Справа № 620/6864/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Падій В.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.
29 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Беспалова О.О., Степанюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Держпраці у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Чернігівській області до Комунального підприємства «Козелецьводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року повернуто позовну заяву позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Управління Держпраці у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Управління Держпраці у Чернігівській області звернулося до суду з даним позовом до Комунального підприємства «Козелецьводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, який підписано першим заступником начальника управління Тищенком О.О.
На підтвердження повноважень першого заступника начальника управління Тищенка О.О. подано копію наказу від 01.07.2020 року №130-к Управління Держпраці у Чернігівській області, відповідно до якого останній має право представляти та захищати інтереси Управління Держпраці у Чернігівській області при розгляді справ в усіх судових органах України з повним обсягом прав, передбачених законодавством України, підписувати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги та інші процесуальні документи.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин п.3 ч. 4 статті 169 КАС України, оскільки позовна заява підписана та подана особою, повноваження якої на підпис та подання позовної заяви від імені та в інтересах Управління Держпраці у Чернігівській області не підтвердженні, відповідно до вимог статті 59 КАС України.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, а саме щодо повернення позовної заяви з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що Тищенко О.О. є керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені Управління Держпраці у Чернігівській області відповідно до закону, статуту, положення, а також не містять у собі ордеру представника позивача, як адвоката.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Управління Держпраці у Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 39779238) є Глущенко Микола Павлович з 01.07.2020. Відомості про особу, що підписала позовну заяву - Тищенко О., в реєстрі відсутні.
Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що внесення відомостей до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є об'язковим та виключним доказом, відповідно до якого особа має право представляти інтереси державного органу.
Дослідивши оригінал позовної заяви та додатки до неї, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до наказу від 01.07.2020 року №130-к Управління Держпраці у Чернігівській області, Тищенко О.О. має право представляти та захищати інтереси Управління Держпраці у Чернігівській області при розгляді справ в усіх судових органах України з повним обсягом прав, передбачених законодавством України, підписувати позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги та інші процесуальні документи.
Крім того, п. 2 наказу від 01.07.2020 року №130-к Управління Держпраці у Чернігівській області визначено, що на період тимчасової відсутності начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенка М.П. його заміняє Тищенко О.О .
Станом на момент підписання позовної заяви, начальник Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенко М.П. перебував у відпустці. Зазначене підтверджується копією наказу № 273-кв від 08.12.2020 року, яка міститься в матеріалах справи.
Отже, станом на момент підписання позовної заяви Тищенко О.О. виконував функції керівника Управління Держпраці у Чернігівській області і мав законне право підпису позовної заяви.
З огляду на зазначене, судом першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Тищенко О.О. є особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності та, відповідно, не має права підписувати позовну заяву.
Отже, враховуючи вищезазначені правові положення та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.
З урахуванням вищезазначених правових норм та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі. У зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу судді суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження та продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: О.О. Беспалов
А.Г. Степанюк
Повний текст виготовлено 29.03.2021 року