год.
Оскільки, станом на даний час вказану справу не розглянуто судом та не може бути розглянуто у зв'язку із пропушенням процесуальних строків, є підстави вважати, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, а, отже, і відсутня сама подія.
Перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, як стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 447632 від 11.02.2021 ОСОБА_1 , 11.02.2021 о 02.45 год. в м.Стебник на вул. Грушевського, 14 керував автомобілем «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння підтверджує лікар ДМЛ №1 висновком лікаря №39.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Суд погоджується з доводами адвоката Коцана М.Р., викладеними у клопотанні про закриття адміністративного провадження в порядку ст. 247 КУпАП та вважає, що направлення на огляд, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт медичного огляду та висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння складені з порушеннями, є неналежними доказами, а тому не можуть братись судом до уваги.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію” поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису порушення, вбачається що ОСОБА_1 чинить непокору працівникам поліції, а тому суд вважає, що останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.185 КУпАП. Однак вказаний відеозапис не підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.122, ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки події відбуваються на вулиці, останній наголошує на тому, що не є водієм транспортного засобу. Самого огляду на стан сп'яніння не зафіксовано.
У даній ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишають місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість особи у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Однак, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з недоведеністю винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких умов, на думку суду, на цьому етапі, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст.122, ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, а тому, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення (в даному випадку за притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП), слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 122-2, 130, 185, 221, 283, 284 КУпАП,-
Об'єднати в одне провадження справу №442/1314/21, провадження №3/442/656/2021, №442/1354/21, провадження № 38442/668/2021 та справу №442/1958/21, провадження №3/442/934/2021, та присвоїти справі єдиний реєстраційний номер №442/1314/21, провадження №3/442/656/2021.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 8 (восьми) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. в дохід держави.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Хомик А.П.