Справа № 640/7278/20
29 березня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління ПФУ у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови скласти, оформити і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку для перерахунку його пенсії та зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат скласти, оформити і подати до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за особливо важливі завдання 90%; премія 10%;
- визнати протиправною бездіяльність Головного правління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року; зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 77% відповідних сум грошового забезпечення до 70% під час її перерахунку на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 103;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві нарахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 у розмірі 77% грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, премій), а саме: надбавка за особливо важливі 90%, премія - 10% у розмірі 100% суми підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018 року єдиним платежем без врахування Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2020 - без змін.
До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України визнала можливим проводити розгляд вказаного питання в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
При цьому, згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, зі змісту вищезгаданої ч. 7 ст. 139 КАС України випливає безумовний висновок про те, що за умови розгляду справи у порядку спрощеного провадження судові дебати не проводяться, заява щодо судових витрат на правничу допомогу повинна бути подана до суду до моменту прийняття рішення по суті спору, а докази понесення судових витрат направлені на адресу суду протягом п'яти днів з моменту отримання повного тексту судового рішення.
Матеріали справи свідчать, що представником позивача до суду було подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5400,00 грн.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
На підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №004/21 від 25.01.2021 року з додатком №1, акт прийому-передачі виконаних робіт від 25 січня 2021 року з калькуляцією видів робіт та затраченого на їх виконання часу, прибутковий касовий ордер №035/21 від 25.01.2021 року про прийняття від ОСОБА_1 коштів в розмірі 5 400 (п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, сплачених згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №004/21 від 25.01.2021р.
Згідно Договору №004/21 від 25.01.2021 року, Виконавець представляє інтереси Клієнта в Шостому апеляційному адміністративному суді по справі №640/7278/20 з усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни та доповнення предмету позову, оскарження рішень суду, з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про захист персональних даних». Гонорар Виконавця оформлюється Додатком до даного Договору.
Надання послуг за Договором підтверджується Актом прийому-передачі правової (правничої) допомоги № 1 від 25.01.2021, відповідно до якого вартість витрат правничої допомоги адвоката у справі складає 1000,00 грн за 1 годину роботи. Надані послуги:
-правовий аналіз апеляційної скарги Відповідача (Київський міський військовий комісаріат) на предмет обґрунтування та відповідність нормам матеріального та процесуального права. Консультація Позивача відносно характеру спірних правовідносин - 1 година 1000,00 грн;
-підготовка до написання відзиву на апеляційну скаргу (аналіз та підбір судової практики, правових позицій Верховних Судів України, практики Європейського суду з прав людини по схожих правовідносинах) - 1 година 1000,00 грн;
- написання ти подача відзиву на апеляційну і скаргу до суду, відповідачам з копіями доданих до відзиву документів - 3 години 3000,00 грн;
- інші витрати (направлення листів, канцелярія, копіювання документів) - 400,00 грн.
Відповідно до Додатку №1 до Договору, сума адвокатського гонорару Виконавця за представлення інтересів Клієнта в Шостому апеляційному адміністративному суді складає 5400,00 грн., сплата якого підтверджується касовим ордером від 25.01.2021 №035/21.
Водночас, оцінивши докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що час, витрачений на правовий аналіз апеляційної скарги, підготовку до написання відзиву та подання документів не є співмірними з урахуванням складності справи та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, та обсяг, види, правничої допомоги є необґрунтованими.
Відповідно до ч.ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно ч. 7 ст. 139 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наданий адвокатом акт прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) містить більш загальний опис послуг, а також необґрунтовано велику кількість витраченого часу для надання цих послуг. Зокрема, з матеріалів справи не можливо побачити як адвокат доводить те, що на аналіз апеляційної скарги, судової практики та написання відзиву у справі ним витрачено 5 годин.
Колегія враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглядалася в порядку письмового провадження без виклику осіб, та не потребувала з боку представника позивача додаткового моніторингу судової практики чи норм матеріального права, витрачання зусиль та часу, враховуючи, що при написанні позовної заяви адвокатом здійснювалася підготовка процесуальних документів з вивченням нормативно-правових актів, застосованих при розгляді даної справи.
Вказане викликає сумнів у необхідності затрати такої кількості годин на етапі апеляційного перегляду справи, тим більше за умови успішного досвіду судового супроводу справи у суді першої інстанції. Спір не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, витрати у сумі 400,00 грн пов'язані з направленням відзиву до суду та учасникам процесу, технічним копіюванням документів, не підтверджені будь-якими доказами, які б свідчили про їх обґрунтованість в такому розмірі. Матеріали справи містять фіскальний чек (а.с. 242-243) про направлення відповідачам копії відзиву, вартість однієї відправки - 21,50 грн., тому заявлена до відшкодування вартість витраченої канцелярії та на відправку відзиву у розмірі 400,00 грн, на думку колегії суддів, є завищеною.
В контексті викладеного вище, судова колегія приходить висновку щодо наявності підстав для відшкодування на користь позивача документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243, 252, 311, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 29.03.2021