441/66/21 2/441/251/2021
19.03.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яворської Н.І.
за участі:секретаря судового засідання Цап І.М.
позивачів: - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому, судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, про визнання права власності на майно колгоспного двору,
Позивачі звернулися з вищевказаним позовом в якому просять визнати за ними право спільної часткової власності на Ѕ частину на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами, на будинок АДРЕСА_1 , за кожним, як частку в майні коглоспного двору, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивують позов тим, що вони є синами ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , та постійно спільно проживали та були зареєстровані у будинку на АДРЕСА_2 . Вони вели спільний побут, та спільно будували вищевказаний будинок разом з батьком, однак за життя він не здав його у експлуатацію, та не оформив право власності. На час відкриття спадщини позивачі і надалі проживають у спірному будинку, оплачують комунальні послуги.
З огляду на відсутність інвентарних справ, 10 січня 2019 року позивачем виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з мансардою та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якого 75,9 кв.м. З огляду навищесказане, позивачі змушені в судовому порядку визнавати право власності на відповідну частку спірного житлового будинку, право на який належало ОСОБА_3 , батьку позивачів, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Городоцького районного суду від 18.01.2021 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Позивачі у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач не подав відзиву, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У зв'язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою позивачів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.
Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 20 листопада 2015 року, яке видане Виконавчим комітетом Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, актовий запис №49. Він був головою колгоспного двору після свого батька ОСОБА_4 , який, згідно копій погосподарських книг Мшанської сільської ради, будучи головою колгоспного двору з 1907 року у Мшанській сільській раді, ОСОБА_6 №44 проживав та був зареєстрований разом із сином ОСОБА_3 та дружиною.
Згідно копій свідоцв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_1 ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - позивачів у справі.
Згідно виписок погосподарських книг Суховільської сільської ради (а.с.27-42) ОСОБА_3 був головою колгоспного двору, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дійсно на день смерті ОСОБА_3 проживали разом з ним у будинку за адресою: АДРЕСА_3 (до реєстрації), адреса якого згодом змінена на АДРЕСА_1 , рішенням Виконавчого комітету Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №43, що підтверджується копією такого (а.с.43).
Як вбачається з матеріалів справи, член колгоспного двору ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого членами колгоспного двору залишились його сини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 , залишився житловий будинок, який згідно погосподарської книги відносився до суспільної групи господарства - колгоспний двір, головою якого був ОСОБА_3 та знаходиться по АДРЕСА_1 , у якому. Згідно погосподарських книг проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом з батьком, однак право власності на нього не зареєстроване.
Позивачі зверталися до державного нотаріуса Шаравари В.В. щодо отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,після смерті батька ОСОБА_3 , однак, їм було відмовлено оскільки право власності на вищезазначений житловий будинок не зареєстроване.
Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа складає 75,9 м. кв., з якої 42,8 м. кв. житлова та 33,1 м. кв. - допоміжна. Будинок складається з трьох кімнат, двох коридорів, ванної кімнати, комори та кухні (а.с.19-21).
Як вбачається із копій погосподарських книг, будинок був побудований у 1965 році. Станом на 1991 рік членами колгоспного двору були ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які після смерті батька залишилися членами колгоспного двору і не втратили частку в майні цього двору.
Відповідно до ч.1, 2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 р.) частка члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають право ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ч. 1ст. 120 ЦК УРСР 1963 р. (в редакції, що діяла до 1991 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до вимог ст.ст.120, 123, 563ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, а у разі смерті члена колгоспного двору спадщина в майні двору не відкривалася до смерті останнього члена колгоспного двору, а майно залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів не залишається, до майна двору застосовуються правила розділу «Спадкове право» ЦКУкраїни в редакції 1963року.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , то спадщина в майні двору не відкривалась, члени колгоспного двору на тих же підставах продовжували володіти і користуватись цим майном (а.с. 11).
Як встановлено в ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За вимогами ст.ст. 328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що житловий будинок по по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, голова якого помер, позивачі є членами колгоспного двору і не втратили частку в майні цього двору, інший спосіб реєстрації права влаcності на майно колгоспного двору через реєстраційні органи чинним законодавством не передбачено, а тому, суд вважає за можливе визнати за позивачами право спільної часткової власності на 1/2 частину вищезазначеного житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, за кожним, як частку в майні «колгоспного двору».
Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вирішуючи питання судового збору залишає такий за позивачами.
Керуючись ст.ст. 12,81, 263-265 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею 75.9 кв. м, за кожним право спільної часткової власності по Ѕ частині житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами, як частку в майні колгоспного двору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Городоцький районний суд Львівської області.
Адреси сторін:
Позивач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає у АДРЕСА_1 ;
Позивач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає у АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Суховільська сільська рада - с. Суховоля Городоцького району Львівської області.
Повний текст рішення складено 29.03.2021.
Суддя Яворська Н.І.